Справа № 286/624/24
15 липня 2024 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Гришковець А. Л.
з секретарем Павленко Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку , -
Позивач звернувся до суду і просить припинити право власності у спільній частковій власності на земельну ділянку площею 0,0413 га, кадастровий номер 1824210100:01:013:0469, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а також визнати за ним право власності на земельну ділянку, утворену внаслідок поділу земельної ділянки площею 0,0254 га, кадастровий номер 1824210100:01:013:0473, для будівництва та обслуговування 14/25 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що він є власником 14/25 частин житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а власником 11/25 частин вищевказаного будинку є ОСОБА_2 - відповідач у справі. Ними було виготовлено документацію, що посвідчує право власності на спільну часткову земельну ділянку площею 0,0413 га, кадастровий номер 1824210100:01:013:0469. Вони виявили бажання розділити дану земельну ділянку у долях відповідно до частин житлового будинку та звернулись до землевпорядної організації для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для будівництва, обслуговування частин вищевказаного будинку. В результаті поділу, на підставі виготовленої технічної документації, йому виділено земельну ділянку площею 0,0254 га, кадастровий номер 1824210100:01:013:0473, а ОСОБА_2 - площею 0,0159, кадастровий номер 1824210100:01:013:0472. Всі документи, які потрібно було надати до землевпорядної організації для виготовлення технічної документації щодо поділу земельної ділянки, загальною площею 0,0413, кадастровий номер 18242101100:01:013:0469, яка знаходиться у спільній частковій власності, ними було подано. При зверненні до відділу ЦНАП виконавчого комітету Овруцької міської ради з питанням про реєстрацію земельних ділянок, утворених внаслідок поділу, їм було відмовлено. При зверненні до Овруцької ДНК про виготовлення та посвідчення договору поділу земельної ділянки на дві, їм також було відмовлено.
Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.
В судове засідання сторони не з'явилися. Позивач в своїй позовній заяві просить справу слухати у його відсутність. Відповідач про причини неявки не повідомила, хоча своєчасно та належним чином, відповідно до положень ст. ст. 128-130 ЦПК України, була повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
За змістом ст.ст. 355, 356, 357 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Відповідно до ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Положеннями ч. ч. 9-10 ст.79-1 ЗК України визначено, що земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Згідно абз.1 ч. 13 ст.79-1ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі поділу або об'єднання земельних ділянок.
Згідно ч. 1 ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
В ст. 87 ЗК України законодавець закріпив підстави виникнення права спільної часткової власності на земельну ділянку. Так, право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає:
а) при добровільному об'єднанні власниками належних їм земельних ділянок;
б) при набутті у спільну часткову власність земельної ділянки за цивільно-правовими угодами;
в) при прийнятті спадщини на земельну ділянку;
г) за рішенням суду;
ґ) в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону України «Про державний земельний кадастр» отримання нотаріусами витягу з Державного земельного кадастру є обов'язковим при вчиненні правочинів щодо земельної ділянки (крім складання заповітів).
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для відмови в державній реєстрації прав є невідповідність поданих документів вимогам, встановленим цим Законом.
За змістом п. 54 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене у результаті поділу іншого нерухомого майна, виділу в натурі частки з іншого нерухомого майна або об'єднання іншого нерухомого майна (далі - поділу, виділу частки або об'єднання), проводиться за наявності відомостей з Державного земельного кадастру про формування нової (нових) земельної ділянки (земельних ділянок) у результаті такого поділу, виділу частки або об'єднання.
Для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, утворене у результаті поділу, виділу частки або об'єднання, подається документ, що посвідчує право власності на нерухоме майно до його поділу, виділу частки або об'єднання, крім випадків, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли такий документ відсутній у зв'язку із втратою, пошкодженням чи псуванням. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене у результаті поділу, виділу частки або об'єднання, у випадку втрати, пошкодження чи псування документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно до його поділу або об'єднання, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав на підставі таких документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, або на паперових носіях інформації (в реєстрових книгах, реєстраційних справах, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації).
Для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, утворене у результаті поділу іншого нерухомого майна чи виділу в натурі частки з іншого нерухомого майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, що здійснює виділ у натурі частки, також подається договір про поділ спільного майна чи відповідно договір про виділ у натурі частки із спільного майна або рішення суду.
Державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене у результаті поділу іншого нерухомого майна, проводиться одночасно щодо всіх об'єктів, утворених у результаті поділу, крім випадку, коли в результаті такого поділу хоча б на один із об'єктів, утворених у результаті поділу, змінюється власник нерухомого майна, у тому числі припиняється право спільної власності.
Під час проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що залишається у спільній власності після виділу в натурі частки одного із співвласників, державний реєстратор здійснює перерахунок часток у праві спільної часткової власності на таке майно, виходячи із принципу їх рівності, крім випадків, коли співвласники нерухомого майна до виділу в натурі частки одного із співвласників мали різний розмір часток або коли співвласники за домовленістю між собою встановили інший розмір часток у праві спільної власності. На підтвердження такої домовленості співвласників може бути надана письмова заява співвласників про визначення розміру часток, справжність підписів на якій засвідчується відповідно до Закону України "Про нотаріат", або договір, укладений такими співвласниками відповідно до законодавства.
Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України, ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , тобто позивач, є власником 14/25 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 14.12.1989, а також власником 14/25 частин земельної ділянки площею 0,0413, кадастровий номер 1824210100:01:013:0469. Відповідач - ОСОБА_2 є власником 11/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, та власником 11/25 частин земельної ділянки площею 0,0413, кадастровий номер 1824210100:01:013:0469, що підтверджується копіями витягів з Державного реєстру речових прав від 25.04.2023 та 14.07.2023 (а. с. 2, 11).
Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6100478542023 від 21.08.2023 свідчить, що в Державному земельному кадастрі значиться земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0254, кадастровий номер 1824210100:01:013:0473, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Дата державної реєстрації земельної ділянки - 21.08.2023 за заявою ОСОБА_1 (а. с. 3-4).
10.08.2023 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Овруцької ДНК з заявою, в якій просили виконати поділ належної їм земельної ділянки площею 0,0413 га, кадастровий номер 1824210100:01:013:0469, яка знаходиться в АДРЕСА_1 на дві земельні ділянки без зміни цільового призначення, розробити технічну документацію та зареєструвати право власності на новостворені земельні ділянки, а саме: ОСОБА_1 площею 0,0254 га, ОСОБА_2 - 0,0159 га (а.с. 9).
Листом виконавчого комітету Овруцької міської ради №10-04/587 від 22.12.2023 було повідомлено ОСОБА_1 про те, що для реєстрації земельної ділянки, яка утворилася у результаті поділу йому необхідно подати: договір поділу земельної ділянки, витяг з ДЗК, документ, що підтверджує право власності на ділянку, яка підлягає поділу, паспорт, ідентифікаційний код, квитанцію про сплату адміністративного збору у розмірі 270 грн. (при наявності пільги, надати документ, що підтверджує пільгу) (а.с. 10).
З копії листа Овруцької ДНК №219/02-14 від 02.02.2024 вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено у посвідченні договору поділу земельної ділянки площею 0,0413 га, кадастровий номер 1824210100:01:013:0469, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , оскільки згідно поданих ними документів, земельна ділянка, яка перебувала у спільній частковій власності вже розділена в натурі та зареєстровані окремі земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме: земельна ділянка площею 0,0159 га, кадастровий номер 1824210100:01:013:0472 та земельна ділянка площею 0,0254 га, кадастровий номер 1824210100:01:013:0473 без реєстрації права власності. Тому це унеможливлює посвідчення даного договору поділу земельної ділянки (а. с. 12).
Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єктів нерухомого майна, а саме, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1824210100:01:013:0473 та інформація з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна свідчить, що у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, в Державному реєстрі іпотек, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості відсутні (а. с. 13).
Таким чином, за встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, враховуючи, що поділ земельної ділянки фактично відбувся, земельна ділянка площею 0,0413 га, з кадастровим номером 1824210100:01:013:0469 фактично припинила своє існування як об'єкт цивільних прав, органи нотаріату відмовили в посвідченні договору поділу земельної ділянки, внаслідок чого позивач позбавлений можливості здійснити державну реєстрацію права власності на належне йому на підставі договору купівлі-продажу нерухоме майно, що перешкоджає реалізації ним права власності та свідчить про обрання позивачем ефективного способу захисту свого права, який відповідає вимогам ст.15, 16 ЦК України, а тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Від сплати судового збору позивач звільнений на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1330 грн. 40 коп. (1% ціни позову) в дохід держави.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на земельну ділянку площею 0,0254 га, кадастровий номер 1824210100:01:013:0473, для будівництва та обслуговування 14/25 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , утворену внаслідок поділу.
Припинити право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,0413 га, кадастровий номер 1824210100:01:013:0469, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1330 грн. 40 коп. в дохід держави.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Про перегляд заочного рішення може бути подана заява відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення на заочне рішення до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд (скарги), якщо така заява (скарга) подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя: А. Л. Гришковець Повне рішення виготовлено 24.07.2024.