вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"30" травня 2024 р. м. Київ Справа № 911/185/24
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія» б/н від 07.05.2024 року про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/185/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія»
до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз»
про стягнення 455 691,59 грн.
Суддя А.Ю. Кошик
При секретарі судового засідання Фроль В.В.
За участю представників:
заявника (позивача): Павліченко Л.М.
відповідача: не з'явився
Обставини справи:
Рішенням Господарського суду Київської області від 02.05.2024 року у справі № 911/185/24 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» про стягнення 455 691,59 грн. задоволено повністю.
До канцелярії Господарського суду Київської області 08.05.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія» надійшла заява б/н від 07.05.2024 року про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/185/24.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Як визначено ч.ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.05.2024 року розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія» б/н від 07.05.2024 року про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/185/24 призначено в судовому засіданні на 30.05.2024 року.
У судовому засіданні 30.05.2024 року представник заявника вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/185/24 підтримав.
Відповідач у судове засідання 30.05.2024 року не з'явився, що не перешкоджає розгляду заяви.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Як визначено ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 6 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія» у заяві просив суд стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» витрати на правничу допомогу у сумі 45 569,16 грн., згідно договору № 300318-1/01/043/18 про надання правової допомоги від 30.03.2018 року.
Рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/185/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» про стягнення 455 691,59 грн. було ухвалено 02.05.2024 року, а отже п'ятиденний строк для подання до суду доказів, що підтверджують розмір та здійснення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, сплинув 07.05.2024 року.
Суд установив, що заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу надійшла до канцелярії суду 08.05.2023 року, що підтверджується штампом Господарського суду Київської області про отримання вхідної кореспонденції. Однак направлена відповідна заява до суду 07.05.2024 року.
З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія» вчасно та правомірно звернулося до господарського суду, в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з заявою про стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» витрат на правничу допомогу у сумі 45 569,16 грн., згідно договору № 300318-1/01/043/18 про надання правової допомоги від 30.03.2018 року.
Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія» та адвокатським об'єднанням «Правовий Альянс» укладено договір № 300318-1/01/043/18 про надання правової допомоги від 30.03.2018 року.
Згідно з п. 1.1 вказаного договору в порядку та на умовах визначених цим договором, виконавець зобов'язується надавати комплекс послуг правової допомоги, а замовник приймати та оплачувати їх.
Виконавець надає юридичні послуги за наступними напрямками: узагальнюючі консультації з питань українського законодавства, яким регулюються господарські, адміністративні, цивільні, земельні, фінансові, трудові та інші види правовідносин; узагальнюючі консультації з питань господарського, фінансового, банківського, цивільного та інших галузей права України, в межах, що стосується діяльності замовника; аналіз судової практики в частині, що стосується діяльності замовника, надання замовнику практичних пропозицій та рекомендацій за наслідками такого аналізу; правова допомога у проведенні претензійно-позовної роботи замовника; оперативне інформування про стан розгляду судових справ, учасником яких є замовник; надання правової допомоги у проведенні заходів примусового виконання виконавчих документів органами Державної виконавчої служби України; правова допомога в сфері корпоративних правовідносин замовника; методологічне та організаційне забезпечення договірної роботи замовника; інформування замовника про зміни в законодавстві, організація вивчення керівними працівниками та спеціалістами замовника нормативних актів, що стосуються їх діяльності, консультації працівникам замовника з правових питань; перевірка відповідності вимогам законодавства внутрішніх (локальних) актів замовника, участь у підготовці та оформлені зазначених документів; правова допомога під час взаємодії замовника з органами Антимонопольного комітету України, консультації та висновки в сфері конкурентних правовідносин; правова допомога під час взаємодії замовника з органами поліції, прокуратури, фіскальної служби, іншими правоохоронними та контролюючими органами, що відповідно до законодавства мають право здійснювати перевірки діяльності замовника; інші юридичні послуги, за домовленістю сторін.
Згідно з розділом 3 договору вартість послуг виконавця складається з:
- щомісячної плати за отримання правової допомоги у розмірі: 1 000,00 грн., крім того, ПДВ 200,00 грн. Загальна сума з ПДВ складає 1 200,00 грн. щомісяця;
- плати за ведення складних справ - у розмірі, визначеному в окремих додаткових угодах до договору.
Відповідно до розділу 1 додаткової угоди до договору виконавець зобов'язується надати замовнику правову допомогу в ході здійснення позовної роботи щодо стягнення на користь ТОВ «Регіональна газова компанія» з АТ «Київоблгаз» заборгованості та штрафних санкцій у розмірі 455 691,59 грн. за договором № 07/300920-31-РГК-SCD від 30.09.2020 року, в тому числі, забезпечити представництво прав та охоронюваних законом інтересів замовника при розгляді даної справи судами.
На виконання умов даної угоди замовник уповноважує (надає право) виконавця представляти його інтереси та вести вказану справу у суді першої інстанції, а в разі подальшого оскарження рішення суду першої інстанції будь-якою зі сторін, також в судах апеляційної та касаційної інстанцій з усіма правами наданими замовнику Господарським процесуальним кодексом України: з правом розписуватись на усіх процесуальних документах від імені замовника, сплачувати від імені замовника необхідні судові збори та інші платежі, виступати від імені замовника усно, знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії та фотознімки, посвідчувати копії документів від імені замовника, а також користуватися усіма іншими процесуальними правами, наданими замовнику законодавством.
Згідно розділу 3 сторони погодили, що вартість послуг, які передують поданню позовної заяви, надаються при складанні та поданні позовної заяви, складанні інших процесуальних документів до суду першої інстанції та під час супроводження справи в суді першої інстанції, становить 35 569 гривень 16 коп., які підлягають сплаті замовником на користь виконавця до 30.06.2024 року.
Сторони погодили, що за умови прийняття судом першої інстанції рішення на користь замовника, замовник додатково зобов'язується сплатити виконавцю гонорар успіху в розмірі 10 000 гривень 00 копійок. Оплата коштів, передбачених цим пунктом, здійснюється протягом 20 календарних днів з дня набрання законної сили рішення суду першої інстанції.
Обсяг та вартість наданих послуг є остаточними та не можуть бути змінені протягом дії даної угоди, за винятком випадків, передбачених в п. 3.4., 6.1. даної угоди.
Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору від 28.02.2019 року сторони домовились викласти з 01.01.2019 року п. 3.1.1. договору в такій редакції: « 3.1.1. щомісячної плати за отримання правової допомоги у розмірі: 5 000,00 грн. (п'ять тисяч) гривень 00 коп., крім того, ПДВ 1 000,00 грн. (одна тисяча) гривень 00 коп. Загальна сума з ПДВ складає 6 000,00 грн. (шість тисяч) гривень 00 коп. щомісяця.».
На підставі акту про надання послуг згідно з додатковою угодою № 13/2 від 15.01.2024 року до договору про надання правової допомоги № 300318-1/01/043/18 від 30.03.2018 року виконавець надав, а замовник отримав в повному обсязі послуги згідно з додатковою угодою № 13/2 від 15.01.2024 року до договору про надання правової допомоги № 300318-1/01/043/18 від 30.03.2018 року, а саме забезпечив супроводження розгляду справи № 911/185/24.
Вартість наданих послуг за додатковою угодою № 13/2 від 15.01.2024 року до договору про надання правової допомоги № 300318-1/01/043/18 від 30.03.2018 року складає:
- 35 569 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 16 коп., включно з ПДВ, за послуги, які надаються згідно п. 3.1 додаткової угоди № 13/2 від 15.01.2024 року до договору про надання правової допомоги № 300318-1/01/043/18 від 30.03.2018 року;
- 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок, включно з ПДВ, гонорару успіху у зв'язку з прийняттям Господарським судом Київської області рішення на користь замовника.
Загальна вартість послуг за додатковою угодою № 13/2 від 15.01.2024 року до договору про надання правової допомоги № 300318-1/01/043/18 від 30.03.2018 року становить 45 569 (сорок п'ять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 16 коп. включно з ПДВ.
Крім того, позивачем надано опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським об'єднанням «Правовий Альянс» для надання правничої допомоги, а саме:
- 15.01.2024-16.01.2024 року - здійснення правового аналізу наданих клієнтом документів, що стосуються предмету договірних відносин, порядку направлення та підписання актів наданих послуг, строків та порядку розрахунків; запит від клієнта додаткових документів та їх правовий аналіз (4 год.);
- 17.01.2024 року - підготовка розрахунку пені, 3% річних, інфляційних втрат за період існування заборгованості за договором № 07/300920-31-РГК-5СБ від 30.09.2020 року (2 год.);
- 18.01.2024 року - підготовка проекту позовної заяви про стягнення 409 800,00 грн. основного боргу, 35 934,16 грн. пені, 3 366,56 грн. 3% річних, 6 590,87 грн. інфляційних втрат за договором № 07/300920-31-РГК-8СО від 30.09.2020 року та формування додатків до позову (4 год.);
- 22.01.2024 року - направлення для суду та відповідачу через «Електронний суд» позовної заяви з додатками (2 год.);
- 16.02.2024 року підготовка та направлення до суду та відповідачу через «Електронний суд» відповіді на відзив у справі № 911/185/24 (4 год.);
- 22.02.2024 року - участь в судовому засіданні в Господарському суді Київської області у розгляді справи № 911/185/24 (4 год.);
- 03.03.2024 року - підготовка та направлення до суду та відповідачу через «Електронний суд» клопотання про приєднання доказів у справі № 911/185/24 (2 год.);
- 04.03.2024 року - підготовка та направлення до суду та відповідачу через «Електронний суд» додаткових пояснень у справі № 911/185/24 (4 год.);
- 04.03.2024 року - підготовка та направлення до суду та відповідачу через «Електронний суд» заперечення на клопотання про призначення судової експертизи у справі № 911/185/24 (2 год.);
- 14.03.2024 року - виїзд до Господарського суду Київської області для участі в судовому засіданні по розгляду справи № 911/185/24 (2 год.);
- 04.04.2024 року - участь в судовому засіданні в Господарському суді Київської області у розгляді справи № 911/185/24 (3 год.);
- 11.04.2024 року - підготовка та направлення до суду та відповідачу через «Електронний суд» заяви з процесуальних питань у справі № 911/185/24 (1 год.);
- 16.04.2024 року - участь в судовому засіданні в Господарському суді Київської області у розгляді справи № 911/185/24 (3 год.);
- 02.05.2024 року - участь в судовому засіданні в Господарському суді Київської області у розгляді справи № 911/185/24 (3 год.).
Відповідно до ч. ч. 1 - 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру» встановлено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, понесені стороною у справі витрати на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для їх відшкодування судом в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
З огляду на наведені в ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України критерії, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони (в даному випадку - відповідача), відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, а також - чи була їх сума обґрунтованою.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Положеннями господарського процесуального законодавства з урахуванням висновків наведених у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, передбачено право на відшкодування витрат на правову допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, чим спростовуються доводи відповідача про протилежне.
У постанові від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19 Верховний Суд дійшов висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі № 910/16322/18.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Так, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за розгляд справи має бути зменшений.
Так, судом встановлено, що адвокатом надано детальний опис наданих ним послуг з зазначенням кількості витраченого адвокатом часу для надання вказаних послуг та вартості вказаних послуг.
При цьому щодо наведених в розрахунку витрат на здійснення правового аналізу наданих клієнтом документів, що стосуються предмету договірних відносин, порядку направлення та підписання актів наданих послуг, строків та порядку розрахунків; запит від клієнта додаткових документів та їх правовий аналіз; підготовку розрахунку пені, 3% річних, інфляційних втрат за період існування заборгованості; підготовку проекту позовної заяви та формування додатків до позову; направлення для суду та відповідачу документів у справі та участь в судових засіданнях в Господарському суді Київської області, суд вважає заявлену до відшкодування вартість послуг адвоката в сумі 35 569,16 грн. співмірною та такою, що відповідає обсягу необхідних та наданих адвокатських послуг з огляду на складність справи та обсягу правової допомоги, який дійсно був необхідним у даному спорі.
Однак, стосовно стягнення з відповідача 10 000,00 грн. «гонорару успіху», суд звертає увагу, що відшкодуванню підлягають витрати саме на правничу допомогу, в той час, як сплата клієнтом «гонорару успіху» є виключно доброю волею клієнта у відносинах з адвокатом, виступає як форма матеріального заохочення адвоката з метою посилення його зацікавленості у результаті розгляду справи.
Відповідна плата не має ознак гонорару в розумінні ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та не може вважатись ціною, як істотною умовою договору, оскільки не пов'язана з платою за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту у відповідності до визначених в ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видів адвокатської діяльності, які передбачають очікуваний результат.
Рішення суду розв'язує матеріально-правовий спір між сторонами, підтверджує наявність або відсутність певних фактів, є актом органу судової влади, що приймається, складається і підписується виключно суддями відповідно до чітко визначених процедур судочинства іменем України на засадах верховенства права, тому не залежить від будь-якого приватно-правового впливу.
Дана позиція викладена й у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.06.2018 року у справі № 462/9002/14-ц. У зазначеній постанові також визначено, що поняття «гонорар успіху» не містить чіткого врегулювання.
Тобто, погодження між стороною спору та її адвокатом розміру матеріального заохочення за позитивний результат вирішення спору не належить до необхідного обсягу правової допомоги, залежить від волевиявлення клієнта, тому не є витратами на професійну правничу допомогу в розумінні ст. 126 Господарського процесуального кодексу України та не може бути підставою для покладення таких витрат на іншу сторону в порядку ст.ст. 129, 130 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія» в частині відшкодування позивачу за рахунок відповідача 10 000,00 грн. «гонорару успіху».
Також, під час вирішення питання про розподіл витрат на послуги адвоката суд враховує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, до якого наявна стала практика Верховного Суду у подібних правовідносинах. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Як вбачається з матеріалів справи, остання за своєю суттю не відноситься до категорії складних та не викликає значного публічного інтересу, обсяг наданих адвокатом послуг не є значним.
Таким чином, з огляду на складність справи, необхідний обсяг адвокатських послуг та витрат часу адвоката, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 45 569,16 грн., стосовно якої подано заяву про розподіл, не відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а їх стягнення з відповідача становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат, з огляду на що суд дійшов висновку про покладення на відповідача відшкодування позивачу 35 569,16 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на викладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія» б/н від 07.05.2024 року про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/185/24 підлягає частковому задоволенню, а саме в частині відшкодування за рахунок Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» 35 569,16 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Вимоги щодо відшкодування решти заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія» 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія» б/н від 07.05.2024 року про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/185/24 задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (08150, Київська обл., Фастівський район, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 178, код ЄДРПОУ 20578072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія» (01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, буд. 32/2, код ЄДРПОУ 37401646) 35 569 грн. 16 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ.
4. Відмовити в задоволенні решти заяви щодо стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту додаткового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.Ю. Кошик
повний текст додаткового рішення складено 25.07.2024 року