ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.07.2024Справа № 910/5463/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін господарську справу
за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 )
до Фізичної особи-підприємця Павлючика Михайла Володимировича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 )
про стягнення 101 736, 03 грн,
Представники сторін: не викликались
ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Павлючика Михайла Володимировича (далі - відповідач) про стягнення 101 736,03 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором № 564-23 (ЦЗ) про закупівлю бензопили ланцюгової DSG-62H TM «DNIPRO-M» від 18.07.2023, в частині своєчасної поставки товару, позивач нарахував до стягнення з відповідача відповідно до п.7.2. договору пеню у розмірі 39 266, 88 грн та відповідно до п. 7.2. договору штраф у розмірі 62 470,03 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/5463/24 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
22.05.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, задовольнивши позов лише в частині стягнення пені, враховуючи відсутність понесених кредитором збитків, та з огляду на те, що відповідачем вживалися заходи щодо належного виконання зобов'язання, при цьому, як було повідомлено виробником, товар з характеристиками, визначеними у договорі, ним не виробляється і не продається, отже виконання зобов'язання не було можливим.
28.05.2024 позивачем через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС подано відповідь на відзив, у якій ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначає про неспростування відповідачем доводів позовної заяви, та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У частині восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Поряд із цим, у зв'язку з перебуванням судді Пукшин Л.Г. у щорічній відпустці підписання тексту рішення здійснено після виходу судді з відпустки.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
18.07.2023 між Військовою частиною НОМЕР_1 (далі - замовник) та Фізичною особою-підприємцем Павлючиком Михайлом Володимировичем (далі - постачальник) укладено договір №564-23 (ЦЗ) (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується у 2023 році поставити замовнику товари, зазначені в Специфікації (Додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.
Відповідно до пункту 1.2. договору найменування (номенклатура, асортимент) товару: бензопила ланцюгова DSG-62H ТМ «DNIPRO-М», код ДК 021:2015 - 42650000-7 "Ручні інструменти пневматичні чи моторизовані". Кількість товарів в асортименті та цінами згідно Специфікації (Додаток № 1).
Згідно пункту 2.1. договору товари повинні бути поточного року випуску, а їх якість відповідати технічному опису (Додаток № 2) та вимогам діючих державних стандартів па вид товарів, та підтверджуватись відповідними документами (декларація про відповідність). Постачальник гарантує якість товару, яка повинна відповідати найвищому рівню технологій і стандартів, існуючих в країні виробника на аналогічні товари.
Загальна сума договору складає: 892 429.00 грн без ПДВ (пункт 3.1. договору).
Умовами розділу IV договору визначено порядок здійснення оплати.
Строк (термін) поставки (передачі) товарів: постачальник зобов'язаний поставити товари у розпорядження замовника разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах цього договору в термін не пізніше 30.07.2023 (пункт 5.1. договору, у редакції, викладеній в додатковій угоді №1-23 від 18.07.2023 до договору).
Місце поставки (передачі) товарів: Поставка товару здійснюється транспортом Постачальника. Поставка та передача товарів Замовнику на умовах DDP (відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс у редакції 2010 р.) за адресою: АДРЕСА_1 (пункт 5.2. договору).
До кожної партії товару що постачається, постачальник обов'язково надає замовнику видаткові накладні (не менше двох примірників замовнику), рахунки - фактури (не менше одного примірника замовнику), завірені підписами уповноваженої особи (осіб) постачальника (пункт 5.3. договору).
Замовник не здійснює приймання-передавання товару, у разі, якщо постачальник не надав відповідні підтверджуючі (кількість та якість товару) документи (пункт 5.4. договору).
У випадку, якщо в ході приймання товару буде встановлено порушення якості товару або нестача будь-якої його кількості, замовник спільно з представником постачальника складає акт і залежно від причин і недоліків пред'являє претензію постачальнику (пункт 5.7. договору).
Замовник має право достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку у разі невиконання зобов'язань з боку постачальника понад 10 календарних днів, повідомивши його про це у десятиденний термін, з подальшим стягненням штрафних санкцій (пункт 6.2.1. договору).
У відповідності до пунктів 6.3.1.; 6.3.2. постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором, забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим цим договором.
Пунктом 7.2. погоджено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти постачальник (відповідно до ч. 2. ст.231 ГКУ) сплачує замовнику пеню у розмірі 0.1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Специфікацією (Додаток №1) до договору сторони погодили поставку товару: Бензовпила ланцюгова DSG-62H TM «DNIPRO-M», ДК-021-2015 42650000-7 у кількості 100 шт. за ціною 8 924, 29 грн без ПДВ.
В Технічному описі (Додаток №2) сторонами погоджено вимоги по якості товару: Безнозпила ланцюгова DSG-62H TM «DNIPRO-M» нова, не уживана, не раніше 2021 року випуску. Бензопила ланцюгова з бензиновим двигуном призначена для розрізання (розпилювання) дерева (деревини). Бензопила має: механізм автоматичного зчеплення, який забезпечує нерухомість робочої частини (шини з ланцюгом) на холостому ходу та автоматично відключає подачу руху на шину без зупинки двигуна; інерційне гальмо ланцюга, яке спрацьовує при натисканні на передній захист рук або сильної віддачі та швидко зупиняє пильний ланцюг; декомпресійний клапан для зменшення тягового зусилля під час запуску двигуна; антивібраційну систему для зниження вібрації двигуна, то передається на рукоятку; регулювання подачі ланцюгового мастила для більш точного дозування ланцюгового мастила залежно від потреб, породи дерева та оснащення (довжини шини); технічну документацію. Основні характеристики: тип двигуна - бензиновий 2-х тактний; потужність двигуна - не менше 2.9 кВт/3.9 к.с; робочий об'єм циліндра - не менше 61.5 см3; тип системи запалювання - магнітний пристрій з електронним управлінням; довжина шипи - 40 см; вага - 4,8 кг (без паливно-мастильної суміші і ріжучої гарнітури); об'єм паливного бака - 0.55 л.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.07.2023 під час приймання товару, що поставлявся на виконання умов договору, позивачем було встановлено невідповідність товару Технічним вимогам, а саме: вага бензопили ланцюгової DSG-62H ТМ «DNIPRO-М» (без паливно мастильної суміші і ріжучої гарнітури) складала - 5, 220 кг; довжина шини бензопили ланцюгової DSG-62H ТМ «DNIPRO-М» згідно технічної документації та в наявності - 50 см, а надана в якості запасної 40 см, про що сторонами у порядку, передбаченому 5.7. договору, складено акт огляду бензопили ланцюгової DSG-62H ТМ «DNIPRO-М» від 25.07.2023.
Позивач, як це передбачено п. 5.7., звертався до відповідача з претензією №710/10386-23 від 27.07.2023, в якій запропонував відповідачу усунути недоліки, зазначені в акті від 25.07.2023, та поставити товар, який має відповідати Технічним вимогам.
Листом від 02.09.2023 позивач повідомив постачальника про порушення строку виконання зобов'язання за договором понад 10 днів та про можливість розірвання договору, а в листі від 13.09.2023 повідомив про припинення дії договору в односторонньому порядку з 13.09.2023.
Позивачем була направлена претензія від 11.10.2023, в якій останній просив відповідача сплатити штрафні санкції у розмірі 101 736, 91 грн на підставі пункту 7.2. договору.
Позаяк вимоги за вказаною претензією залишені відповідачем без задоволення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж статті унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Частинами 1, 2 статті 673 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Статтями 626, 627 вказаного Кодексу передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у наданій сторонам можливості за взаємною згодою визначати умови такого договору, змінювати ці умови також за взаємною згодою або утримуватись від пропозицій про їх зміну.
Додатком 2 до договору сторонами було погоджено вимоги по якості товару: Безнозпила ланцюгова DSG-62H TM «DNIPRO-M» нова, не уживана, не раніше 2021 року випуску. Бензопила ланцюгова з бензиновим двигуном призначена для розрізання (розпилювання) дерева (деревини). Бензопила має: механізм автоматичного зчеплення, який забезпечує нерухомість робочої частини (шини з ланцюгом) на холостому ходу та автоматично відключає подачу руху на шину без зупинки двигуна; інерційне гальмо ланцюга, яке спрацьовує при натисканні на передній захист рук або сильної віддачі та швидко зупиняє пильний ланцюг; декомпресійний клапан для зменшення тягового зусилля під час запуску двигуна; антивібраційну систему для зниження вібрації двигуна, то передається на рукоятку; регулювання подачі ланцюгового мастила для більш точного дозування ланцюгового мастила залежно від потреб, породи дерева та оснащення (довжини шини); технічну документацію. Основні характеристики: тип двигуна - бензиновий 2-х тактний; потужність двигуна - не менше 2.9 кВт/3.9 к.с; робочий об'єм циліндра - не менше 61.5 см3; тип системи запалювання - магнітний пристрій з електронним управлінням; довжина шипи - 40 см; вага - 4,8 кг (без паливно-мастильної суміші і ріжучої гарнітури); об'єм паливного бака - 0.55 л.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 5.1 договору встановлено, що постачальник зобов'язаний поставити товари у розпорядження замовника разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах цього договору в термін не пізніше 30.07.2023.
Як вбачається з наданих суду доказів, 25.07.2023 відповідачем було здійснено поставку товару, якість якого не відповідала умовам Додатку №2 до договору (Технічним вимогам).
Доказів поставки іншого товару належної якості у строк, погоджений в пункті 5.1 договору, матеріали справи не містять.
Тоді як, частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Для застосування штрафних санкцій відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України необхідною умовою є: віднесення хоча б однієї сторони до суб'єкта господарювання державного сектора економіки; якщо порушення зобов'язання пов'язане з виконанням державного контракту; виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.
В той же час, аналіз частини другої статті 231 Господарського кодексу України свідчить, що визначені нею розміри штрафних санкцій застосовуються лише якщо інше не передбачено законом чи договором.
У даному випадку, сторонами в пункті 7.2. погоджено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти постачальник (відповідно до ч. 2. ст. 231 ГКУ) сплачує замовнику пеню у розмірі 0.1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відтак, оскільки відповідач допустив порушення строку поставки товару, йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пункту 7.2 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 39 266, 88 грн та штраф в сумі 62 470, 03 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу та пені за заявлений період, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.
Разом з цим, відповідач у відзиві заявив клопотання про зменшення розміру неустойки, та просить задовольнити позовні вимоги лише в частині стягнення пені.
Главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.
За частиною другою статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 Господарського кодексу України).
За частинами першою та другою статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного виконання зобов'язання. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.
Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 Цивільного кодексу України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.
Так, відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Аналіз приписів статей 551 Цивільного кодексу України, 233 Господарського кодексу України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен, зокрема, об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та інше. При цьому, обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
У той же час зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.09.2023 у справі №907/583/22, від11.07.2023 у справі №914/3231/16, від 26.07.2022 у справі №922/2567/21, від 24.05.2022 у справі №910/12996/17. від 19.01.2022 у справі №924/462/21, від 21.11.2019 року в справі № 916/553/19 та від 10.09.2019 року в справі №904/4685/18.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
Отже, наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.
Суд зауважує, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій.
Законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, і це питання вирішується господарським судом згідно із вимогами статті 86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Поряд з цим суд зазначає, що у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.
Крім цього категорії «значно» та «надмірно», які використовуються в статті 551 ЦК України та в статті 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником (висновок сформульований в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).
Суд зауважує, що зменшення судом неустойки до певного розміру відбувається із визначенням її у конкретній грошовій сумі, що підлягає стягненню, тоді як переведення зменшуваного розміру неустойки у частки, а відповідно і апелювання у спорах про зменшення розміру неустойки такими категоріями, як частка або процент, на який зменшується неустойка, не відображає об'єктивний стан сукупності обставин, які є предметом судового дослідження при вирішенні питання про зменшення неустойки.
При цьому слід звернути увагу, що законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Поряд з цим сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов'язання з вини кредитора - стаття 616 ЦК України, тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 року у справі №911/2269/22.
Мотивуючи клопотання про зменшення штрафних санкцій, відповідач зазначає, що ним вживалися заходи для виконання зобов'язання за договором, та прострочення поставки товару виникло з причин, які не залежали від відповідача, також в матеріалах справи відсутні докази настання негативних наслідків від несвоєчасної поставки та завдання вказаним позивачу або іншим особам збитків.
Суд встановив, що відповідач звертався до ТОВ "ДНІПРО-М" з листом від 26.07.2023 №26/7, в якому просив повідомити про можливість та терміни поставки бензопил ланцюгових DSG-62H TM «DNIPRO-M» у кількості 100 шт. з наступними характеристиками: тип двигуна - бензиновий 2-х такт ний; потужність двигуна - не менше 2,9 кВт/3,9 кс.с.; робочий об'єм циліндра - не менше 61,5 см3; тим системи запалювання - магнітний пристрій з управлінням; довжина шини - 40 см; вага - 4,8 кг (без паливно-мастильної суміші і ріжучої гарнітури); об'єм паливного бака - 0, 55 л; гарантійний термін експлуатації 36 місяців.
У відповідь на дане звернення відповідач отримав лист-відповідь від 29.07.2023, в якому його було повідомлено, що ТОВ "ДНІПРО-М" товар з такими характеристиками не виробляє і не продає.
Про вказані обставини відповідач також повідомляв позивача: листами від 19.08.2021 №1908/1 та від 2410/1 від 24.10.2023.
З огляду на вищевказане, з урахуванням інтересів обох сторін, зазначених відповідачем обставин, враховуючи відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження факту понесення позивачем збитків внаслідок допущеного відповідачем прострочення, суд дійшов висновку про те, що в даному конкретному випадку є можливим часткове задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру нарахованого позивачем штрафу на 99%.
Відтак, стягненню з Фізичної особи-підприємця Павлючика Михайла Володимировича на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) підлягає штраф у розмірі 624, 70 грн, в іншій частині цих позовних вимог належить відмовити.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Павлючика Михайла Володимировича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) пеню у розмірі 39 266 грн 00 коп., штраф у розмірі 624 грн 70 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422 грн 40 коп.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст складено 25.07.2024
Суддя Л.Г. Пукшин