Справа № 161/4131/24
Провадження № 1-кп/161/580/24
м. Луцьк 25 липня 2024 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
законних представників потерпілих - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представника потерпілих - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024030000000003, що надійшов з Волинської обласної прокуратури, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Луцька Волинської області, громадянина України, українця, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого в порядку ст. 89 КК України,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
Так, ІНФОРМАЦІЯ_5, близько 21 години 30 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи у спальній кімнаті квартири за адресою: АДРЕСА_2 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, під час конфлікту між ним та власником помешкання ОСОБА_10 , який виник на ґрунті особистих неприязних відносин у зв'язку з неповерненням останнім грошової позики, керуючись метою умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи значення та суспільно небезпечний характер власних дій, передбачаючи наслідки та бажаючи їх настання, умисно наніс чотири удари ножем, який тримав у правій руці, по тілу ОСОБА_10 , а саме: в потиличну ділянку, ліве стегно, ліву гомілку та праву стопу, тим самим заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді різаної рани в потиличній ділянці зліва в нижній її третині з переходом на верхню третину шиї зліва і подряпини від лівого кінця рани в напрямку передньої поверхні шиї, колото-різаної рани у верхній третині лівого стегна по задній поверхні, колото-різаної рани в середній третині лівої гомілки по зовнішній поверхні, що продовжується в раневий канал на всю товщу гомілки і вихідної рани по внутрішній поверхні лівої гомілки в середній її третині, різаної рани по внутрішній поверхні правої стопи в ділянці п'яти, які супроводжувались множинними пошкодженнями м'яких тканин, м'язів і судин, масивною крововтратою та призвели до смерті ОСОБА_10 .
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, не визнав.
Суду дав показання, що ІНФОРМАЦІЯ_5, близько 21 години 30 хвилин, він зайшов додому до ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 , де в них виник конфлікт, під час якого потерпілий почав завдавати йому удари, і він, з метою захисту, взяв свого ножа, якого завжди носив при собі та якого він перед подіями поклав на стілець, і наніс йому цим ножем тілесні ушкодження. Після конфлікту потерпілий повідомив йому, що все гаразд і він залишив квартиру, при виході з якої зустрів дочку ОСОБА_10 . ОСОБА_11 , а на сходинковій клітці сина потерпілого ОСОБА_12 , якому сказав, щоб той піднявся додому, допоміг батькові та викликав швидку медичну допомогу.
Заперечив, що вчиняв інкриміновані йому дії в присутності дитини, а також, що перебував у стані алкогольного сп'яніння. Ствердив, що алкогольні напої вживав в новорічну ніч 01.01.2024 та вже після подій.
Вказав, що будь-яких боргових зобов'язань між ними не було, що він не мав умислу на вбивство ОСОБА_10 , а лише захищався від дій останнього, тому вважає, що його дії підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК України.
Разом з цим, всі заявлені до нього цивільні позови визнав в повному обсязі.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та версію захисту, його винність в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами в кримінальному провадженні.
Так, допитані в судовому засіданні законні представники потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суду повідомили, що очевидцями вбивства ОСОБА_10 не були, водночас підтримали заявлені цивільні позови.
При цьому, законний представник потерпілих ОСОБА_7 поросила призначити обвинуваченому суворе покарання, а законний представник потерпілих ОСОБА_8 щодо призначення міри покарання поклалася на розсуд суду.
Окрім цього, в повному обсязі підтримали заявлені в інтересах потерпілих цивільні позови.
Свідок ОСОБА_13 повідомив суду, що ІНФОРМАЦІЯ_5 він разом з ОСОБА_14 піднімалися по сходах, де зустріли ОСОБА_5 , який сказав ОСОБА_15 іти додому, оскільки його батько в крові та може померти. Коли вони піднялися до квартири, то побачили, що батько ОСОБА_15 був у ванній кімнаті весь в крові, а його сестра ОСОБА_11 знаходилась в іншій кімнаті. Після чого він викликав швидку медичну допомогу.
Малолітня потерпіла ОСОБА_16 , допитана як свідок в порядку ст. 225 КПК України, дала показання, що ІНФОРМАЦІЯ_3 вона гуляла на вулиці та зламала руку, тому раніше повернулася додому, де знаходився її батько і вона повідомила йому про травму, на що той сказав лягти спати і їй стане краще, що вона і зробила. В подальшому вона прокинулася та побачила, що ОСОБА_5 наносив ушкодження її батькові, в тому числі удар ножем в область голови та шиї, після того, як припинилась шарпанина було дуже багато крові, тому батько пішов у ванну кімнату, де він сперся головою об ванну і біля нього знаходився обвинувачений, який сказав, що якщо завтра не буде грошей, то татові буде кінець. Після цього наніс декілька ударів батькові, а потім ОСОБА_5 сказав їй, що все буде добре і пішов, а вона зайшла в ванну, де побачила дуже багато крові і запитала в тата чи все добре, на що він сказав викликати швидку медичну допомогу і в цей момент до квартири зайшов брат ОСОБА_17 з товаришем та викликали швидку.
Окрім показань свідка ОСОБА_13 та малолітньої потерпілої ОСОБА_16 , яка допитана як свідок в порядку ст. 225 КПК України, винність ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, об'єктивно підтверджується також і іншими доказами дослідженими безпосередньо у кримінальному провадженні.
Так, протоколом огляду місця події від 03.01.2024 з доданими фототаблицями та відеозаписом зафіксовано проведення старшим слідчим СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_18 , в присутності понятих,огляду у квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено труп ОСОБА_10 , який лежить на підлозі, а також наступні об'єкти: змив з поверхні килима з контрольним змивом (№ 2) біля порогу у спальній кімнаті РБК, які вилучено і упаковано в паперовий конверт, який опломбовано биркою № NPP-0211097; змив РБК і контрольний змив (№ 3) з поверхні підлоги біля двохярусного ліжка у спальній кімнаті, які вилучено і упаковано в паперовий конверт № NPP-0211096; змив РБК і контрольний змив (№ 4) з поверхні дерев'яного бильця двохярусного ліжка у спальній кімнаті, які вилучено і упаковано в паперовий конверт, який опечатано биркою № NPP-0211095; змив РБК і контрольний змив (№ 1) з кришки унітазу у ванній кімнаті, які вилучено та упаковано в паперовий конверт, який опечатано биркою № NPP-0211094; уламок дерева зі слідами РБК, яка виявлена на поверхні простині (зі слідами РБК) у спальній кімнаті, який вилучений та упакований в паперовий конверт, який опечатано биркою № NPP-0211098; три липкі стрічки зі слідами рук, які виявлено на зовнішній поверхні пластикової пляшки біля табуретки у спальній кімнаті, які вилучено і поміщено на частину аркуша, після чого упаковано у пакет НПУ № PSP1379735; халат з підлоги ванної кімнати, на якому є сліди РБК, який вилучено і упаковано в картонну коробку; простирадло зі слідами РБК, яке вилучено з нижнього ліжка в спальній кімнаті, яке упаковано в картонну коробку.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.01.2024 надано дозвіл на проведення огляду в порядку обшуку у квартирі за вищевказаною адресою.
Відповідно до протоколу огляду трупа від 04.01.2024 з ілюстрованою таблицею вбачається, що старшим слідчим СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_19 , в присутності понятих, за участю спеціаліста - судово-медичного експерта (лікаря) ОСОБА_20 , а також спеціаліста-криміналіста ЕКЗ СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_21 , в приміщенні моргу, що за адресою: АДРЕСА_3 , провів огляд трупа ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявленого за адресою: АДРЕСА_2 , на якому наявний наступний одяг: футболка чорного кольору з написом «Доброго вечора, ми з України» з слідами РБК; джинси синього кольру з слідами РБК; труси синього кольору; шкарпетки чорного кольору з слідами РБК. При огляді трупа виявлено наступні тілесні ушкодження: різана рана шиї; колото-різана рана лівого стегна; колото-різана рана (наскрізна) лівої гомілки; різана рана правої стопи; злам чотирьох ребер з лівої сторони (4, 5, 6, 7) без крововиливів та розривів. В ході даного огляду вилучено: змиви з обох рук, зрізи нігтьових пластин обох рук, зразки крові, вищевказаний одяг, сліди відтисків пальців та долоней рук.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.01.2024 на вилучені за результатами огляду трупа, проведеного 04.01.2024, за адресою: АДРЕСА_3 , об'єкти накладено арешт.
В подальшому, слідчий СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_22 оглянув об'єкти, вилучені в межах кримінального провадження №12024030000000003 від 03.01.2024, що зафіксовано у відповідному протоколі від 27.02.2024 з ілюстрованою таблицею.
Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03.01.2024 вбачається, що у ОСОБА_5 , якого затримано ІНФОРМАЦІЯ_3 о 23 год. 06 хв., в ході затримання вилучено: ніж розкладний з довжиною леза близько 110 мм., шириною близько 25 мм. з металевою рукояткою зеленого кольору та ремінцем, з слідом РБК на його поверхні; мобільний телефон марки «Samsung» моделі «A750», imei НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з сім-карткою оператора телекомунікації «Київстар» № НОМЕР_3 ; штани камуфльовані темного відтінку, спортивну кофта марки «Adidas» з білими смужками, куртку камуфльована темного відтінку марки «Colins» з слідом РБК на рукаві, бейсболку марки «Puma» темного відтінку; кросівки марки «Ecco» чорного кольору з слідом РБК на задній боковій поверхні правого кросівка.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.01.2024 на об'єкти, що вилучені за результатами огляду, проведеного 03.01.2024, за адресою: АДРЕСА_2 , під час затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведеного 03 січня 2024 року, в приміщенні Луцького РУП ГУНП у Волинській області за адресою: м. Луцьк, вул. Звитяжна, 2, та в ході отримання зразків для експертизи 03.01.2024 в приміщенні в приміщенні Луцького РУП ГУНП у Волинській області за адресою: м. Луцьк, вул. Звитяжна, 2, накладено арешт.
З довідки про причину смерті від 04.01.2024 вбачається, що причиною смерті ОСОБА_10 , 1981 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є масивна крововтрата, множинні різані та колото-різані рани тіла.
Відомостями, що містяться в протоколі огляду предметів від 01.02.2024 зафіксовано проведення слідчим СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_22 огляду оптичного диска з файлом під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », який наданий відповідно до листа в.о. директора КП «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_23 № 38/1.11 від 03.01.2024, при відтворенні якого встановлено, що він містить запис розмови двох абонентів (диспетчера служби «103» і заявника) зі змісту якої вбачається, що син ОСОБА_10 викликає останньому швидку допомогу за адресою: АДРЕСА_2 .
Протоколом проведення слідчого експерименту від 15.01.2024 з доданим до нього відеозаписом, який досліджено судом безпосередньо в судовому засіданні, зафіксовано відтворення ОСОБА_5 обстановки та обставин події, яка відбулась ІНФОРМАЦІЯ_5 в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , а саме спосіб та механізм нанесення ним ударів ножем ОСОБА_10 .
З висновку судово-медичної експертизи № 13 від 04.01.2024 встановлено, що під час огляду у ОСОБА_5 було виявлено тілесні ушкодження: дрібна рана в ділянці 3-го пальця правої кисті, дрібне садно-подряпина в ділянці 2-го пальця правої кисті. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті травмуючої дії гострого предмету з колюче-ріжучими властивостями, в час та за обставин вказаних під експертним та в постанові, а саме ІНФОРМАЦІЯ_5, за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 11 від 07.02.2024 встановлено, що при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 , 1981 року народження, виявлено наступні тілесні ушкодження: Різана рана № 1 в потиличній ділянці зліва в нижній її третині з переходом на верхню третину шиї зліва та садно (подряпина) від лівого кінця рани, яка йде як продовження в напрямку передньої поверхні шиї. Різана рана № 5 по внутрішній поверхні правої стопи в ділянці п?яти. Морфологічні особливості ран № 1 та № 5 свідчать, що вони являються різаним і утворились від травмуючої дії гострого ріжучого предмета (предметів) типу ножа (ножів) з лезом, також можна відмітити напрямок ушкодження, а саме: рана № 1 має додаткове садно (подряпину) в лівому кінці рани, що може свідчити про те, що рана утворилася в напрямку ззаду на перед. Колото-різана рана № 2 у верхній третині лівого стегна по задній поверхні, дном рани являються м?які тканини, рана переходить в раневий канал, який має напрямок ззаду на перед та довжиною раневий канал близько 4,0 см. Морфологічні особливості рани № 2 свідчать, що вона являється колото-різаною і утворилась від травмуючої дії гострого колюче-ріжучого предмета типу клинка ножа з лезом і обушком. Колото-різана рана № 3 в середній третині лівої гомілки по зовнішній поверхні, що продовжується в раневий канал на всю товщу гомілки, який проходить в напрямку дещо знизу до вверху, дещо спереду-назад і зліва-направо, з пошкодженням м?яких тканин, м?язів та судин лівої гомілки. Найбільша ширина раневого каналу складає 3,0 см, довжина рани на шкірі складає 3,0 см, загальна довжина раневого каналу складає близько 9,5 см, а колото-різана рана № 4 по внутрішній поверхні лівої гомілки в середній її третині є вихідною раною, довжина рани на шкірі складає 1,2 см. Морфологічні особливості рани № 3 свідчать, що вона являється колото-різаною і утворилась від одномоментної травмуючої дії гострого колюче-ріжучого предмета типу клинка ножа з лезом і обушком, а рана № 4 є вихідною. Згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказ № 6 від 17 січня 1995 року, п. 2.1.3, тілесні ушкодження, стосовно живих осіб, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, і в даному конкретному випадку викликали смерть потерпілого. Всі виявлені тілесні ушкодження є прижиттєвими, виникли вони в швидкій послідовності одне за одним та в короткий проміжок часу перед смертю потерпілого, достовірно судити про порядок заподіяння ушкоджень складно, враховуючи їх велику кількість, хаотичність розташування та швидкість нанесення. Таким чином, загальна кількість ран не менше чотирьох. Також виявлено постін?єкційні ранки та злами ребер по передній поверхні зліва без ознак прижиттєвості їх утворення, виникли при надані невідкладної медичної допомоги. Враховуючи кількість, а також розташування пошкоджень на різних ділянках та поверхнях тіла, при отримані ушкоджень потерпілий знаходився обличчям до нападника. Дані ушкодження могли бути спричинені при перебуванні потерпілого, як в горизонтальному положенні або близько до нього, так і у вертикальному положенні або близько до нього і в процесі нанесення йому пошкоджень могло змінюватися. Після тримання такого характеру тілесних ушкоджень у потерпілого могла залишатись здатність до активних дій (ходити, пересуватися, тощо). Враховуючи ступінь розвитку ранніх трупних змін, смерть настала в проміжку 1-1,5 доби до початку дослідження тіла у морзі. Причиною смерті ОСОБА_10 , 1981 року народження, є множинні різані та колото-різані рани тіла, що супроводжувались множинними пошкодженнями м?яких тканин, м?язів та судин та масивною крововтратою, що і є безпосередньою причиною смерті, на що вказують характерні патоморфологічні ознаки характерні для даного виду смерті, виявлені при дослідженні та відображені в його описовій частині. При судово-токсикологічному по дослідженні крові від трупа ОСОБА_10 , 1981 року народження, виявлено етиловий спирт в кількості - 5,82 ‰, дана концентрація алкоголю в крові відповідає важкому ступеню алкогольного сп'яніння.
Висновком молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/103-24/292-БД від 08.02.2024 встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З висновку молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/103-24/289-БД від 22.02.2024 встановлено, що на клинку ножа (об?єкт № 1), вилученого 03.01.2024 під час особистого обшуку при затриманні у ОСОБА_5 , виявлено кров людини. На клинку ножа (об?єкт № 2) та руків?ї ножа (об?єкт № 3) виявлено поодинокі клітини з ядрами, крові людини не виявлено. Встановлено генетичні ознаки слідів крові, виявлених на клинку ножа (об?єкт № 1) та клітин, виявлених на клинку (об?єкт № 2) та руків?ї (об?єкт № 3) ножа. Генетичні ознаки слідів крові, виявлених на клинку ножа (об?єкт № 1), збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Генетичні ознаки клітин, виявлених на клинку ножа (об?єкт № 2), є змішаними, містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зразка букального епітелію ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та генетичні ознаки невстановленої особи жіночої генетичної статі. Генетичні ознаки клітин, виявлених на руків?ї ножа (об?єкт № 3), є змішаними, містять генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та генетичні ознаки невстановленої особи жіночої генетичної статі і не містять генетичних ознак зразка крові ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Із даних, що містяться у висновку молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/103-24/286-БД від 26.02.2024 вбачається, що на наданому для дослідження одязі та взутті, вилученому 03.01.2024 у ОСОБА_5 , а саме на куртці (об'єкт № 14) та кросівку на праву ногу (об'єкт № 17) виявлено кров людини, а на штанах (об'єкти №№ 12, 13) та кросівку на праву ногу (об'єкти №№ 15, 16) виявлено кров людини та клітини з ядрами. Встановлено генетичні ознаки слідів крові, виявлених на куртці (об'єкт № 14), кросівку на праву ногу (об'єкт № 17) та слідів крові і клітин, виявлених на штанах (об'єкти №№ 12, 13) та кросівку на праву ногу (об'єкти №№ 15, 16). Генетичні ознаки слідів крові, виявлених на куртці (об'єкт № 14) та кросівку на праву ногу (об'єкт № 17), збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Генетичні ознаки слідів крові і клітин, виявлених на штанах (об'єкти №№ 12, 13) та кросівку на праву ногу (об'єкт № 16), є змішаними, збігаються між собою, містять генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зразки крові ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Генетичні ознаки слідів крові і клітин, виявлених на кросівку на праву ногу (об'єкт № 15), є змішаними, містять генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зразка крові ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та генетичні ознаки невстановленої особи жіночої генетичної статі.
Відповідно до висновку молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/103-24/290-БД від 26.02.2024 встановлено, що у наданих для дослідження змивах із зовнішньої сторони правої (об?єкт № 1) та лівої (об?єкт № 3) рук ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено кров людини та клітини з ядрами. Встановлено генетичні ознаки слідів крові та клітин, виявлених у змивах із зовнішньої сторони правої (об?єкт № 1) та лівої (об?єкт № 3) рук ОСОБА_5 . Генетичні ознаки слідів крові та клітин, виявлених у змиві із зовнішньої сторони лівої руки ОСОБА_5 (об?єкт № 3), є змішаними, містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зразка букального епітелію ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та генетичні ознаки невстановленої особи жіночої генетичної статі.
З висновку цитологічної експертизи № 18 від 15.01.2024 вбачається, що кров ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до групи О(І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відноситься до групи А(II) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО. При судово-медичному дослідженні зрізів нігтів з рук (об. 1,2) ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знайдено кров людини та виявлено антиген А ізосерологічної системи АВО. Статеву належність крові встановити не вдалося через відсутність клітинних елементів крові в препаратах. Отже, враховуючи групи крові потерпілого ОСОБА_10 , підозрюваного ОСОБА_5 , отримані результати досліджень, можна зробити висновок, що кров в піднігтьовому вмісті обох рук (об. 1.2) потерпілого ОСОБА_10 може походити від особи, кров якої містить антиген А ізосерологічної системи АВО, що не виключає її походження від підозрюваного ОСОБА_5 , якщо на момент скоєння злочину у нього були ушкодження, які супроводжувалися зовнішньою кровотечею. Походження виявленої крові від самого потерпілого ОСОБА_10 виключається.
Із висновку імунологічної експертизи № 20 від 23.02.2024 вбачається, що на представлених на дослідження: «змиві № 2 з килима» (об. № 1), «змиві з підлоги № 3» (об. № 2), «змиві з бильця № 4» (об. № 3); «змиві № 1» (об. № 4) виявлені сліди крові. Кров виявлена в об. № 1-4 належить людині. В об?єктах № 1-4 встановлений груповий антиген «Н», системи «АВО». Кров виявлена в об. № 1-4 може походити від ОСОБА_10 чи іншої особи, осіб з групою крові «О» з ізогемаглютинінами анти-«В» і анти-«А» системи «АВО», і не може походити від ОСОБА_5 . Кров ОСОБА_5 відноситься до групи «А» з ізогемаглютиніном анти-«В» системи «АВО». Кров трупа ОСОБА_10 відноситься до групи «О» з ізогемаглютинінами анти-«А» і системи «АВО».
Висновком імунологічної експертизи № 19 від 22.02.2024 встановлено, що на представлених на дослідження змивах з обох рук трупа ОСОБА_10 (об. № 1, 2), виявлені сліди крові. Кров виявлена в об. № 1, 2 належить людині. В об'єктах № 1, 2 встановлений груповий антиген «Н» , системи «АВО». Кров виявлена в об. № 1, 2 може походити від ОСОБА_10 чи іншої особи, осіб з групою крові «О» з ізогемаглютинінами анти-«А» і анти-«В» системи «АВО», і не може походити від ОСОБА_5 . Кров ОСОБА_5 відноситься до групи «А» з ізогемаглютиніном анти-«В» системи «АВО». Кров трупа ОСОБА_10 відноситься до групи «О» з ізогемаглютинінами анти- «А» і анти-«В» системи «АВО».
Відповідно до висновку судової медико-криміналістичної експертизи № 32-МК від 26.02.2024 встановлено, що на штанах ОСОБА_10 виявлено два колото-різаних пошкодження, на задній поверхні лівої штанини зверху та на передній поверхні лівої штанини знизу біля зовнішнього шва, а також різане пошкодження на правій шкарпетці в ділянці п?яти. Колото-різані ушкодження на джинсових штанах утворилися від дії плаского колюче-ріжучого предмета типу клинка ножа з лезом і обушком, причому максимальна ширина клинка в межах його поринання не менше 2,2 см, обушок з добре вираженими ребрами в межах 2,0 мм, лезо досить гостре, про що свідчить не повністю пересічена кінцева нитка в пошкодженнях. Пошкодження на правій шкарпетці утворилося від дії предмета в якого наявні ріжучі властивості, не виключається леза клинка ножа. Дані характеристики наявні в ножа наданого на експертизу, що свідчить про те, що тілесні ушкодження потерпілому, а також пошкодження на його одязі були спричинені даним ножем. Пошкодження на одязі і тілі трупа ОСОБА_10 не відповідають по кількості, що пояснюється відсутністю одягу в потиличній ділянці, а також відсутністю вихідного отвору на внутрішній поверхні лівої штанини. Також колото-різане пошкодження в середній третині лівої гомілки зовні, не відповідає по висоті пошкодженню на штанині, що свідчить про те, що одяг був зміщений по висоті. А також, підтверджує, що тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_10 , могли бути заподіяні в такий спосіб, як це відтворено ОСОБА_5 , при проведенні слідчого експерименту за його участі.
Із даних, що містяться у висновку судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/103-24/435-Д від 16.01.2024 вбачається, що сліди пальців рук розмірами 16х27 мм, 10х16 мм, 12х25 мм, відкопійовані на відрізки липкої стрічки, вилучені 03.01.2024 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , придатні для ідентифікації за ними особи (осіб). Слід пальця руки розміром 16х27 мм, відкопійований на відрізок липкої стрічки, вилучений 03.01.2024 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , залишений середнім пальцем правої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім?я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 38 від 25.01.2024 встановлено, що у ОСОБА_5 виявлялися в період, що відносять до часу вчинення інкримінованого йому правопорушення і виявляють в даний час ознаки психічного розладу у вигляді наслідків органічного ураження головного мозку травматичного генезу з емоційно-вольовою нестійкістю та астенізацією. В стані патологічного алкогольного чи наркотичного сп'яніння підекспертний не перебував. Ступінь вираженості змін зі сторони психіки не така, щоб позбавляла чи позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Примінення примусових заходів медичного характеру він в даний час не потребує. Підекспертний ОСОБА_5 , під впливом фізіологічного афекту чи іншого (природнього) емоційного стану, котрий би міг бути психологічною підставою для сильного душевного хвилювання, не знаходився. З урахуванням рівня розвитку і індивідуально-психологічних особливостей (інтелектуальних, емоційно-вольових) ОСОБА_5 здатен правильно сприймати важливі по справі обставини та давати відповідні покази.
Інших доказів, які б за своїм змістом мали значення для вирішення кримінального провадження по суті пред'явленого обвинуваченняв ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
При цьому, слід зазначити, що версію сторони захисту про відсутність у ОСОБА_5 умислу на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, у зв'язку із чим його дії слід кваліфікувати за ст. 118 КК України, як умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони, суд визнає неспроможною, з огляду на наступне.
Так, за нормативним визначенням умисне вбивство (ст. 115 КК України) з об'єктивної сторони характеризується діянням у вигляді протиправного посягання на життя іншої людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв'язком між зазначеним діянням і наслідками, а з суб'єктивної сторони - умисною формою вини (прямий або непрямий умисел), коли особа усвідомлює, що в результаті її дій потерпілий помре, і бажає настання смерті або свідомо припускає настання таких наслідків. Під час вирішення питання щодо спрямованості (змісту) умислу особи необхідно виходити із сукупності всіх обставин кримінального провадження, враховувати не тільки поведінку винуватця і потерпілого, але й спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, застосоване знаряддя злочину, характер, локалізацію та ступінь тяжкості заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень, а також поведінку винної особи після скоєного.
Згідно з ст. 36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.
До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об'єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.
Отже, сутність необхідної оборони полягає у правомірному заподіянні шкоди особі, яка здійснює суспільно небезпечне посягання, особою, яка реалізує своє право на захист інтересів, що охороняються законом. Визначальним для поняття необхідної оборони є правомірність захисту і протиправність посягання.
Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (ч. 3 ст. 36 КК України).
Отже, для вирішення питання щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж необхідно врахувати конкретні обставини кримінального провадження, здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.
При цьому якщо визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватися на загальних підставах.
Наведене вище повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові колегії суддів Касаційного кримінального суду від 16.12.2020 у справі № 739/1883/19 (провадження № 51-4576км20).
Так, аналіз досліджених судом доказів свідчить про те, що вчиненню протиправних дій ОСОБА_5 - нанесенню удару ножем ОСОБА_10 - передував, за версією обвинуваченого, словесний конфлікт між ними, в ході якого останній схопив обвинуваченого за капюшон куртки, в яку той був одягнутий.
Разом з цим, відповідно до даних, які містяться у висновку судово-медичної експертизи № 13 від 04.01.2024, у ОСОБА_5 виявлено лише ушкодження в ділянці 3-го та 2-го пальців правої кисті, які утворились внаслідок нанесення ним ударів по тілу ОСОБА_10 .
При цьому, наявності на тілі ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, характерних для отримання ним під час боротьби з іншою особою, висновком судово-медичної експертизи не встановлено, що свідчить про відсутність реального суспільно небезпечного посягання з боку ОСОБА_10 , яке б обумовило з боку ОСОБА_5 необхідність в захисті та в заподіянні шкоди із застосуванням ножа, для негайного відвернення чи припинення суспільно небезпечного посягання на нього.
Також, на переконання суду, показання самого обвинуваченого ОСОБА_5 в частині опису механізму нанесення ударів ножем, які узгоджуються з проведеним за його участю слідчим експериментом, проведеним оглядом трупа ОСОБА_10 та висновком експерта, доводять, що він при нанесенні ушкоджень ножем міг допустити, що його дії можуть спричинити смерть потерпілому.
Зазначений характер та локалізація заподіяних тілесних ушкоджень, поза розумним сумнівом свідчить, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 в умовах конфлікту були спрямовані не на відвернення нападу з боку потерпілого та захисту від такого нападу, а на реалізацію бажання спричинити потерпілому шкоду.
Разом з цим, належних та допустимих доказів того, що обвинувачений ОСОБА_5 зазнав суспільно небезпечного посягання з боку ОСОБА_10 , як обвинуваченим, так і його захисником, надано не було і судом в ході судового розгляду не встановлено, тому й підстави вважати, що ОСОБА_5 , наносячи удари ножем, не мав умислу на вбивство, відсутні.
За таких обставин, виходячи із сукупності всіх обставин кримінального провадження, висновків експертів, способу та знаряддя вчинення злочину, кількості та локалізації завданих ОСОБА_5 загиблому ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, серед яких удар ножем в потиличну ділянку, і посткримінальної поведінки обвинуваченого, який покинув місце події, усвідомлюючи стан потерпілого, не намагався йому допомогти, не вжив заходів для збереження його життя, не викликав швидку медичну додомогу,суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_5 в умовах конфлікту були спрямовані саме на умисне вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Крім того, слід зазначити, що неможливість ОСОБА_5 через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, оцінити відповідність заподіяної ним шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту повністю заперечується висновком судово-психіатричного експерта № 38 від 25.01.2024, відповідно до якого ОСОБА_5 під впливом фізіологічного афекту чи іншого (природнього) емоційного стану, котрий би міг бути психологічною підставою для сильного душевного хвилювання, не знаходився.
Докази, наведені у даному вироку, всупереч аргументам сторони захисту щодо відсутності у ОСОБА_5 умислу на вбивство, узгоджуються між собою, доповнюють один одного, не містять суперечностей і не викликають сумнівів щодо їх достатності та достовірності, а також виключають сумніви щодо вчинення ОСОБА_5 дій, що ставляться йому у провину.
Таким чином, судом критично оцінюються показання обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що у нього не було умисну на умисне вбивство, оскільки він лише захищався від агресивних дій ОСОБА_10 і шляхом нанесення ударів ножем, який завжди носив при собі, намагався припинити посягання на своє здоров'я, оскільки вони є суперечливими, не відповідають обставинам справи, встановленим під час судового провадження, такі показання обвинуваченого суд розцінює як спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності за фактично вчинене ним кримінальне правопорушення чи спроба пом'якшити покарання.
Отже, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, враховуючи, що показання свідка ОСОБА_13 , дані ним безпосередньо в судовому засіданні, та малолітньої потерпілої ОСОБА_16 , яка допитана як свідок в порядку ст. 225 КПК України, є послідовними, відповідають іншим обставинам справи та підтверджуються дослідженими письмовими доказами, висновками експертиз, які, на думку суду, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, тому суд бере їх за основу при постановленні даного вироку та приходить висновку про винуватість ОСОБА_5 в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, кваліфікуючи його дії за ч. 1 ст. 115 КК України.
Підстав для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
Виходячи з зазначеного, судом поза розумним сумнівом, достовірно встановлено, що ОСОБА_5 своїми умисними протиправними діями, які виразились в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України.
Під час судових дебатів прокурор відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 просила призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, згідно з ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів і дані про особу винного.
Також, призначаючи покарання суд враховує, що відповідно до ст. 3, 27 Конституції України життя людини визнано найвищою соціальною цінністю, кожна людина має невід'ємне право на життя і ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Особа, яка вчинила злочин проти життя та здоров'я особи, що є найвищою цінністю, повинна нести справедливе покарання. Серед таких злочинів умисне вбивство становить особливу небезпеку.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.
Щодо визнання щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, як пом'якшуючих покарання обставин суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до роз'яснень, викладених у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася, а активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.
Невизнання ОСОБА_5 кваліфікації інкримінованого йому злочину свідчить про юридичну необізнаність останнього у побудові кваліфікації кримінального правопорушення та неможливість надання ним кримінально-правової оцінки своєї поведінки (діяння), а не про фактичне невизнання обставин вчинення злочину та суспільної небезпечності вчинених ним дій.
Разом з цим, ОСОБА_5 в ході судового розгляду не заперечував час, місце, спосіб вчинення протиправних дій, обставин нанесення ОСОБА_10 ударів ножем, що зазначені в обвинувальному акті, та їх кількість, критично оцінював свою протиправну поведінку, засуджував її, висловлював жаль з приводу вчиненого, готовність нести кримінальну відповідальність за вчинені ним дії, вибачався за свої дії, а також в повному обсязі визнавав заявлені цивільні позови, що вказує на його щире розкаяння та усвідомлення незаконності вчинених ним дій.
При цьому, співпрацював з органом досудового розслідування, повністю повідомив про всі обставини вчинення кримінального правопорушення, а також брав участь у проведенні слідчих дій.
Наведені відомості, на думку суду, є достатніми, аби розцінювати дії ОСОБА_5 як каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а отже є підставою для врахування їх як обставин, що пом'якшують покарання.
Також суд бере до уваги, що і державне обвинувачення в особі прокурора, зазначає про наявність обставин, що пом'якшують покарання, оскільки на них є посилання в обвинувальному акті.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини, що передбачено п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України, та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, що передбачено п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України.
Наявність вказаних обставин, що обтяжують покарання, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, оскільки підтверджуються показаннями малолітньої потерпілої ОСОБА_16 , яка допитана як свідок в порядку ст. 225 КПК України, та консультативним висновком спеціаліста № 6 від 03.01.2024, згідно з яким ОСОБА_5 перебував у алкогольному сп'янінні (1,64 ‰).
Отже, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд враховує, що він не судимий в порядку ст. 89 КК України, щиро розкаявся у вчиненому, його поведінка в суді свідчить про щире каяття, усвідомив незаконність вчинених ним дій, а тому активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, його мати надала дітям загиблого матеріальну допомогу в розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн., в судовому засіданні вибачався за свої дії, висловлював щирий жаль з приводу вчиненого, готовність нести покарання та засуджував свою поведінку, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання та реєстрації, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину 2021 року народження. В той же час, вчинив умисний особливо тяжкий злочин спрямований проти життя особи, який призвів до непоправних наслідків - смерті людини, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність, тому суд, з врахуванням наведеного, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його відношення до скоєного, наявності обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також приймаючи до уваги принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання за ч. 1 ст. 115 КК України, в межах санкції частини статті, у виді позбавлення волі на певний строк.
Разом з цим, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 та конкретні обставини справи, суд не знаходить правових підстав для застосування до останнього вимог ст. 75 КК України чи призначення йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України.
На думку суду, вказане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження вчинення як ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.
Суд вважає, що обране ОСОБА_5 покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.
Щодо заявлених позовів у кримінальному провадженні, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно з ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Законний представник потерпілих ОСОБА_8 , в інтересах малолітніх потерпілих ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_16 та неповнолітньої ОСОБА_30 заявила цивільні позови до ОСОБА_5 , в яких просить стягнути на користь потерпілих завдану моральну шкоду.
Законні представники потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також представник потерпілих - адвокат ОСОБА_9 заявлені позови підтримали, просили задовольнити в повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_5 заявлені позови визнав в повному обсязі, а його захисник - адвокат ОСОБА_6 щодо їх задоволення не заперечив.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.
Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно з п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Так, судом об'єктивно встановлено, що малолітні потерпілі ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_16 та неповнолітня потерпіла ОСОБА_31 внаслідок вчинення ОСОБА_5 злочину зазнали моральних переживань, у зв'язку з втратою рідної людини - батька, який був єдиною рідною людиною, оскільки їхня мати померла, що порушило їхній звичайний життєвий ритм, спосіб життя, емоційний та психологічний стан. Вказані обставини свідчать про заподіяння потерпілим ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_16 та ОСОБА_32 з вини ОСОБА_5 моральної шкоди.
Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує в сукупності негативні наслідки, які настали для потерпілих, характер та обсяг страждань (душевних, психічних тощо), яких зазнали потерпілі.
Таким чином, зважаючи на викладене, суд, виходячи з принципів співмірності, справедливості, розумності та виваженості, з урахуванням глибини страждань потерпілих, з огляду на ст. 128, 129 КПК України, вважає, що цивільні позови законного представника потерпілих ОСОБА_8 , в інтересах малолітніх потерпілих ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_16 та неповнолітньої ОСОБА_30 до ОСОБА_5 слід задовольнити в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_5 на користь опікуна ОСОБА_8 , діючої в інтересах малолітнього ОСОБА_27 завдану моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп., на користь опікуна ОСОБА_8 , діючої в інтересах малолітнього ОСОБА_28 завдану моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп., на користь опікуна ОСОБА_8 , діючої в інтересах малолітнього ОСОБА_29 завдану моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп., на користь опікуна ОСОБА_8 , діючої в інтересах малолітньої ОСОБА_16 завдану моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. та на користь опікуна ОСОБА_8 , діючої в інтересах неповнолітньої ОСОБА_33 завдану моральну шкоду в розмірі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп.
Речові докази та документи, згідно з ст. 100 КПК України, відповідно, залишити в матеріалах кримінального провадження, знищити, повернути за належністю законному володільцю.
Процесуальні витрати, згідно з ст. 124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 .
Арешт, накладений на майно, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, - скасувати.
Окрім того, на думку суду, застосований щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід залишити до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 02 січня 2024 року, тобто з моменту його фактичного затримання.
Запобіжний захід застосований щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою - залишити до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов законного представника ОСОБА_8 в інтересах малолітнього потерпілого ОСОБА_27 до ОСОБА_5 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь опікуна ОСОБА_8 , діючої в інтересах малолітнього ОСОБА_27 завдану моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп.
Цивільний позов законного представника ОСОБА_8 в інтересах малолітнього потерпілого ОСОБА_28 до ОСОБА_5 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь опікуна ОСОБА_8 , діючої в інтересах малолітнього ОСОБА_28 завдану моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп.
Цивільний позов законного представника ОСОБА_8 в інтересах малолітнього потерпілого ОСОБА_29 до ОСОБА_5 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь опікуна ОСОБА_8 , діючої в інтересах малолітнього ОСОБА_29 завдану моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп.
Цивільний позов законного представника ОСОБА_8 в інтересах малолітньої потерпілої ОСОБА_16 до ОСОБА_5 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь опікуна ОСОБА_8 , діючої в інтересах малолітньої ОСОБА_16 завдану моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп.
Цивільний позов законного представника ОСОБА_8 в інтересах неповнолітньої потерпілої ОСОБА_30 до ОСОБА_5 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь опікуна ОСОБА_8 , діючої в інтересах неповнолітньої ОСОБА_33 завдану моральну шкоду в розмірі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп.
Речові докази та документи:
-картку виїзду швидкої медичної допомоги № 548 від 02.01.2024; аудіозапис розмови диспетчера служби «103» і заявника - неповнолітнього ОСОБА_27 , що міститься на оптичному диску - залишити в матеріалах кримінального провадження;
-змиви з обох рук; зрізи нігтьових пластин обох рук; зразки крові; відтиски папілярних візерунків пальців та долонь; одяг з слідами речовини бурого кольору (футболку чорного кольору, джинси синього кольору, труси синього кольору, шкарпетки чорного кольору); змив РБК з поверхні килима поряд з порогом дверей у спальній кімнаті і контрольний змив, упаковані в паперовий конверт; змив РБК з поверхні підлоги поряд з двохярусним ліжком у спальній кімнаті і контрольний змив, упаковані в паперовий конверт; змив РБК з поверхні дерев'яного бильця двохярусного ліжка у спальній кімнаті поряд і контрольний змив, упаковані в паперовий конверт; змив РБК з поверхні кришки унітазу у ванній кімнаті і контрольний змив, упаковані в паперовий конверт; уламки дерева із слідами РБК зі спальні, упаковані в паперовий конверт, три липкі стрічки зі слідами рук, виявлених на поверхні пластикової пляшки у спальній кімнаті, упаковані у пакет для речових доказів; халат з слідами РБК, виявлений у ванній кімнаті, упакований до паперової коробки; простирадло з слідами РБК, виявлене у спальній кімнаті, упаковане до картонної коробки; ніж розкладний з металевою рукояткою зеленого кольору та ремінцем; лезом довжиною близько 110 мм. і шириною близько 25 мм., з слідом РБК на його поверхні в паперовому конверті; відтиски папілярних візерунків пальців та долонь обох рук; змиви з обох рук; змиви піднігтьового вмісту; зразки букального епітелію, окремо упаковані до паперових конвертів - знищити;
-мобільний телефон марки «Samsung» моделі «A750», imei НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з сім-карткою оператора телекомунікації «Київстар» № НОМЕР_3 в паперовому конверті, штани камуфльовані темного відтінку, спортивна кофта марки «Adidas» з білими смужками, куртка камуфльована темного відтінку марки «Colins» з слідом РБК на рукаві, бейсболка марки «Puma» темного відтінку в паперовій коробці, кросівки марки «Ecco» чорного кольору з слідом РБК на задній боковій поверхні правого кросівка в паперовій коробці - повернути за належністю законному володільцю.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 69 646 (шістдесят дев 'ять тисяч шістсот сорок шість) грн. 48 коп. процесуальних витрат за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи (висновок експерта № СЕ-19/103-24/292-БД від 08.02.2024), за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи (висновок експерта № СЕ-19/103-24/289-БД від 22.02.2024), за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи (висновок експерта № СЕ-19/103-24/286-БД від 26.02.2024), за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи (висновок експерта № СЕ-19/103-24/290-БД від 26.02.2024) та за проведення судової дактилоскопічної експертизи (висновок експерта № СЕ-19/103-24/435-Д від 16.01.2024).
Арешт майна, відповідно до ухвал слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.01.2024 (справа № 161/343/24, провадження № 1-кс/161/197/24), від 04.01.2024 (справа № 161/229/24, провадження № 1-кс/161/171/24) - скасувати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії вироку, через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1