Рішення від 24.07.2024 по справі 287/667/24

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/667/24

2/287/318/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Винара Л.В.

з участю секретаря Кострицької Т.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Олевського районного суду Житомирської області в м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Олевського районного суду Житомирської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді ОСОБА_3 .

На запит Олевського районного суду Житомирської області надійшла інформація із Олевської міської ради Житомирської області про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 12.04.2024 року зазначену позовну заяву залишено без руху та позивачці надано строк для усунення недоліків.

29.04.2024 року від позивачки на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків з уточненою позовною заявою та додатками.

В обґрунтування уточненої позовної заяви позивачка зазначає, що 03.09.2016 року між нею та відповідачем укладений шлюб, який зареєстрований Олевським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Житомирській області за актовим записом № 63 від 03 вересня 2016 року. Від шлюбу сторони мають спільну неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у сторін наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. На даний час сторони спільно не проживають та позивачка проживає разом зі своїми батьками в с. Дзигівка Могилів-Подільського району Вінницької області. Відповідач не бажає поновлювати шлюбні відносини. Сторони спільного господарства не ведуть. Позивачки зазначає, що питання розірвання шлюбу неможливо вирішити у добровільному порядку, оскільки у сторін є неповнолітня дитина, тому вона змушена звернутись до суду з питанням розірвання шлюбних стосунків з відповідачем. На думку позивачки, шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам, у зв'язку з чим вона наполягає на його розірванні. Просить постановити рішення, на підставі якого розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований Олевським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Житомирській області за актовим записом № 63 від 03 вересня 2016 року. Також, позивачка просить стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 20.05.2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або за власною ініціативою суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, надала до суду письмове клопотання з проханням про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задоволити.Також, просить суд не надавати термін на примирення, врахувати, що сім'я не існує більше року, сторони проживають окремо один від одного та спільного господарства не ведуть.

Відповідач в судові засідання 24.06.2024 та 24.07.2024 року не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, у встановленому законодавством порядку, що стверджується матеріалами справи. Заяви про розгляд справи без його участі та відзиву на позов відповідач до суду не надав.

Заперечення стосовно розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Згідно із ч.5 ст.223 ЦПК України, суд може розглянути справу за відсутності позивача, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. п. 1, 3 частини 1 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що сторони з 03 вересня 2016 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований Олевським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області за актовим записом № 63 (а.с. 28).

Від спільного проживання у шлюбі сторони мають неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 8).

Неповнолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом з позивачкою в с. Дзигівка Могилів-Подільського району Вінницької області, що підтверджується актом обстеження від 11.09.2023 року (а.с. 9).

Позивачка не перебуває на обліку з приводу вагітності в Комунальному підприємстві «Ямпільський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Ямпільської міської ради, що стверджується довідкою від 19.04.2024 року за № 01-2-470 (а.с. 29).

Дослідивши та оцінивши докази у справі суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст.ст.110,112 СК України з яких слідує, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.

Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви, спільне життя у сторін не склалося у зв'язку з різними поглядами на життя, відсутністю взаєморозуміння, тому на даний час сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства та шлюбних відносин не підтримують. На даний час ні з боку позивачки, ні з боку відповідача спроб для примирення не було. Така поведінка створила обстановку при якій спільне проживання і збереження сім'ї є неможливим, а тому примирення між сторонами неможливе. Шлюбних відносин не підтримують, втратили почуття одне до одного, у зв'язку з чим сім'я розпалась остаточно. Позивачка обдумала своє рішення і остаточно визначилася із серйозністю своїх намірів щодо розірвання шлюбу.

Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Судом встановлено, що позивачка скористалася правом на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, наполягала на розірванні шлюбу, відповідач відносно розірвання шлюбу не заперечував.

При цьому відповідачем не подано у визначеному ЦПК України порядку жодного доказу на спростування доводів позивачки, викладених нею у позовній заяві.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, оскільки позивачка не бажає перебувати у шлюбі, а примушування до збереження шлюбу не допускається та збереження шлюбу суперечить інтересам однієї із сторін. Обставин, які перешкоджають розірванню шлюбу судом не встановлено.

Позивачка, як сторона, на користь якої виноситься рішення суду, також має право в порядку ч. 2 ст. 141 ЦПК України на стягнення з відповідача понесені нею та документально підтверджені судові витрати (а.с. 1).

Керуючись ст.ст. 110, 112 СК України, ст.ст. 13, 81, 89, 133, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задоволити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 03 вересня 2016 року Олевським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області за актовим записом № 63 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , понесені позивачкою витрати на оплату судового збору за розгляд цивільної справи судом в розмірі 1213 грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт № НОМЕР_1 виданий 11.02.2021 року органом 1828, РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: Л.В.Винар

Попередній документ
120599786
Наступний документ
120599788
Інформація про рішення:
№ рішення: 120599787
№ справи: 287/667/24
Дата рішення: 24.07.2024
Дата публікації: 29.07.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Олевський районний суд Житомирської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (24.07.2024)
Дата надходження: 05.04.2024
Предмет позову: про розірвання шлюбу
Розклад засідань:
24.06.2024 14:30 Олевський районний суд Житомирської області
24.07.2024 16:30 Олевський районний суд Житомирської області