Справа № 362/1729/24
Провадження № 2/362/1553/24
(ЗАОЧНЕ)
23 липня 2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ковбель М.М.,
з участі секретаря - Сілецької М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота середина" про захист ділової репутації, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить
1.Визнати недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію ТОВ "Гелексі Фінанс", інформацію, поширену у мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 у публікації під заголовком «Квартири українців забирають шахраї: які схеми діють та чому всі під загрозою» в обсязі всієї публікації.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Золота середина" та ОСОБА_2 вилучити з публікації під заголовком «Квартири українців забирають шахраї: які схеми діють та чому всі під загрозою», розміщеної за посиланням: https://www.obozrevatel.com/ukr/ekonomika-glavnaya/fea/kvartiri-ukraintsiv-zabirayut-shahrai-yaki-shemi-diyut-ta-chomu-vsi-pid-zagrozoyu.htm визнану недостовірною інформацію.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Золота середина" та ОСОБА_2 спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом розміщення після заголовку публікації «Квартири українців забирають шахраї: які схеми діють та чому всі під загрозою», розміщеної за посиланням: https://www.obozrevatel.com/ukr/ekonomika-glavnaya/fea/kvartiri-ukraintsiv-zabirayut-shahrai-yaki-shemi-diyut-ta-chomu-vsi-pid-zagrozoyu.htm текст спростування наступного змісту:
За цією адресою в мережі Інтернет було поширено недостовірну інформацію, що порушує ділову репутацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс». Дана інформація визнана недостовірною судом.»
Під спростуванням, викласти повідомлення про ухвалене у даній справі судове рішення, а саме: вид судового рішення (рішення, постанова), дату його ухвалення, номер справи, та текст резолютивної частини рішення.
2.Визнати недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс», інформацію, поширену у мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 в обсязі всієї публікації.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Золота середина" та ОСОБА_2 вилучити публікацію розміщену за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 визнану недостовірною інформацію.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Золота середина" та ОСОБА_2 спростувати поширену недостовірну інформацію розміщеної за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , текст спростування наступного змісту:
За цією адресою в мережі Інтернет було поширено недостовірну інформацію, що порушує ділову репутацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс». Дана інформація визнана недостовірною судом.»
Під спростуванням, викласти повідомлення про ухвалене у даній справі судове рішення, а саме: вид судового рішення (рішення, постанова), дату його ухвалення, номер справи, та текст резолютивної частини рішення.
3.Визнати недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію ТОВ "Гелексі Фінанс", інформацію, поширену у мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 в обсязі всієї публікації.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Золота середина" та ОСОБА_2 вилучити з публікації під заголовком «Кредитори залишають українців без квартир: як працюють схеми та чому під загрозою кожен», розміщеної за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 визнану недостовірною інформацію.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Золота середина" та ОСОБА_2 спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом розміщення після заголовку публікації «Кредитори залишають українців без квартир: як працюють схеми та чому під загрозою кожен», розміщеної за посиланням: https://www.obozrevatel.com/ukr/ekonomika-glavnaya/ukraintsiv-zalishayut-bez-kvartir-shahrai-pid-zagrozoyu-kozhen.htm текст спростування наступного змісту:
«СПРОСТУВАННЯ
За цією адресою в мережі Інтернет було поширено недостовірну інформацію, що порушує ділову репутацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс». Дана інформація визнана недостовірною судом.»
Під спростуванням, викласти повідомлення про ухвалене у даній справі судове рішення, а саме: вид судового рішення (рішення, постанова), дату його ухвалення, номер справи, та текст резолютивної частини рішення.
4. Визнати недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс», інформацію, поширену у мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 в обсязі всієї публікації.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Золота середина" та ОСОБА_2 вилучити публікації розміщеної за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 визнану недостовірною інформацію.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Золота середина" та ОСОБА_2 спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом розміщення після заголовку публікації, розміщеної за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 текст спростування наступного змісту:
«СПРОСТУВАННЯ
За цією адресою в мережі Інтернет було поширено недостовірну інформацію, що порушує ділову репутацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс». Дана інформація визнана недостовірною судом.»
Під спростуванням, викласти повідомлення про ухвалене у даній справі судове рішення, а саме: вид судового рішення (рішення, постанова), дату його ухвалення, номер справи, та текст резолютивної частини рішення.
5. Визнати недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс», інформацію, поширену у мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 /kvartiri-ukraintsiv-zabirayut-za-scho-pozbavlyat-zhitla.htm у публікації під заголовком «Квартири українців забирають: за що позбавлять житла», в обсязі всієї публікації.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Золота середина" та ОСОБА_2 вилучити з публікації під заголовком «Квартири українців забирають: за що позбавлять житла», розміщеної за посиланням:
ІНФОРМАЦІЯ_6 -zabirayut-za-scho-pozbavlyat-zhitla.htm визнану недостовірною інформацію.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Золота середина" та ОСОБА_2 спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом розміщення після заголовку публікації «Квартири українців забирають: за що позбавлять житла», розміщеної за посиланням:
ІНФОРМАЦІЯ_6 -zabirayut-za-scho-pozbavlyat-zhitla.htm текст спростування наступного змісту:
«СПРОСТУВАННЯ
За цією адресою в мережі Інтернет було поширено недостовірну інформацію, що порушує ділову репутацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс». Дана інформація визнана недостовірною судом.»
Під спростуванням, викласти повідомлення про ухвалене у даній справі судове рішення, а саме: вид судового рішення (рішення, постанова), дату його ухвалення, номер справи, та текст резолютивної частини рішення.
6 Визнати недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс», інформацію, поширену у мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7 в обсязі всієї публікації.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Золота середина" та ОСОБА_2 вилучити публікаці, розміщеної за посиланням:
ІНФОРМАЦІЯ_7 недостовірною інформацію.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Золота середина" та ОСОБА_2 спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом розміщення після заголовку публікації за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7 текст спростування наступного змісту:
«СПРОСТУВАННЯ
За цією адресою в мережі Інтернет було поширено недостовірну інформацію, що порушує ділову репутацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс». Дана інформація визнана недостовірною судом.»
Під спростуванням, викласти повідомлення про ухвалене у даній справі судове рішення, а саме: вид судового рішення (рішення, постанова), дату його ухвалення, номер справи, та текст резолютивної частини рішення.
Оскільки спірна інформація є негативною та недостовірною, тобто такою, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво (неповно або неточно), поширення відповідачами зазначеної інформації є порушенням особистих немайнових прав позивача, зокрема, порушенням його ділової репутації оскільки негативно впливає на позичальників при обранні ними кредитної установи для одержання позик і призводить до зменшення обсягів кредитування ТОВ «Гелексі Фінанс» і, відповідно, до збитків у вигляді упущеної вигоди.
14.03.2024 року ухвалою суду з урахуванням ч. 4 ст. 19 ЦПК України вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Сторони не подавали клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи призначення судового засідання у спрощеному провадженні.
Відповідач ТОВ "Золота середина" надіслала до суду відзив, в якому просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки вся інформація була взята із сайту самого позивача, з Державного реєстру судових рішень та YouTube каналу Національної поліції України.
Позивач подав відповідь на відзив, вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач ОСОБА_3 про розгляд справи повідомлявся належним чином, у встановлений судом строк відповідач не подав відзиву на позов, у зв'язку з чим суд вирішив розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечив проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, дійшов до наступного висновку.
В силу вимог ч.1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями ч. 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Разом із тим, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Главою 22 ЦК України визначено перелік особистих немайнових прав фізичної особи, серед яких і право на повагу до гідності та честі (стаття 297 ЦК України) та право на недоторканність ділової репутації (стаття 299 ЦК України).
За змістом приписів ст. 91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене ст. 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця).
Отже, юридична особа, так само як і фізична особа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. ч. 1 ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 277 ЦК України вважається, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною.
Згідно ч. 5 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
У відповідності до положень ст. 34 ГК України, дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних із особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
Відповідно до ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством ( ч.1 ст. 201 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділову репутацію фізичної та юридичної особи.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться (ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію»).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-Центр» проти України» від 15 жовтня 2010 року в підпункті «g» пункту 46 суд зазначив, що повідомлення новин, засноване на інтерв'ю або відтворенні висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні, становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль «сторожового пса суспільства» (дивитись, наприклад, рішення у справі «The Observer and The Guardian v. the United Kingdom», від 26 листопада 1991 року, пункт 59, Series A no. 216). У таких справах слід розрізняти ситуації, коли такі висловлювання належали журналісту, і коли були цитатою висловлювання іншої особи, оскільки покарання журналіста за участь у розповсюдженні висловлювань інших осіб буде суттєво заважати пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення та не повинно розглядатись, якщо для іншого немає винятково вагомих причин (дивитись рішення у справі «Педерсен і Баадсгаард проти Данії», пункт 77, ECHR 2004-XI; рішення у справі «Торгейр Торгейрсон проти Ісландії"» («Thorgeir Thorgeirson v. Iceland»), від 25 червня 1992 року, пункт 65, Series A, no. 239; і рішення у справі «Джерсільд проти Данії», пункт 35, Series A, no. 298).
Свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей», які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе «демократичне суспільство». Як передбачено в статті 10, ця свобода має винятки, які, проте, повинні чітко тлумачитись, та потреба в таких обмеженнях має бути переконливо встановлена (cf., Jersild v. Denmark, рішення від 23 вересня 1994, Series А по. 298, р. 23, п. 31; Janowski V. Poland [GC], no. 25716/94, n. 30, ECHR 1999J- Nihpn and Johnsen V. Norway [ОС], no. 23118/93, п. 43, ECHR 1999-VlII; and Fuentes Bobov. Spain, no. 39293/98, n. 43, 29 лютого 2000).
Отже, в таких справах необхідно розрізняти ситуації, коли такі висловлювання належали журналісту, і коли були цитатою висловлювання іншої особи, оскільки покарання журналіста за участь у розповсюдженні висловлювань інших осіб буде суттєво заважати пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення та не повинно розглядатись, якщо для іншого немає винятково вагомих причин.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08 липня 2020 року в справі № 753/19942/17-ц.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи.
Відповідно до п. 2 ст. 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (рішення у справі Карпюк та інші проти України від 06 жовтня 2015 року).
У рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік) зазначено, що свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.
Оспорювана позивачем інформація грунтується на даних з офіційного джерела з викладенням змісту документу з першого, в т. ч. офіційного джерела, в тому числі Інформація про відсотки та умови договору отримана із типового договору (копія договору додається) та інформації про істотні характеристики послуги з надання споживчого кредиту, забезпеченого іпотекою /майновими правами на предмет нерухомості, що були актуальними на момент написання статтей і опубліковані на сайті ТОВ «Гелексі Фінанс» https://rsg.ua/ua/about/rozkrvttva-infnrmatsivi, Також, судом було досліджено на YouTube каналі Національної поліції України відео під назвою «Відбирали квартири у людей у скруті: Нацполіція викрила банду шахраїв- кредиторів» за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=IbMVhqkOPk4&t=1s, на яке посилається в своєму відзиві відповідач. Зокрема, мова йде про злочинну організації, до складу якої входило десять осіб, діяла під прикриттям фінансової компанії з надання кредитів. Фігуранти пропонували кошти під заставу нерухомого майна, а насправді люди, навіть не підозрювали, що уже на етапі оформлення позики позбувалися своїх квартир або ж у яку боргову яму потрапляли. Наразі встановлено понад 50 постраждадих від дій шахраїв. Правоохоронці вилучили у них пів мільйона доларів США та наклали арешт на понад 300 об'єктів нерухомості.
В той час як автор є другим джерелом, та містить думку автора щодо цієї інформації, що є критичними судженнями.
Таким чином, оспорювана позивачем інформація, викладена у формі фактичних даних, що є достовірною інформацією та підтверджується посиланням на офіційні джерела, так і в формі оціночних суджень (особистих думок автора), що не підлягають спростуванню та правдивість яких не підлягає доведенню.
Наданий позивачем звіт за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет №58/2024-ЗВ від 23.03.2024 року, не заслуговує на увагу, оскільки директор Дочірного підприємства "Центр компетенції адресного простору мережі інтернет" не є експертом в розумінні ст. 106 ЦПК України та ст. 10 Закону України «Про судову експертизу», а тому даний висновок, на який позивач посилався як на підставу підтвердження факту поширення в мережі Інтернет оскаржуваної інформації, не має правового значення, оскільки викладені в ньому дані за результатами проведеної за власною ініціативою позивача експертизи не свідчать про недостовірність оспорюваної інформації та порушення немайнових прав позивача .
Доказів на підтвердження того, що поширена відповідачами інформація, яку оспорює позивач, завдає шкоди діловій репутації позивача та призвела до негативних наслідків, які його дискредитують, позивач не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ч. 2 ст. 76 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.ст. 77, 78 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З урахуванням встановлених судом обставин у справі та проаналізованих правових норм суд приходить до наступних висновків.
Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходь до висновку про необґрунтованість позовних вимог.
З огляду на вищенаведене, з урахуванням рекомендацій, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», керуючись ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 32, 34, 68 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 277, 302 ЦК України, ст.ст. 5, 12, 13, 77-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, якщо такі не було подано.
Суддя М.М. Ковбель