ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.07.2024Справа № 910/5328/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін господарську справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815)
до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код 14360570)
про стягнення 285 477,60 грн,
Представники сторін: не викликались
Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення 285 477,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач неправомірно відмовив йому у виплаті гарантованої суми у розмірі 281 400,00 грн. за гарантією від 20.09.2023 № G0923/1406 (далі - гарантія), чим порушив майнові права та інтереси позивача, а відтак останній просить стягнути в судовому порядку з відповідача гарантійну суму у розмірі 281 400,00 грн. Крім того, позивач нарахував до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 2 255,42 та 3% річних у розмірі 1 822,18 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/5328/24 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
17.05.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС Акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вважаючи позов безпідставним та необґрунтованим, оскільки довіреності, додані до письмової вимоги позивача від 08.01.2024 №1415 щодо виплати гарантії, не містять повноважень на її підписання, натомість повторна вимога від 22.01.2024 №ПК-07/132 взагалі не підписана уповноваженими особами бенефіціара, а тому рішення банку про відмову у виплаті гарантійної суми є правомірним, окрім того позов подано АТ "Українська залізниця", в той час як бенефіціаром за гарантією є Філія "Пасажирська компанія" АТ "Українська залізниця".
21.05.2024 Акціонерним товариством "Українська залізниця" через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС подано відповідь на відзив, у якій позивач зазначає про безпідставність доводів відповідача щодо неналежності позивача, оскілки філія наділена певною господарською компетенцією, при цьому рішення приймається стосовно юридичної особи, в особі її відокремленого підрозділу; також, як зазначає позивач, умови гарантії не містять конкретних положень (вимог) щодо форми письмової вимоги, та вимога від 22.01.2024 №ПК-07/132 була підписана уповноваженими представниками позивача за допомогою кваліфікованого електронного підпису, прирівняним до власноручного, про що свідчить реєстраційний QR-код та інші реквізити, нанесені на документ, а відтак твердження відповідача про невідповідність вимоги умовам гарантії не відповідають дійсності.
28.05.2024 до суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в яких додатково зазначено, що письмова вимога від 22.01.2024 №ПК-07/132 була подана не в тому вигляді, в якому вона була створена, та у банку була відсутня можливість перевірити її достовірність, отже вказана вимога не відповідала умовам гарантії.
25.06.2024 позивачем через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС подано клопотання, у якому фактично викладені додаткові письмові пояснення позивача по суті спору, та, зокрема, зауважено, що Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національних та іноземних валютах передбачає можливість створення документів, в тому числі в електронному вигляді, при цьому документи подаються у тому вигляді, в якому вони були створені, або ж у паперових копіях, засвідчених в установленому законодавством порядку.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Поряд із цим, у зв'язку з перебуванням судді Пукшин Л.Г. у щорічній відпустці підписання тексту рішення здійснено після виходу судді з відпустки.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
20.09.2023 за результатами проведеної закупівлі № UA-2023-08-17-009196-a між філією "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" (далі - замовник бенефіціар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТЕКС-СЕРВІС" (далі - виконавець) було укладено договір від 20.09.2023 ПК/ВЧД-11/23575/Ю (далі - договір), за умовами пункту 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується власними силами, обладнанням, запасними частинами та матеріалами надати послуги з ремонту прально-прасувального обладнання для ПКВЧД-11 Дніпро, а замовник зобов'язується оплатити фактично надані послуги, які прийняті замовником та кінцевим одержувачем.
Пунктом 5.6. договору встановлено, що послуги за вказаним договором мають бути надані виконавцем у термін не пізніше 25.12.2023.
Виконавець зобов'язаний надати послуги протягом 2023 року, з моменту надання кінцевим одержувачем письмової рознарядки, але не пізніше 25.12.2023 (пункт 6.5. договору).
Умовами пункту 15.1. договору передбачено, що виконавець до підписання договору зобов'язаний надати забезпечення виконання договору у вигляді банківської гарантії у розмірі 5 %, що становить 281 400,00 грн від вартості договору.
Відповідно до пункту 15.3. надана виконавцем у якості забезпечення виконання договору банківська гарантія повинна свідчити про безумовний та безвідкличний обов'язок банківської установи сплатити на користь кінцевого одержувача суму забезпечення у разі невиконання або неналежного виконання виконавцем своїх зобов'язань за договором, при цьому в гарантії строк розгляду вимоги кінцевого одержувача повинен становити не більше 5 банківських днів з дати отримання такої вимоги.
У разі порушення виконавцем умов цього договору, а саме невиконання та/або неналежного виконання ним своїх зобов'язань за цим договором, у термін, встановлений п. 6.6. цього договору, кінцевий одержувач стягує забезпечення виконання договору та/або має право в односторонньому порядку розірвати цей договір, письмово повідомивши про це виконавця (пункт 15.8 договору).
На виконання вимог пункту 15.1 договору з метою забезпечення зобов'язань за договором Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТЕКС-СЕРВІС" було надано позивачу гарантію від 20.09.2023 №G0923/1406 (далі - гарантія), видану Акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (далі - відповідач, банк), за умовами якої банк зобов'язався виплатити замовнику гарантовану суму у розмірі 281 400,00 грн у випадку невиконання та/або неналежного виконання виконавцем своїх зобов'язань за договором у термін, встановлений пунктом 5.6 договору;
Банк безумовно та безвідклично зобов'язується виплатити замовнику повну суму, що не перевищує гарантовану суму, протягом 5 (п'яти) банківських днів після одержання замовником письмової вимоги, з посиланням на цю гарантію та на невиконання та/або неналежного виконання виконавцем зобов'язань за договором, та підписами уповноважених осіб, при умові, що у вимозі буде вказано, що сума, яку замовник вимагає сплатити, повинна бути виплачена у зв'язку із настанням вищевказаних випадків;
Такі письмові вимоги замовника повинні бути надані банку не пізніше 01.02.2024 року включно за адресою: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30, АТ КБ "ПриватБанк", Управління підтримки документарних та вексельних операцій;
Ця гарантія набуває сили з моменту підписання її баком і діє до 01.02.2024 включно;
Всі вимоги за цією гарантією мають бути надані разом з із копією підписаного договору та отримані банком поштовим або кур'єрським зв'язком до або на дату закінчення терміну дії гарантії на поштову адресу офісу банку (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30) не пізніше 17:00 години за київським часом 01.02.2024 року включно.
05.12.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТЕКС-СЕРВІС" листом №264/1 повідомило позивача про неможливість надати послуги в строк, визначений договором, із посиланням на відсутність комплектуючих матеріалів до прально-прасувального обладнання.
08.01.2024 у зв'язку з невиконанням виконавцем взятих на себе зобов'язань за договором позивач в особі виробничого підрозділу "Дніпровське пасажирське вагонне депо" надіслав відповідачу кур'єрським зв'язком письмову вимогу від 08.01.2024 № 14/5.
У відповідь на вказану вимогу відповідач у листі від 15.01.2024 №Е.42.0.0.0/4- 240115/41751 повідомив позивача про відмову у задоволенні вимоги, посилаючись на те, що її не було підписано та подано уповноваженою особою, оскільки долучена до вимоги довіреність від 22.11.2023 № 686 не містить повноважень довірених осіб на підписання вимог по гарантіям, а також містить розбіжності між посадами осіб, які зазначені у довіреності та які підписали вимогу, та у зв'язку з наведеним відповідач просив додатково надати копії Положення про філію "Пасажирська компанія" АТ «Укрзалізниця» та документів, що підтверджують повноваження осіб, які підписали вимогу, засвідчені підписами уповноважених представників бенефіціара та печаткою бенефіціара.
22.01.2024 позивач повторно звернувся до відповідача з письмовою вимогою від 22.01.2024 № ПК-07/132, яку останній отримав 26.01.2024, що підтверджується трекінгом поштового відправлення АТ "Укрпошта" за № 0103284465338.
Вказану вимогу було підписано заступником директора філії "Пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця" Грінченком А.А. та заступником директора філії з управління персоналом філії "Пасажирська компанія" АТ «Укрзалізниця» Гриценко Л.В. шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису.
У відповідь на вимогу від 22.01.2024 № ПК-07/132 відповідач у листі від 01.02.2024 №Е.42.0.0.0/4-240201/71606 повідомив позивача про відмову у задоволенні вимоги від 22.01.2024, мотивувавши своє рішення тим, що останню взагалі не було підписано уповноваженими особами бенефіціара.
Позивач, вважаючи відмову відповідача виплатити позивачу гарантовану суму у розмірі 281 400,00 грн за банківською гарантією безпідставною, звернувся до суду з даним позовом.
Також у зв'язку з простроченням відповідачем сплати суми гарантії позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 2 255,42 та 3% річних у розмірі 1 822,18 грн.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що вимога від 22.01.2024 №ПК-07/132 не підписана уповноваженими особами бенефіціара, при цьому паперова копія електронного документа подана не в тому вигляді, в якому він була створена, та мала бути надіслана за допомогою системи S.W.I.F.T., викладене, в свою чергу, позбавляє банк можливості перевірити її достовірність, подана вказана вимога не відповідала умовам гарантії.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України).
З наведеного вбачається, що способи забезпечення виконання зобов'язання покликані охороняти інтереси менш захищеної сторони за договором - кредитора шляхом покладення додаткового зобов'язального обтяження на боржника та/або на третю особу. Тобто, у разі невиконання або неналежного виконання умов цивільного договору на боржника покладається додаткова відповідальність, а в ряді випадків до виконання зобов'язання притягуються разом із боржником і треті особи, зокрема, при гарантії.
Статтею 560 Цивільного кодексу України визначено, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Частиною 1 статті 200 Господарського кодексу України передбачено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони (частина 2 статті 200 Господарського кодексу України).
Забезпечувальна функція гарантії полягає у тому, що вона (гарантія) забезпечує належне виконання принципалом його обов'язку перед беніфіціаром. Гарантія - це односторонній правочин, змістом якого є обов'язок гаранта сплатити кредитору-бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією. Тобто, гарантія створює зобов'язання тільки для гаранта.
Згідно із статтею 562 Цивільного кодексу України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
За змістом положень статей 561, 566 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов'язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.
Частинами 1, 2 статті 563 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі.
Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України №639 від 15.12.2004 (далі - Положення).
Так, у підпункті 9 пункту 3 розділу I вищевказаного Положення визначено, що гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.
Гарантійним випадом є одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин (підпункт 8 пункту 3 Положення).
Натомість належним представленням є представлення документів за гарантією/контргарантією, яке відповідає вимогам і умовам такої гарантії/контргарантії; вимогам правил, яким підпорядковується гарантія/контргарантія, а якщо немає відповідного положення в гарантії/контргарантії або правилах, - міжнародній стандартній практиці за гарантіями/контр гарантіями (підпункт 11 пункту 3 Положення).
Підпунтком 7 пунтку 3 Положення визначено, що вимогою є лист або повідомлення з вимогою до банку-гаранта/банку-контргаранта сплатити кошти за гарантією/контргарантією. Вимога за гарантією складається бенефіціаром і подається у довільній формі, якщо інше не визначено умовами гарантії (у якій має зазначатися, у чому полягає порушення принципалом базових відносин, забезпечених гарантією), або надсилається у формі повідомлення банку-гаранту. Вимога за контргарантією складається банком-гарантом (або іншим банком-контргарантом) і подається за довільною, якщо інше не визначено умовами контргарантії, формою або надсилається у формі повідомлення банку-контргаранту.
Пунктом 13 Положення передбачено, що документи, оформлення яких передбачено вимогами цього Положення для здійснення операцій за гарантіями/контргарантіями, створюються в електронному або паперовому вигляді та подаються в тому вигляді, у якому вони були створені.
Паперові копії документів, використання яких передбачено вимогами цього Положення для здійснення операцій за гарантіями, засвідчуються в установленому законодавством України порядку.
Учасники операцій за гарантіями обмінюються електронними документами або за допомогою системи S.W.I.F.T. з використанням міжнародних стандартів або визначають порядок обміну та засвідчення цих документів на договірних засадах з урахуванням вимог законодавства України.
Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою від 22.01.2024 № ПК-07/132 про виплату гарантійної суми за банківською гарантією від 20.09.2023 №G0923/1406 (Саме на повторну вимогу позивач посилається як на належну підставу для виплати банком гарантійної суми).
Вказана вимога була підписана заступником директора філії "Пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця" Грінченком А.А. та заступником директора філії з управління персоналом філії "Пасажирська компанія" АТ «Укрзалізниця» Гриценком Л.В. шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису в системі електронного документообігу "Megapolis.Doc.Net", про що свідчить, зокрема, реєстраційний QR-код та інші реквізити підписантів.
При цьому, з довіреностей від 07.11.2023 №5248 та від 17.11.2023 №676 вбачається, що зазначені особи уповноважені на підписання заяв, форм, довідок щодо будь-яких питань, що пов'язані з представником інтересів довірителя як на території України, так і за кордоном стосовно діяльності Філії, її структурних підрозділів.
Статтею 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
З урахуванням наведеного, у відносинах, що виникають під час виконання банківських гарантій, нормативно-правовими актами НБУ передбачена можливість створення документів в електронній формі, в тому числі вимоги про сплати гарантійної суми, при цьому умови гарантії від 20.09.2023 №G0923/1406 відповідних заборон не містять.
Водночас, суд не погоджується з твердженням відповідача, що вимога від 22.01.2024 № ПК-07/132 мала бути надіслана позивачем за допомогою системи S.W.I.F.T., оскільки викладене як раз і було б порушенням умов гарантії, якими передбачано надсилання документів саме на поштову адресу: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30 - за вказаних обставин, надіслання позивачем електронного документа у візуальній формі відображення на папері, що засвідчене в порядку, встановленому законодавством, є цілком правомірним.
Як встановлено судом, письмова вимога від 22.01.2024 № ПК-07/132 разом з довіреностями від 07.11.2023 №5248 та від 17.11.2023 №676 та пакетом визначених умовами гарантії документів була вручена відповідачу 26.01.2024, що підтверджується трекінгом поштового відправлення АТ "Укрпошта" за №0103284465338.
Таким чином письмова вимога від 22.01.2024 № ПК-07/132 щодо виплати гарантійної суми за банківською гарантією від 20.09.2023 №G0923/1406 є належно представленою та отримана банком протягом строку дії гарантії.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовами гарантії встановлено, що банк безумовно та безвідклично зобов'язується виплатити замовнику повну суму, що не перевищує гарантовану суму, протягом 5 (п'яти) банківських днів після одержання замовником письмової вимоги.
Відтак, враховуючи дату отримання банком письмової вимоги, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту умов гарантії, строк виконання відповідачем зобов'язання з виплати гарантійної суми на момент розгляду справи настав.
Втім, відповідач свого обов'язку з виплати гарантійної суми не здійснив.
Тоді як, відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відтак, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх зобов'язань в частині своєчасної та повної виплати гарантійної суми підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення основного боргу.
Окрім цього, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано 3% річних в сумі 1822, 18 грн та інфляційні втрати в сумі 2 255, 42 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат у межах заявленого періоду, суд дійшов висновку про те, що він є арифметично вірним, обґрунтованим та здійснений у відповідності до приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов'язку з виплати гарантії.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код 14360570) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) гарантійну суму у розмірі 281 400 грн 00 коп., інфляційні втрати в сумі 2 255 грн 42 коп., 3% річних в сумі 1 822 грн 18 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 4 282 грн 16 коп.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу судовий наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено 25.07.2024
Суддя Л.Г. Пукшин