ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.07.2024Справа № 910/12464/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянувши
скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк»
на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Київ) під час примусового виконання рішення суду у справі №910/12464/22
за позовом Фонду розвитку підприємництва, м. Київ
до Акціонерного товариства «Мегабанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство фінансів України, м. Київ
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ
про стягнення 1 466 991,91 грн,
Представники учасників процесу:
від скаржника (боржника): Герасимчук І.А.;
від стягувача: Качан В.В.;
від третьої особи-1: не з'явились;
від третьої особи-2: Сидоренко Ю.А.;
державний виконавець: Молотилова В.В.;
Фонд розвитку підприємництва (далі - ФРП/позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства «Мегабанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - АТ «Мегабанк»/відповідач) про стягнення 1 466 991,91 грн - залишку коштів фінансової державної підтримки, розміщених на рахунку умовного зберігання (ескроу).
16.01.2023 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій ФРП просив суд:
- визнати протиправними дії Акціонерного товариства «Мегабанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення кредиторських вимог Фонду розвитку підприємництва на суму 1 466 991,91 грн по рахунку Фонду розвитку підприємництва № - UA093516290000000000026520202, що відкритий АТ «Мегабанк» на підставі договору рахунку умовного зберігання (ескроу) № 9914 від 10.06.2021 (Програма здешевлення вартості іпотечних кредитів «Доступна іпотека 7%») - до сьомої черги затвердженого реєстру акцептованих кредиторів АТ «Мегабанк»;
- зобов'язати АТ «Мегабанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «Мегабанк» в частині виключення із сьомої черги кредиторські вимоги Фонду розвитку підприємництва на суму 1 466 991,91 грн по рахунку Фонду розвитку підприємництва UA093516290000000000026520202 та подати зміни на затвердження виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати АТ «Мегабанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснити задоволення кредиторських вимог Фонду розвитку підприємництва в позачерговому порядку (тобто без включення до будь-якої черги) та повернути грошові кошти в розмірі 1 466 991,91 грн з Ескроу рахунку Фонду розвитку підприємництва UA093516290000000000026520202 на підставі вимоги Фонду розвитку підприємництва в позачерговому порядку - шляхом перерахування коштів на рахунок Фонду розвитку підприємництва UA188201720355339002900708589, відкритий в Державній казначейській службі України у місті Києві.
Господарський суд міста Києва рішенням від 01.05.2023 у справі №910/12464/22 позовні вимоги Фонду розвитку підприємництва задовольнив частково, зокрема, визнав протиправними дії Акціонерного товариства «Мегабанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення кредиторських вимог Фонду розвитку підприємництва на суму 1 466 991,91 грн по рахунку UA093516290000000000026520202, що відкритий Акціонерним товариством «Мегабанк» на підставі договору рахунку умовного зберігання (ескроу) №9914 від 10.06.2021 (Програма здешевлення вартості іпотечних кредитів «Доступна іпотека 7%») - до сьомої черги затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів Акціонерного товариства «Мегабанк»; зобов'язав Акціонерне товариство «Мегабанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснити задоволення кредиторських вимог Фонду розвитку підприємництва в позачерговому порядку шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 1 466 991,91 грн з ескроу рахунку Фонду розвитку підприємництва НОМЕР_1 на рахунок Фонду розвитку підприємництва UA188201720355339002900708589, відкритий в Державній казначейській службі України у місті Києві; присудив до стягнення з Акціонерного товариства «Мегабанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь Фонду розвитку підприємництва судовий збір в сумі 24 689,00 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 01.11.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі №910/12464/22 залишив без змін.
08.01.2024 Господарський суд міста Києва на виконання вказаного вище рішення видав накази.
Верховний Суд постановою від 09.04.2024 залишив без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі №910/12464/22.
24.06.2024 до суду надійшла скарга за вих. №2208 від 21.06.2024 АТ «Мегабанк» на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) під час примусового виконання рішення суду у справі №910/12464/22.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.06.2024 прийняв до розгляду скаргу АТ «Мегабанк» на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) під час примусового виконання рішення суду у справі №910/12464/22, судове засідання призначив на 08.07.2024.
04.07.2024 через систему «Електронний суд» від Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли письмові пояснення щодо скарги.
05.07.2024 через систему «Електронний суд» від ФРП надійшли заперечення проти задоволення скарги.
08.07.2024 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 22.07.2024.
18.07.2024 через систему «Електронний суд» від Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшло клопотання залишення скарги без руху.
22.07.2024 через систему «Електронний суд» від АТ «Мегабанк» надійшли письмові пояснення.
У судове засідання 22.07.2024 з'явилися представники скаржника (боржника), стягувача, третьої особи-2 та державний виконавець.
Представник Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судовому засіданні підтримав клопотання про залишення скарги без руху, яке мотивоване тим, що у скарзі АТ «Мегабанк» не вказано відомостей щодо наявності або відсутності електронного кабінету, крім того, скаржником пропущено процесуальний строк на подання такої скарги, при цьому, жодних поважних причин пропуску не зазначено.
Разом із тим, суд не вбачає підстав для залишення скарги АТ «Мегабанк» на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) без руху, оскільки в матеріалах справи містяться відомості про наявність в АТ «Мегабанк» електронного кабінету, крім того, у поданій скарзі надано пояснення щодо об'єктивних причин пропуску встановленого строку для звернення до суду зі скаргою, які суд дослідив під час вирішення питання про прийняття скарги до розгляду та дійшов висновку, що такий строк АТ «Мегабанк» не пропущено.
Отже, у судовому засіданні 22.07.2024 представники АТ «Мегабанк» та ФГВФО підтримали скаргу на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), при цьому, представники ФРП та державний виконавець проти задоволення скарги заперечували у повному обсязі.
Розглянувши скаргу АТ «Мегабанк» на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) під час примусового виконання рішення суду у справі №910/12464/22, заслухавши пояснення учасників процесу, суд зазначає таке.
В обґрунтування скарги АТ «Мегабанк» посилається на те, що 21.07.2022 Правлінням Національного банку України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Мегабанк», на підставі якого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 506 від 21.07.2022 про початок процедури ліквідації АТ «Мегабанк» та делегування повноважень ліквідатора банку, яким розпочато процедуру ліквідації АТ «Мегабанк» строком на 3 (три) роки з 22.07.2022 по 21.07.2025. Тому, на думку скаржника, у відповідності до п.п. 4, 11 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», у державного виконавця були відсутні правові підстави для відкриття виконавчого провадження, а виконавчий документ підлягав поверненню стягувачу без прийняття до виконання.
За таких обставин, АТ «Мегабанк» просить суд:
- визнати дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо відмови у скасуванні постанови про відкриття провадження у справі;
- зобов'язати старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотилову Вікторію Вадимівну скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №74440513 від 18.03.2024, відкритого на підставі наказу Господарського суду міста Києва у справі №910/12464/22 про зобов'язання АТ «Мегабанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб перерахувати на рахунок Фонду розвитку підприємництва грошові кошти у розмірі 1 466 991,91 грн;
- зобов'язати старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотилову Вікторію Вадимівну скасувати постанову про накладення арешту на майно АТ «Мегабанк», винесену в рамках виконавчого провадження №7440513;
- зобов'язати вжити заходи щодо вилучення з усіх державних реєстрів, в тому числі Єдиного реєстру боржників, Автоматизованої системи виконавчих проваджень, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру обтяжень рухомого майна, тощо, записів про відкриті виконавчі провадження та про арешти (обтяження) майна АТ «Мегабанк».
Так, відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 338 ГПК України процесуальні питання, пов'язані із виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Частиною 1 ст. 327 ГПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно зі ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців.
За змістом ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:
1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
1-1) судові накази;
2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
3) виконавчих написів нотаріусів;
4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбаченихЗаконом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно із ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо:
1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;
3) боржника визнано банкрутом;
4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
5) юридичну особу - боржника припинено;
6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;
7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим;
9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;
11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;
12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Як зазначено вище, 08.01.2024 Господарський суд міста Києва видав наказ про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 (набрало законної сили 01.11.2023) про зобов'язання Акціонерного товариства «Мегабанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснити задоволення кредиторських вимог Фонду розвитку підприємництва в позачерговому порядку шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 1 466 991,91 грн з ескроу рахунку Фонду розвитку підприємництва UA093516290000000000026520202 на рахунок Фонду розвитку підприємництва UA188201720355339002900708589, відкритий в Державній казначейській службі України у місті Києві.
Відповідно до змісту вказаного виконавчого документа стягувачем є Фонд розвитку підприємництва (01601, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 9; ідентифікаційний код 21662099); боржником є Акціонерне товариство «Мегабанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17; ідентифікаційний код 09804119).
Так, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом та банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Згідно із ч. 3 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює повноваження органів управління банку.
На виконання положень ст.ст. 97, 99 Цивільного кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку ліквідаційної процедури щодо банку, у випадку делегування повноважень, уповноважена особа здійснює повноваження органу управління банку.
Уповноважена особа Фонду поєднує у собі ряд функцій, у тому числі публічних та приватноправових. В адміністративних спорах Уповноважена особа Фонду виступає стороною провадження саме як суб'єкт владних повноважень. Однак, усі дії Уповноваженої особи Фонду, у тому числі і публічні, спрямовані на здійснення процедури виведення з ринку/ліквідації банку.
Оплата витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідації, у відповідності до положень ч. 2 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», проводиться за рахунок банку в межах кошторису витрат.
Тобто, Уповноважена особа Фонду, діючи як суб'єкт владних повноважень, використовує для реалізації покладених на неї функцій та завдань фінансовий інструмент підконтрольного банку.
Боржником у виконавчому провадженні, у відповідності до абзацу 2 частини другої статті 15 Закону №1404-VIII, є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Уповноважена особа фонду на ліквідацію банку призначається Фондом гарантування вкладів фізичних осіб для здійснення повноважень, спрямованих на ліквідацію банку та здійснення представництва його інтересів.
У даному випадку, боржником за виконавчим документом є Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Мегабанк», а тому у державного виконавця були наявні законні підстави для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №74440513, у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника, виконавче провадження щодо примусового виконання рішення суду щодо саме боржника, яким є банк, не може здійснюватися, а відкрите виконавче провадження підлягає закінченню з підстав, визначених пунктом 4 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Водночас, відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», під банком розуміється юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.
Згідно із пунктом 17 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноваженою особою Фонду є працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Таким чином, виходячи з положень спеціального законодавства, уповноважена особа в певних випадках діє по суті від імені держави (Фонду), в інших випадках, що стосується діяльності банку під час ліквідації, як посадова особа банку, його представник.
Відтак, «банк» та «уповноважена особа Фонду» є різними суб'єктами правовідносин в системі гарантування вкладів фізичних осіб, з огляду на що ототожнення вказаних понять не допускається, а вказані особи не можуть ототожнюватись в межах виконавчого провадження, як одна особа.
Рішенням суду зобов'язано саме Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Мегабанк» вчинити дії на користь стягувача, а не банку, що згідно Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачає певний стан банку, а саме, відкликання банківської ліцензії Національним банком України та знаходження юридичної особи в процесі ліквідації.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 року у справі № 826/17170/16.
Отже, у межах цієї скарги відсутні підстави для визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №74440513 від 18.03.2024.
Решта вимог, викладених у скарзі АТ «Мегабанк» на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) під час примусового виконання рішення суду у справі №910/12464/22 є похідними, а тому також задоволенню не підлягають.
У відповідності до ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи встановлене вище, доводи АТ «Мегабанк» у скарзі на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) під час примусового виконання рішення суду у справі №910/12464/22 є необґрунтованими, внаслідок чого суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 234, 339, 341, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні скарги Акціонерного товариства «Мегабанк» (вих. №2208 від 21.06.2024) на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) під час примусового виконання рішення суду у справі №910/12464/22 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повний текст ухвали складено: 25.07.2024.
Суддя Віта Бондарчук