справа № 361/7022/24
провадження № 1-кс/361/1409/24
22.07.2024
22 липня 2024 року м. Бровари
Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Броварського РУП ГУНП в Київської області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111130001809 від 20.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія, Кіровогрдадської області, з середньою освітою, не працюючого, на утриманні неповнолітніх або малолітніх дітей не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
22.07.2024 до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання слідчого СВ Броварського РУП ГУНП в Київської області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , у якому слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , не визначати розмір застави.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий зазначив, що слідчими СВ Броварського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024111130001809 від 20 липня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.07.2024 близько 14 години 05 хвилин між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував за адресою: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході якого у ОСОБА_5 виник умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Того ж дня, а саме 20.07.2024, близько 14 години 10 хвилин, ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , перебуваючи поблизу Кафетерію за вищевказаною адресою, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою заподіяння тілесних ушкоджень останньому, ОСОБА_5 дістав предмет зовні схожий на ніж, та, тримаючи його в правій руці, наблизився до ОСОБА_7 на відстань витягнутої руки, та наніс предметом зовні схожим на ніж один удар в ліву частину тулуба ОСОБА_7 та один удар в область лівої руки ОСОБА_7 , чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення лівої плевральної порожнини, гемотораксу зліва, рани лівого плеча, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
20 липня 2024 року відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111130001809 від 20 липня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
20.07.2024 ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Вказував про наявність ризиків, які передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за обставин, які викладені в клопотанні.
Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування чого вказав, що ризики не підтверджені доказами, їх не додано до клопотання, тяжкість покарання не може бути підставою для тримання під вартою. Підозрюваний потребує лікування, оскільки має травму правої руки. Просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний підтримав позицію захисника, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арншту.
Слідчий суддя заслухавши доводи прокурора, клопотання підозрюваного, захисника, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріали, якими воно обґрунтовується, дійшов до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Броварського РУП ГУНП в Київської області, за процесуального керівництва Броварської окружної прокуратури Київської області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024111130001809 від 20 липня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, відповідно до якого, 20.07.2024 близько 14 години 05 хвилин між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував за адресою: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході якого у ОСОБА_5 виник умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Того ж дня, а саме 20.07.2024, близько 14 години 10 хвилин, ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , перебуваючи поблизу Кафетерію за вищевказаною адресою, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою заподіяння тілесних ушкоджень останньому, ОСОБА_5 дістав предмет зовні схожий на ніж, та, тримаючи його в правій руці, наблизився до ОСОБА_7 на відстань витягнутої руки, та наніс предметом зовні схожим на ніж один удар в ліву частину тулуба ОСОБА_7 та один удар в область лівої руки ОСОБА_7 , чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення лівої плевральної порожнини, гемотораксу зліва, рани лівого плеча, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
У вчиненні злочину обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказані обставини підтверджуються доданими до клопотання копіями процесуальних документів: заявою потерпілого про вчинене кримінальне правопорушення, протоклолом огляду місця події, протоколом проведення слідчого експерименту, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України, повідомленням про підозру ОСОБА_5 .
Оскільки на даному етапі кримінального провадження на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив про причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину, в якому він підозрюється, а пред'явлена підозра, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто, в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Слідчий суддя також вважає, що прокурором та слідчим обґрунтовано наведений перелік ризиків, що передбаченийп.п.1,3,4ч.1ст.177КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжких злочинів, а тому ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку може бути визнаним як менш небезпечним, ніж покарання та процедура його відбування. Такий висновок слідчого судді узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України, підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме укривати від слідства дійсні обставини вчинення кримінального правопорушення та обставин, необхідних для встановлення істини у кримінальному провадженні, в тому числі, інформацію щодо часу місця та обставин подій, які відбувались під час вчинення злочину та мають значення, які не відомі органу досудового розслідування.
Відповідно до вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні.
При вирішенні клопотання суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення у справі «Ніколова проти Болгарії»). Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ноймайстер проти Австрії» позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.
Отже, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На підставі викладеного, слідчий суддя прийшов до висновку про задоволення клопотання слідчого та застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження в повній мірі відповідає практиці Європейського суду з прав людини та статті 5 Конвенції, положення якої вказують, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
При цьому слідчий суддя керуючись п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 не визначає розмір застави.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 309,376, 395 КПК України, суддя, -
постановив:
Клопотання - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія, Кіровогрдадської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, а саме: з 20 липня 2024 року до 17 вересня 2024 року 15 год. 40 хв., включно, без визначення застави та утримувати його в Державній установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України в м. Києві що за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, 13.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, захисникам негайно після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 25.07.2024 року о 15.00 год.
Слідчий суддя: ОСОБА_1