Справа № 161/13060/24
Провадження № 1-кс/161/3533/24
м. Луцьк 25 липня 2024 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , потерпілого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на рішення слідчого про закриття кримінального провадження,
08.07.2024 до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшла скарга потерпілого ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 від 13.01.2022 про закриття кримінального провадження №42017031010000017 від 23.02.2017 за ч.2 ст.190 КК України.
Скарга потерпілого мотивована тим, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження від 13.01.2022 є незаконною, передчасною, винесеною без належного з'ясування всіх обставин справи. Просить поновити строк оскарження рішення слідчого, постанову скасувати та провести ряд слідчих та процесуальних дій.
У судовому засіданні потерпілий подану скаргу підтримав з викладених у ній мотивів та просив задовольнити.
Слідчий СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 у судове засідання не прибула, хоча була належним чином повідомлена про день, місце і час розгляду скарги, матеріалів кримінального провадження №42017031010000017 на вимогу суду не надано, а тому на підставі ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарги проводиться за відсутності слідчого, на підставі наданих суду доказів, із дотриманням засад змагальності та диспозитивності.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Оскільки потерпілим пропущено строк оскарження рішення слідчого, встановлений ч.1 ст.304 КПК України, з поважних причин, а тому його слід поновити.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч.2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, дізнавач зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Як вбачається із оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження, слідчим не дотримано вказаних вимог закону.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення. Провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим, дізнавачем, прокурором всіх зібраних і перевірених доказів.
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Так, в порушення вищевказаних вимог кримінального процесуального закону, в оскаржуваній постанові, а саме у мотивувальній її частині, слідчим не вказано на підставі яких саме здобутих у справі доказів він дійшов висновку про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, який саме елемент (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна чи об'єктивна сторона) вказаного кримінального правопорушення та в діях кого саме відсутній. Натомість, в оскаржуваній постанові слідчий обмежився коротким викладом фактичних обставин, які розслідувались в межах даного кримінального провадження, а також загальними посиланнями на норми чинного цивільного законодавства, без обґрунтування прийнятого ним рішення та без аналізу зібраних доказів.
За таких обставин, оскаржувана постанова слідчого є невмотивованою, необґрунтованою, винесена із грубим порушенням вимог ст.110 КПК України, а тому підлягає скасуванню.
Водночас, вимоги поданої скарги щодо проведення ряду слідчих та процесуальних дій у даній справі задоволенню не підлягають, оскільки скарга розглядається в порядку п.3 ч.1 ст.303 КПК України.
З наведених мотивів скарга потерпілого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 303-307, 369, 372 КПК України, слідчий суддя
Скаргу потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Поновити строк оскарження рішення слідчого, передбачений ч.1 ст. 304 КПК України.
Постанову слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 від 13.01.2022 про закриття кримінального провадження №42017031010000017 від 23.02.2017 за ч.2 ст.190 КК України скасувати.
У задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути подане під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя