Справа № 276/1194/24
Провадження по справі № 3/276/693/24
24 липня 2024 року смт. Хорошів
Суддя Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області Бобер Д.О.,
з участю особи, відносно якої складено протокол - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Мухи М.С.,
розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, осіб на утриманні не має, не є особою з інвалідністю, не працюючого,
до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №757609, складеного 18.05.2024, 18.05.2024 о 07 год. 56 хв. в с.Будо-Рижани по вул.Суворова,17 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ-21099, державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810», що підтверджується тестом №416 від 18.05.2024 року, результат огляду 0,37‰, чим порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною 1 статті 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 були роз'яснені права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненому правопорушення визнав та пояснив, що зранку 18.05.24 року, напередодні випивши пива, сів за кермо автомобіля щоб поїхати допомогти тещі. По дорозі до тещі під час керування автомобілем в с.Будо-Рижани його було зупинено працівниками поліції. Працівником поліції було виявлено в нього запах алкоголю та було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою. Він погодився та пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння. Після того, як він пройшов тест, подувши у прилад, то прилад показав стан алкогольного сп'яніння. Щодо показників огляду він не заперечував, оскільки напередодні вживав алкоголь. Після цьогополіцією щодо нього було складено адміністративні матеріали, які були ним підписані. Претензій до поліцейських він не мав, його права йому були роз'яснені. У судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що має хворобу колінного суглоба, погано ходить, а тому просить не позбавляти його права керування.
Захисник - адвокат Муха М.С. підтримав позицію свого підзахисного щодо його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водночас подав суду клопотання, в якому просив призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. без позбавлення права керування транспортними засобами. Свою позицію обґрунтував тим, що санкція ст.130 КУпАП є безальтернативною. Разом з тим, в поданому клопотанні послався на ухвалене в червні 2022 року рішення Конституційного Суду України, який ухвалив рішення № 4- р(ІІ)/2022 щодо невідповідності Конституції України ст. 485 Митного кодексу України (щодо індивідуалізації юридичної відповідальності) саме із мотиву безальтернативності її санкції, в обґрунтування якого Конституційний Суд України зазначив, що призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим. Також послався на рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року у справі про призначення судом більш м'якого покарання, в якому Конституційним Судом України було визнано неконституційним положення ч. 1 ст. 69 КК України в частині, яка унеможливлює призначення особам, які вчинили злочини невеликої тяжкості, більш м'якого покарання, ніж передбачено законом. Зазначив, що у КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м'якого стягнення, ніж передбачено законом, проте діючий Кримінальний кодекс України має відповідну статтю про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом. Вважає, що при розгляді даних матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності слід застосувати аналогію права. Беручи до уваги наведене, з урахуванням особи винної суд, вмотивувавши своє рішення, може призначити основне стягнення, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вирішуючи питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності та накладання стягнення на ОСОБА_2 захисник просить в повній мірі врахувати характер та обставини вчиненого ним правопорушення, зокрема відсутність реально заподіяної шкоди суспільним чи державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, які охороняються законом, те, що виявлені у нього ознаки сп'яніння є дійсно незначними, що суттєво знижує ступінь суспільної небезпеки вчиненого, а також те, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності раніше не притягалася, щиро кається у вчиненому. Діяння, вчинене ним, містить в собі усі юридичні і суб'єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП, але внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідає тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, його дії суб'єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам, і така шкода фактично не була заподіяна.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, її захисника, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами тощо.
Відповідно до пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до частини 1 статті 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю підтверджується зібраними по справі наступними доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №757609 від 18.05.2024, в якому зафіксовано суть вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зміст протоколу відповідає вимогам, визначеним КУпАП, та з яким ОСОБА_1 ознайомився. Згідно з протоколом ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а також повідомлено про розгляд справи у Володарсько-Волинському районному суді, що він засвідчив своїм підписом. Заперечень щодо результату огляду на стан алкогольного сп'яніння чи інших зауважень щодо встановлених в протоколі обставин або дій поліцейського в поясненні не вказав;
- роздруківкою з приладу «Drager alcotest 6810», тест №416 від 18.05.2024, яка підтверджує перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, результат тестування позитивний - 0,37‰;
- актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, а також зафіксовано результати огляду на стан сп'яніння: 0,37‰, з якими ОСОБА_1 погодився, підтвердивши свою згоду підписом;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА №2174310 від 18.05.2024 року, згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП.
- відеозаписом події, що відбулась за участю ОСОБА_1 18.05.2024 року, яким підтверджується, що останній пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Drager Alcotest 6810, результат огляду позитивний - 0,37 ‰, проти якого ОСОБА_1 не заперечив та повідомив поліцейському, що напередодні вживав алкоголь.
Судом встановлено, що дії поліцейського по виявленню у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння та фіксації огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного за допомогою технічного засобу відеозапису службової нагрудної відеокамери («бодікамери») та у протоколі про адміністративне правопорушення у даній справі в цілому відповідають вимогам ст. 266 КУпАП, Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а також «Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів про них».
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, доведена матеріалами справи у повному обсязі.
Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд визнає доведеним «поза розумним сумнівом» належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане ТСЦ 1844 від 13.10.2016 року, яке вилучене в ході складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №757609 від 18.05.2024 року.
Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв з позбавленням права керування транспортними засобами і на інших осіб - накладення штрафу.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії; водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Своєчасний і правильний розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених, у тому числі ст. 130 КУпАП, має важливе значення для забезпечення безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту, захисту життя та здоров'я людей, майнових прав фізичних і юридичних осіб (п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»).
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення судом не враховуються обставини, викладені в ч. 2 ст. 33 КУпАП, оскільки стягнення накладається за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Нормою ч.2 ст.33 КУпАП передбачено неврахування особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність у випадку накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч.1 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Частиною 1 статті 130 КУпАП установлено накладення на водія за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Даний вид стягнення, що визначений законодавцем у ч.1 ст.130 КУпАП, як основний, так і додатковий, є безальтернативним та імперативним.
У даній конкретній правовій ситуації, загальні засади призначення адміністративного стягнення (ст.33 КУпАП) не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення - у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. Тобто у цій справі ця функція за своєю правовою природою не є дискреційною, оскільки не потребує врахування та оцінки характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
У справах даної категорії для досягнення визначеної в ст.23 КУпАП мети адміністративного стягнення: виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, накладення вказаного додаткового стягнення є необхідним.
З огляду на безальтернативність та імперативність приписів ч.1 ст.130 КУпАП щодо необхідності одночасного накладення, як основного, так і додаткового стягнення, а також положення ст.33 КУпАП щодо неврахування викладених в ній обставин, суд не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 та його захисника на те, що він повністю визнає свою провину, позитивно характеризується за місцем проживання, має хворобу, возить односельців до лікарні, як на підставу для застосування адміністративного стягнення без позбавлення права керування транспортними засобами.
Інший підхід суперечитиме положенням ст.7 КУпАП, відповідно до якої провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За таких обставин, суд критично оцінює наведені в судовому засіданні та клопотанні доводи захисника щодо можливості індивідуалізації адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зокрема застосування до водія ОСОБА_1 штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням, оскільки, водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
Посилання захисника на рішення Конституційного Суду України від 15 червня 2022 року № 4-р(II)/2022 щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 485 Митного кодексу України (щодо індивідуалізації юридичної відповідальності) не є підставою для часткового застосування передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП стягення, з таких підстав.
Дійсно низкою рішень Конституційного Суду України були визнані неконституційними норми Митного кодексу України, що стосується передбачених законодавцем безальтернативних стягнень у виді штрафу та конфіскації предметів, які не забезпечують справедливий баланс між вимогами публічних інтересів та захистом права власності особи та не узгоджуються з принципом верховенства права.
Однак ці рішення є нерелевантними до цієї справи, оскільки в ній йде мова насамперед про забезпечення справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом права власності особи, а сам цей припис є нормативним підґрунтям для надмірного втручання в гарантоване Основним Законом України право власності з приводу застосування до винної особи стягнення у виді конфіскації товарів.
У цій же справі питання про захист права власності особи не є предметом судового розгляду.
Також суд не приймає до уваги посилання захисника на рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання), оскільки це рішення стосується виключно кримінальної відповідальності та призначення покарання за злочини у відповідності до Кримінального кодексу України, а законодавство про адміністративні правопорушення, на відміну від законодавства про кримінальну відповідальність, не передбачає накладення адміністративного стягнення більш м'якого, ніж передбачено законом.
Таким чином, законних підстав для застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення без позбавлення права керувати транспортними засобами строком на один рік, судом не встановлено.
Таким чином, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Окрім того, в порядку статті 40-1 КУпАП, з правопорушника ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Керуючись статтями 33, 34, 35, 40-1, 130, 245, 280, 283-284 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф стягнути на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у Житомирській області /21081300; Код отримувача: 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UА368999980313060149000006001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок. (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код отримувача за ЄДРПОУ: 37993783, ККД 22030106; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її постановлення.
Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Апеляційна скарга може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Д.О.Бобер