Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/4154/23
Провадження № 3/935/369/24
Іменем України
23 липня 2024 року м.Коростишів
Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Відділу поліції №2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП не надано, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Кушніренка А. В.,
встановив:
До Коростишівського районного суду Житомирської області 26.12.2023 від Відділу поліції №2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 398679 від 18.12.2023, ОСОБА_1 18.12.2023 о 19:57 годині м. Коростишів Житомирської області по вулиці Гелевея, 108 керував транспортним засобом ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився Коростишівській ЦРЛ та підтверджується висновком № 97 від 18.12.2023 у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не визнав, пояснив, що 18.12.2023 приїхав додому на автомобілі ВАЗ 2109, його зупинили працівники поліції, оскільки не працював габарит, на місці поломку було усунено. ОСОБА_1 надав працівникам поліції свої документи, йому запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, поїхали у відділ поліції, де пропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, при цьому ОСОБА_1 наполягав на проведенні такого огляду у медичному закладі. Після проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі ОСОБА_1 результат огляду не оголошували, проводили пальце-носову пробу, повідомили, що останній перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Адміністративні матеріали при ОСОБА_1 не складали, права не роз'яснили, документи на підпис не давали.
У судовому засіданні лікар ОСОБА_2 пояснив, що працює лікарем ортопедом-травматологом Коростишівської ЦРЛ, проходив курси щодо проведення огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння. 18.12.2023 проводив огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 за допомогою приладу Драгер, мундштук приєднувався при ОСОБА_1 , мундштуки є одноразовими, герметично запаковані, беруться стерильними пінцетами, все фіксувалось працівниками поліції на відеореєстратор, огляд проводили двічі, згідно Наказу, через 20 хвилин після першого огляду, суттєва розбіжність у показника приладу Драгер після повторного огляду лікаря ОСОБА_2 не насторожила. Крім того ОСОБА_2 проводив пальце-носову пробу ОСОБА_1 , при її проведенні останній мав хиткість на поворотах, що могло б бути наслідком перенесеного останнім інсульту, крім того останній мав запах алкоголю з порожнини рота, промахувався в пальце-носовій пробі. Висновок лікаря базується на результаті з приладу Драгер та комплексій діагностиці.
У судовому засіданні захисник Кушніренко А. В. просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, так як процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведена з порушеннями, а її результати с недійсними. Виходячи зі змісту акту, огляд ОСОБА_1 проводився шляхом візуального обстеження особи, вимірювання тиску, пульсу, перевірки мови та артикуляції, перевірки ходи та наявності ознак нервово-психічних захворювань. Огляд на стан сп'яніння за змістом акту та висновку проводив лікар ОСОБА_2 . Однак, вказані у акті обставини не узгоджуються з тими подіями, які відбувались насправді та зафіксовані на відеореєстратор патрульного поліцейського. Так, з відеозапису вбачається, що ні лікар, ні інший медичний працівник не проводив належним чином огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, а відеозапис також не зафіксували присутність лікаря при тестуванні за допомогою технічного засобу «Драгер Алкотест». При цьому, з усіх перелічених в акті огляду маніпуляцій відносно ОСОБА_1 було проведено лише тестування за допомогою технічного засобу, результати якого на відео не були показані та озвучені не чітко. Перевірка мови та артикуляції, перевірки ходи, стану вегетативно-судинних реакцій, пульсу, тиску, про результати яких вказано у акті взагалі не проводилась ні лікарем, ні медичною сестрою, відео фіксація цих маніпуляцій не зафіксувала. Разом з тим, лікарем не проводились дослідження пози Ромберга, пальце- носової проби (перевірка точності рухів). Зважаючи на те, що особа заперечила вживання алкогольних напоїв, повідомила про вживання лікарських препаратів, повідомила про перенесені хвороби - проведення передбаченого інструкцією огляду у повному обсязі було необхідним. Крім того, працівники поліції грубо порушили процедуру складання і фіксації складання адміністративних матеріалів. Так, з наданого до протоколу відеозапису вбачається, що фіксування усіх подій завершується о 21 год. 20 хв. При цьому, огляд ще не був завершений,оскільки повторний огляд за допомогою технічного засобу був проведений о 21 год. 20 хв. працівниками поліції не зафіксовано також і повторний огляд ОСОБА_1 за допомогою технічного засобу. На порушення вимог про безперервну фіксацію подій, усі події припиняються фіксуватись о 21 год. 20 хв., однак, станом на 21 год. 24 хв. огляд особи на стан сп'яніння продовжувався. Процедура складання протоколу та інших матеріалів також не була зафіксована на відео. Таким чином, залишилось без достатньої фіксації процес ознайомлення особи зі складеними матеріалами, отримання від особи пояснень, роз'яснення йому його прав та обов'язків, тощо.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура виявлення у водіїв ознак наркотичного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан наркотичного сп'яніння визначено ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395 (надалі - Інструкція №1395), Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (надалі - Інструкція №1452/735).
Також, відповідно до дослідженого у судовому засіданні відеозапису, встановлено, що відеозапис не є безперервним, не містить відображення повного процесу фіксації правопорушення та оформлення матеріалів адміністративного правопорушення у встановленому законом порядку.
Порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них регулюється Наказом Департаменту патрульної поліції від 24.11.2015 №14/1 та п.4.1, 4.2 Розділу ІV Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, яку затверджено наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 №100. Згідно п.3.5. Інструкції №100 після активації нагрудної камери (відео реєстратора) все спілкування повинно бути записано безперервно. Наявність декількох відеозаписів, що не безперервно та послідовно змінюють один одного може свідчити про те, що відеозапис змінювався (редагувався) особою, яка копіювала відеозапис та DVD диск, що прямо заборонено Інструкцією №100.
Згідно з пунктами 4, 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18 грудня 2018 року, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Крім цього, Пунктом 3.5 розділу ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 18 грудня 2018 року № 1026, встановлено, що після активації нагрудної відеокамери (відео реєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.
Частиною 5 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з п. 22 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про національну поліцію», під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Згідно ст. 18 вказаного Закону, поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Судом встановлено, що відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду від 18 грудня 2023 року встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до копії акту медичного огляду № 97 від 18 грудня 2023 року огляд ОСОБА_1 проводився шляхом візуального обстеження особи, вимірювання тиску, пульсу, перевірки мови та артикуляції, перевірки ходи та наявності ознак нервово-психічних захворювань. Огляд на стан сп'яніння за змістом акту та висновку проводив лікар ОСОБА_2 . Однак, вказані у акті обставини не узгоджуються з тими подіями, які зафіксовані на відеореєстратор працівників поліції.
Так, з відеозапису убачається, що належним чином огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння не проведено, відеозапис не зафіксував присутність лікаря при тестуванні за допомогою технічного засобу «Драгер Алкотест». Крім того, згідно відеозапису стосовно ОСОБА_1 було проведено лише тестування за допомогою технічного засобу, результати якого на відео не були показані та озвучені не чітко. Перевірка мови та артикуляції, перевірки ходи, стану вегетативно-судинних реакцій, пульсу, тиску, про результати яких вказано у акті огляду не зафіксовано на відеозаписі, так як і дослідження пози Ромберга, пальце-носової проби (перевірка точності рухів), зважаючи на те, що ОСОБА_1 заперечив вживання алкогольних напоїв, повідомив про вживання лікарських препаратів, повідомив про перенесені хвороби - проведення передбаченого інструкцією огляду у повному обсязі здійснено не було.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20 вересня 2022 року у справі № 711/2189/21 «...із системного аналізу пунктів З, 8, 15, 16 розділу III вказаної інструкції вбачається, що, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем. Після цього проводиться лабораторне дослідження (за допомогою приладів) метою якого є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп 'яніння. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акту медичного огляду у якому, серед іншого, зазначаються ознаки сп'яніння особи, що безпосередньо виявлені та встановлені лікарем. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який також вноситься до акту медичного огляду. Тобто огляд особи щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я, а не приладом. Прилад лише фіксує показники щодо ступеню стану сп'яніння, а лікар під час огляду особи виявляє та фіксує ознаки сп'яніння. Тому показники приладу не слід ототожнювати із поняттям «медичний огляд». Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі № 451/1504/19.
При цьому, згідно пояснень лікаря ОСОБА_2 , який проводив огляд ОСОБА_1 18.12.2023, наданих у судовому засіданні, останній пояснив, що опирався лише на результати приладу Драгер, які не викликали у нього сумнівів.
Крім того, ні висновок, ні акт медичного огляду не містить посилання на конкретний технічний засіб «Драгер Алкотест» з вказуванням моделі та заводського номера технічного засобу, який застосовувався стосовно ОСОБА_1 , внаслідок чого неможливо здійснити перевірку дійсності та відповідності цього технічного засобу вимогам закону. Повторний огляд за допомогою технічного приладу, який здійснювався о 21 год. 24 хв. не зафіксований на відеозаписі. Сам медичний висновок, як і акт огляду був складений лікарем 21 год. 04 хв., тобто до завершення огляду.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю III групи, з 2017 року хворіє за наслідками перенесеної черепно-мозкової травми, що призвело до розвитку посттравматичного церебрального арханоїдититу, архноїдальної кісти лівої скроневої ділянки, ліквор-динамічні, вестибуло-атактичні розлади, помірні когнітивні зниження, що підтверджується виписками з медичної картки хворого.
З огляду на те, що процедура огляду ОСОБА_1 , яка повинна включати всі необхідні медичні маніпуляції, передбачені формою акта, не була здійснена, то вказаний огляд не може вважатись повним та об'єктивним, а у зв'язку з порушеннями Інструкції з використання технічного приладу - його результати є недійсними.
У матеріалах справи містяться відеозаписи з нагрудного відеореєстратора працівника поліції та з відеореєстратора автомобіля патрульної поліції, які не містять безперервного фіксування усіх подій. Так, всупереч вимогам ст. 266 КУпАП, працівниками поліції не зафіксувано процедуру огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, матеріали справи не містять вказівку на те, що огляд було проведено у присутності свідків. Разом з тим, працівниками поліції не зафіксовано також і повторний огляд ОСОБА_1 за допомогою технічного засобу. На порушення вимог про безперервну фіксацію подій, усі події припиняються фіксуватись о 21 год. 20 хв., однак, станом на 21 год. 24 хв. огляд особи на стан сп'яніння продовжувався. Процедура складання протоколу та інших матеріалів, процес ознайомлення особи зі складеними матеріалами, отримання від особи пояснень, роз'яснення йому його прав та обов'язків також не були зафіксовані на відео.
Разом з тим, працівниками поліції не було видано копію протоколу ОСОБА_1 після його складання, що не спростовується відеозаписом та є порушенням Інструкції, адже відомостей про відмову особи від отримання копії протоколу матеріали не містять, які відмови від підпису. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення складений о 21 год. 15 хв., тобто до завершення проходження особою огляду на стан сп'яніння, адже з відеозапису не вбачається, що станом на 21 год. 15 хв. працівники медичного закладу вже видали висновок про результати медичного огляду, а сам акт медичного огляду містить вказівки на проведення такого огляду о 21 год. 24 хв.
Відтак, судом встановлено, що матеріали справи про адміністративне правопорушення та відеозаписи, долучені працівниками поліції, якими здійснювалась фіксація усіх обставин події суперечать один одному та не узгоджуються між собою.
Оцінюючи наведені докази в їх сукупності суддя керується закріпленим у ст. 62 і ст. 129 Конституції України принципом забезпечення доведеності вини, згідно якого усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, однак наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини), тож, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином, буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак, достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою оскільки суперечить позиції ЄСПЛ, а також Конституційного Суду України та порушує презумпцію невинуватості особи.
Приймаючи до уваги встановлені під час розгляду обставини, керуючись у тому числі ст. 62 Конституції України провадження у справі стосовно ОСОБА_1 слід закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження.
Керуючись статтями 7, 9, 130, 245-247, 251-252, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення 18.12.2023 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І. В. Щербаченко