ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.07.2024Справа № 910/1343/24
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03117, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 65)
доТовариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа-Гарант" (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26)
простягнення 44 521 грн 65 коп.
Представники сторін:не викликались
05.02.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" з вимогами до Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення 44 521 грн 65 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР 200908733 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди позивач відшкодував Приватному акціонерному товариству "Українська пожежно-страхова компанія" як страховику власника автомобіля Renault Duster, державний номер НОМЕР_1 , збитки спричинені пошкодженням автомобіля. Позивач зазначає, що на момент ДТП відповідальність водія автомобіля Mazda 6, державний номер НОМЕР_2 , була також застрахована у відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО005952821, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування 50% збитків покладається на відповідача. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань позивачем нараховано 5 923 грн 09 коп. пені, 1 661 грн 35 коп. 3 % річних та 7 076 грн 31 коп. інфляційний втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
15.02.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 відкрито провадження у справі № 910/1343/24 та прийнято позовну заяву до розгляду, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
29.02.2024 до Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація про страхове покриття.
07.03.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
22.03.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.
Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами на час розгляду справи суду не надано.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва.
Відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2021 у справі № 757/9482/21-п встановлено, що 02.02.2021 ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Mazda 6, державний номер НОМЕР_2 , в місті Києві на бульварі Лесі Українки, 23-А, не дотрималася безпечної дистанції, внаслідок чого скоїла зіткнення з транспортним засобом Renault Duster, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Вищевказаною постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Оскільки автомобіль Renault Duster, державний номер НОМЕР_1 , на момент ДТП, був застрахований у Приватному акціонерному товаристві "Українська пожежно-страхова компанія", на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту за програмою "Економія" № 079~049/000/200000745 від 28.12.2020, останнє, відповідно до статті 25 Закону України "Про страхування", виплатило власнику транспортного засобу страхове відшкодування в розмірі 48 382 грн 74 грн.
24.05.2021 на адресу позивача від Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", надійшла претензія (заява) на суму 48 382 грн 74 коп. за вих. № 6273/17 від 21.05.2021, з додатками, що містила вимогу про виплату суми страхового відшкодування.
Розглянувши дану претензію, позивач, на підставі полісу ОСЦПВ № ЕР 200908733 та страхового акту № 19129/01/921 від 07.07.2021, виплатило на рахунок Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" страхове відшкодування у розмірі 11 339 грн 07 коп., що підтверджується платіжною інструкції № 197590 від 14.07.2021.
01.02.2022 на адресу позивача від Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" надійшла претензія (заява) на доплату суми 37 043 грн 67 коп. за вих. № 0125/17 від 14.01.2022, з додатками, що містила вимогу про доплату суми страхового відшкодування.
Розглянувши дану претензію, позивач, на підставі полісу ОСЦПВ № ЕР 200908733 та страхового акту № 04615/01/922 від 14.02.2022 виплатило на рахунок Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" страхове відшкодування у розмірі 37 043 грн 67 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 252857 від 18.02.2022.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Mazda 6, державний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , на момент ДТП була застрахована за декількома внутрішніми договорами (полісами цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів), а саме: поліс ОСЦПВ Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" № ЕР 200908733 та поліс ОСЦПВ Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" № АО 5922821.
28.10.2022 позивач звернувся до відповідача з повідомленням № 2044 про прийняте рішення щодо виплати страхового відшкодування при настанні події за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати 50% суми матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 29 860 грн 90 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань позивачем нараховано 5 923 грн 09 коп. пені, 1 661 грн 35 коп. 3 % річних та 7 076 грн 31 коп. інфляційний втрат.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Як встановлено судом, у зв'язку із настанням страхового випадку (ДТП) позивачем було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 48 382 грн 74 коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи копіями платіжних інструкцій № 197590 від 14.07.2021 та № 252857 від 18.02.2022.
Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Матеріалами справи підтверджено вину водія транспортного засобу Mazda 6, державний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 02.02.2021.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
У силу приписів статті 22, статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 02.02.2021 транспортний засіб Mazda 6, державний номер НОМЕР_2 , був застрахований у Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" відповідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР 200908733 та у Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (відповідач) відповідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО 5922821.
Таким чином, на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди діяло два поліси страхування цивільно-правової відповідальності щодо забезпеченого транспортного засобу Mazda 6, державний номер НОМЕР_2 .
Стаття 989 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок страхувальника при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується.
Частиною 1 статті 989 Цивільного кодексу України визначено, що якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним.
Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, вони вважаються недійсними з моменту їх укладення, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Отже, у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватись за домовленістю сторін (стаття 216 Цивільного кодексу України).
Статтею 17 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.
Отже, чинне законодавство дозволяє страхувальнику укладати декілька договорів страхування одного об'єкта з різними страховиками. У разі наявності на момент укладення договору страхування іншого чинного договору страхування того ж самого об'єкта від тих самих ризиків, страхувальник зобов'язаний повідомити про це страховика. Невиконання такого обов'язку тягне за собою нікчемність нового договору страхування.
Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" також врегульовано діяльність Моторного (транспортного) страхового бюро України, яке згідно з пунктом 39.1 статті 39 Закону є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно з пунктом 51.11 статті 51 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" норми Статуту МТСБУ та рішення органів управління МТСБУ, прийняті в межах їхніх повноважень, є обов'язковими для виконання усіма членами МТСБУ та можуть містити додаткові вимоги до страховиків.
Так, Протоколом Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України від 26.02.2020 року № 464/2020 з метою врегулювання відносин між страховиками-членами МТСБУ з питання забезпечення здійснення страхового відшкодування при наявності декількох внутрішніх договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які були чинними на момент дорожньо-транспортної пригоди, був затверджений Порядок виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (надалі - Порядок).
Згідно з зазначеним Порядком при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, наявність на момент укладення внутрішнього договору страхування в єдиній централізованій базі даних МТСБУ відомостей про інші чинні внутрішні договори страхування, укладені по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу, визнається достатнім доказом виконання страхувальником зобов'язання, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 989 Цивільного кодексу України та пунктом 17.3 статті Закону.
Відповідно до пункту 3.1 Порядку при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик - член МТСБУ, який отримав заяву про страхове відшкодування зобов'язаний (не залежно від наявності інших внутрішніх договорів страхування, укладених по відношенню до забезпеченого транспортного засобу, та черговості їх укладення) здійснити визначені Законом заходи для забезпечення своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Згідно з пунктом 4.1 Порядку відповідальним за прийняття рішення за заявою про страхове відшкодування, визначення розміру та виплати страхового відшкодування є страховик, який отримав зазначену заяву. Якщо усі страховики, які уклали по відношенню до одного забезпеченого транспортного засобу Внутрішні договори страхування у письмовій формі не узгодили з заявником проведення виплат страхового відшкодування кожним із страховиків, то виплату здійснює той страховик, який перший зареєстрував повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
За умовами пункту 5.2 Порядку розмір страхового відшкодування належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування, від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку інші Внутрішні договори страхування по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу визначається з огляду на положення статті 540 Цивільного кодексу України (виконання зобов'язання, в якому беруть участь кілька боржників, визначається у рівній частці) у залежності від розміру шкоди (і франшизи).
Відповідно до статті 540 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Згідно пункту 3.2 статті 3 Порядку страховик, який отримав інформацію про подію, яка має ознаки страхового випадку за декількома внутрішніми договорами страхування, для забезпечення участі усіх страховиків за такими договорами страхування повинен:
а) невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дати надходження інформації про страховий випадок, повідомити у письмовій формі (як правило, за допомогою електронної корпоративної пошти МТСБУ) інших страховиків, які внесли до єдиної централізованої бази даних МТСБУ відомості про інші внутрішні договори страхування, які є дійсними на дату настання події, що містить ознаки страхового випадку;
б) забезпечити можливість іншим страховикам, які також застрахували той самий об'єкт, приймати участь в розслідуванні страхового випадку (зокрема, у огляді наявних документів та пошкодженого (знищеного) майна);
в) повідомити у письмовій формі (як правило, за допомогою електронної корпоративної пошти МТСБУ) інших страховиків, які внесли до єдиної централізованій базі даних МТСБУ відомості про інші внутрішні договори страхування, які є дійсними на дату настання події, що містить ознаки страхового випадку, про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування не пізніше ніж за три робочі днів до дати її проведення.
Відповідно до пункту 5.1 Порядку страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив страхове відшкодування, у разі, якщо визначений ним розмір шкоди не перевищує сукупного розміру страхових сум, за відповідну шкоду, за усіма чинними на дату страхового випадку Внутрішніми договорами страхування, визнається особою, яка надала послуги з відшкодування збитків, і згідно з пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" має право на отримання страхового відшкодування від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу Внутрішні договори страхування.
Для реалізації зазначеного у цьому пункті права страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив страхове відшкодування, має подати заяви про страхове відшкодування до решти зазначених страховиків.
Заява про страхове відшкодування та додатки до неї мають відповідати вимогам, передбачених статтею 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". До зазначеної заяви мають також додаватися докази настання страхового випадку, документи на підставі яких визначеного розмір шкоди і факт проведення страхового відшкодування заявником. У разі якщо заявник не погодив з усіма іншими страховиками розмір шкоди, то до заяви про страхове відшкодування за шкоду, заподіяну пошкодженням транспортного засобу, обов'язково долучається звіт про оцінку або висновок автотоварознавчого дослідження.
Відповідно до пункту 5.3 Порядку, страховик за внутрішнім договором страхування якого настала подія, що має ознаки страхового випадку, але проведення виплати страхового відшкодування здійснено згідно з цим Порядком іншим страховиком і розмір шкоди не перевищує загального розміру страхових сум, за відповідну шкоду, за усіма чинними на момент настання страхового випадку Внутрішніми договорами страхування, зобов'язаний здійснити страхове відшкодування такому іншому страховику протягом 15 днів з дати отримання заяви про виплату страхового відшкодування та у розмірі, визначеному відповідно до пункту 5.2 цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не дотримано процедури врегулювання, передбаченої Порядком, а саме підпунктом "в" пункту 3.2. статті 3 Порядку щодо повідомлення відповідача про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування, позивач не забезпечив можливість участі відповідача у розслідуванні страхового випадку, зокрема, у огляді наявних документів та пошкодженого транспортного засобу Mazda 6, державний номер НОМЕР_2 , а також не здійснив повідомлення відповідача про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування у розмірі 48 382 грн 74 коп. не пізніше ніж за три робочі дні до дати її проведення.
Вказане свідчить про недотримання Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" вимог, передбачених пунктом 3.2 статті 3 Порядку.
За таких обставин, суд вважає, що Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" своєю бездіяльністю в частині виконання покладених на нього обов'язків згідно з вимогами чинного законодавства позбавило Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" можливості взяти участь у розслідуванні страхової справи та встановлення факту дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставин її настання, а також розміру заподіяної шкоди, а тому самостійно прийняте позивачем рішення про виплату страхового відшкодування потерпілій особі у сумі 48 382 грн 74 коп. за наслідками свого власного страхового розслідування не має для відповідача (як рівноправного страховика) юридичного значення та не є належним доказом у спірних правовідносинах.
Зазначений висновок суду ґрунтуються на положеннях пункту 3.2 статті 3 Порядку та пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Водночас, суд враховує приписи підпункту 37.1.3 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до яких підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
Між тим, судом встановлено, що 08.02.2021 водієм забезпеченого транспортного засобу MAZDA 6, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 було письмово повідомлено Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про ДТП.
08.02.2021 та у відповідності до пункту 3.1. та підпункту а) пункту 3.2. Порядку відповідачем було надіслано повідомлення про настання події на адресу Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС".
Після чого, 05.07.2021 на електронну адресу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" надійшло повідомлення про настання події від позивача. У відповідь на зазначене повідомлення, 13.07.2021 відповідачем було письмово повідомлено позивача про бажання долучитися до процесу врегулювання події та огляду пошкодженого майна та надання усієї наявної інформації та документів.
Як зазначає відповідач, в подальшому, від позивача повідомлення про можливість подальшого прийняття рішення за заявою про страхове відшкодування, розміри оціненої шкоди та страхового відшкодування, який він може виплатити на адресу відповідача не надходили.
Водночас, 25.01.2022 від Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на адресу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" надійшла претензія (заява) №0167 від 18.01.2022 на суму 24 191 грн 37 коп. (50% від 48 382 грн 74 коп.) щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу (суброгації).
Враховуючи, що на момент надходження претензії від Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", повідомлення про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування, як то встановлено підпунктом в) пункту 3.2. Порядку від Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на адресу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" не надходило, а розмір заявленої вимоги складав 50% від загальної суми виплати страхового відшкодування, то у відповідності до пункту 3.3 Порядку та статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідачем було складено розрахунок страхового відшкодування та страховий акт № ЦВ/21/0737, відповідно до якого сума страхового відшкодування, за вирахуванням витрат, не пов'язаних з цією ДТП та франшизи, склала 20 631 грн 95 коп., та яка відповідно до платіжною інструкцією №30173 від 22.08.2022, була виплачена на рахунок Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія".
Приписами статті 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, зважаючи на не дотримання позивачем вимог чинного законодавства України в частині забезпечення можливості участі Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" у розслідуванні страхового випадку, своєчасного повідомлення останнього про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування, а також вимог щодо надання до заяви про страхове відшкодування належних документів, на підставі яких визначено розмір страхового відшкодування в сумі 48 382 грн 74 коп., суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про стягнення з відповідача частини виплаченого позивачем страхового відшкодування та суми штрафних санкцій (пені, інфляційних втрат та 3 % річних).
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Плотницька