Справа № 358/1256/21 Провадження № 2/358/181/24
25 липня 2024 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - земельною ділянкою загального користування шляхом скасування державного акту на його державної реєстрації, -
08 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - земельною ділянкою загального користування шляхом скасування державного акту на його державної реєстрації.
01.02.2022 ухвалою суду заяву судді Тітова М.Б. про самовідвід у цивільній справі №358/1256/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - земельною ділянкою загального користування шляхом скасування державного акту на його державної реєстрації задоволено, справа передана до канцелярії Богуславського районного суду Київської області для визначення іншого судді.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2022, головуючим суддею у справі визначено суддю Кіхтенка С.О. Останнім справа по суті не розглянута.
Згідно розпорядження керівника апарату Богуславського районного суду Київської області № 123 від 25.06.2024 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи», відповідно до пункту 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, Засад використання автоматизованої системи документообігу Богуславського районного суду Київської області та рішення зборів суддів Богуславського районного суду Київської області від 19.06.2024 № 9, у зв'язку із припиненням трудових відносин судді ОСОБА_4 (звільнення судді Богуславського районного суду Київської області ОСОБА_4 на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України), здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2024, головуючим суддею визначено суддю Романенко К.С.
Дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд зазначає про таке.
08 листопада 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася до суду з вказаним вище позовом.
В провадження судді Романенко К.С., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи надійшла 26.06.2024 року.
За інформацією, яка надійшла 24.07.2024 від Богуславського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області, суду стало відомо, що позивачка по справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується актовим записом про смерть № 539 від 11.12.2023 року, внесеного до Державного реєстру актів цивільного стану громадян 11.12.2023 за номером 00145193360 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
Відповідно до частини першої статі 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша стаття 48 ЦПК України).
Відповідно до п.1 ч.1ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України).
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Отже, процесуальне правонаступництво, у справах де таке правонаступництво допускається, у разі смерті фізичної особи можливе в порядку статті 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, однак лише за умови, що смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2021 року у справі № 200/21020/15-ц (провадження № 61-9921св19) зазначено: «ЦПК України не містить норм, які б передбачали можливість здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 37 ЦПК України 2004 року можливе шляхом залучення правонаступника померлої сторони (учасника) та лише за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб».
Судом встановлено, що 08 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася суду із позовом. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2024, головуючим суддею визначено суддю Романенко К.С. Проте 24 липня 2024 року суду стало відомо, що ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
За таких обставин, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 померла до дня відкриття провадження у справі, і на момент смерті ОСОБА_1 не набула статусу учасника справи.
Отже, на момент відкриття провадження у справі особа, яка звернулася до суду з позовом має бути живою. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що на момент відкриття провадження у справі позивач повинен мати цивільну процесуальну правосуб'єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
При цьому нормаст.255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі.
Приймаючи до уваги, що на час відкриття провадження у справі правоздатність ОСОБА_1 припинилася, а процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе шляхом залучення правонаступників лише за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, тому провадження у даній справі підлягає закриттю. Вказані висновки узгоджуються із постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2023 року у справі № 681/1267/22, провадження № 61-6063св237.
Керуючись наведеним, ст.ст.255, 256, 260, 261, 268, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
Закрити провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - земельною ділянкою загального користування шляхом скасування державного акту на його державної реєстрації, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо учасниками справи не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: суддя К. С. Романенко