Справа 362/4467/24
Провадження 3/362/2166/24
22.07.2024 року м. Васильків
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Сухарева О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , 11.06.2024 о 21.30 вчинив відносно колишнього чоловіка своєї доньки ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного та фізичного характеру, що полягали у висловлюванні на його адресу нецензурною лайкою, погроз фізичною розправою, киданням каміння, нанесенням удару у голову, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода психічному та фізичному здоров'ю потерпілого.
ОСОБА_1 у судовому засіданні категорично заперечив свою вину, пояснив, що донька із чоловіком та дітьми мешкала окремо в іншому місті, однак вони жили погано, донька жалілася, що чоловік застосовував фізичне і психологічне насильство до неї та дітей, тому вона уїхала від нього і вони мешкають разом за вказаною у протоколі адресою. Колишній чоловік постійно дзвонить його донці, погрожує, заважає жити. В цей день він перебував на роботі, коли подзвонила його жінка і кричала, плакала просила скоріш приїхати до дому, оскільки раптово без попередження приїхав зять, буянить, погрожує розправою. Коли він приїхав, виникла сварка між ним і зятем, він просив його піти і залишити їх у спокої, а той лаявся і кричав про права на дітей. Особисто він не застосовував ніякого насильства до свого зятя, а конфлікт виник через неправомірну поведінку його зятя.
ОСОБА_3 (жінка потерпілого) повністю підтвердила пояснення свого батька ОСОБА_1 , пояснивши, що її колишній чоловік без дозволу раптово увірвався до будинку її батьків, погрожував розправою, хотів забрати дітей.
Свідок ОСОБА_4 (жінка ОСОБА_1 ) також підтвердила пояснення свого чоловіка, додавши, що її зять постійно третирує і її, і доньку за телефоном, погрожує.
Свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (сусіди) підтвердили, що ніякого насильства або інших неправомірних дій ОСОБА_1 до свого зятя не застосовував, а конфлікт розпочався через дії останнього.
Викликаний до неодноразово судового засідання потерпілий ОСОБА_2 до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив, будь-які заяви або клопотання до суду не надіслав.
За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
З аналізу наведеної вище норми вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Аналіз наведених вище норм свідчить, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ст. 173-2 КУпАП має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Ураховуючи всі обставини справи, пояснення особи, свідків, досліджені судом письмові матеріали (протокол, письмові пояснення, заяву до органів поліції), суд вважає, що в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в його діях відсутні ознаки притаманні домашньому насильству, а наявні ознаки конфліктної ситуації між родичами, тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, 283, 284, 287, 294 КУпАП, -
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги . Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Сухарева О.В.