номер провадження справи 27/123/24
22.07.2024 Справа № 908/1399/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Дроздова Світлана Сергіївна, розглянувши матеріали
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код юридичної особи 00100227)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Голдобіна Дмитра Андрійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 8 314 грн 24 коп.
Без виклику представників сторін
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Голдобіна Дмитра Андрійовича про стягнення 5 007 грн 44 коп. пені, 3 306 грн 80 коп. штрафу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2024 позовні матеріали № 908/1399/24 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 13.05.2024 позовну заяву залишено без руху, надано Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" строк протягом 10 днів (з дня доставлення даної ухвали в електронний кабінет в системі "Електронний суд") суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.
15.05.2024 позивач сформував в системі "Електронний суд" заяву про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали суду.
Ухвалою суду від 20.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1399/24, присвоєно справі номер провадження 27/123/24. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 20.05.2024 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 13.06.2024.
Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Ухвала суду від 20.05.2024, яка була направлена на адресу відповідача повернулася на адресу суду з відміткою засобу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до безкоштовного запиту Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача - Фізичної особи-підприємця Голдобіна Дмитра Андрійовича є: АДРЕСА_1 , що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.
Отже, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18). Тож відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з ухвалою суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденції (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 44/227-б).
Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною "права на суд", адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.
Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "Єдиний державний реєстр судових рішень": //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Крім того, відповідач був повідомлений про розгляд справи шляхом направлення примірника ухвали суду на електронну адресу відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронної скриньки - 21.05.2024.
Суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/1399/24.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.
Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.
Наявні матеріали справи № 908/1399/24 дозволяють розглянути справу по суті спору.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 22.07.2024.
Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, суд
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
20.10.2023 між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - Замовник) та Фізичною особою-підприємцем Голдобіним Дмитром Андрійовичем (далі - Виконавець) укладено договір № 24-012842-23 про надання послуг (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати послуги за ціною, в обсягах, з характеристиками (якістю) та у строки згідно з умовами Договору (далі - послуги), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити Виконавцю належно надані послуги в порядку, визначеному Договором.
Згідно п. 1.2 Договору предмет закупівлі (за ДК 021::2015) 50530000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки Послуги з ремонту холодильної установки «Іней».
Склад, характер, обсяги, вартість послуг, інші показники (характеристики) та вимоги до якості послуг визначені в Додатку 1 до Договору - Технічне завдання «Послуги з ремонту холодильної установки «Іней» (далі-Завдання) та в Додатку 2 до Договору - Розрахунок вартості послуг).
Відповідно до п. 2.2 Договору ціна Договору становить 47240,00 грн. без ПДВ відповідно до Додатку 2 до Договору.
Замовник здійснює оплату протягом 10 робочих днів з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі послуг/етапу (далі - Акт), за наданим Виконавцем (після підписання Замовником Акту) рахунком-фактурою (п. 3.3 Договору).
Згідно п. 3.4 Договору Виконавець зобов'язаний направити рахунок-фактуру Замовнику на узгодження. Замовник має право узгодити Виконавцю рахунок-фактуру або надати зауваження до нього.
Відповідно до п. 4.1 Договору виконавець надає послуги за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Гуменне.
Згідно з Технічним завданням «Послуги з ремонту холодильної установки «Іней», що є додатком 1 до Договору, Виконавець має надати послуги з технічного обслуговування холодильної установки «Іней», інв. № 009761-03, згідно з вимогами, наведеними у таблиці 1 додатку.
Відповідно до Таблиці 1 Виконавець мав надати такі послуги з технічного обслуговування холодильної установки «Іней»: перевірка працездатності вакуумної установки, пошук пошкодження та його усунення, ремонт електродвигуна, відновлення ізоляції, ремонт відбровставки, заміна реле контролю напруги РНПП 311М, заміна автоматичного вимикача 32А-3Р ЕТІ, заміна мастила, заміна світильника герметичного, заміна замка навісного ABUS 838/60, регулювання та перевірка системи автоматики, спрацювання приладів автоматики - реле хладогену, терморегулятора, пусконалагоджувальні роботи з перевіркою роботи вакуумного насосу (спостереження за роботою установки протягом 8 годин).
За умовами п. 5.1 Договору Виконавець зобов'язаний належним чином надати послуги та направити на підписання Замовнику Акт в двох примірниках.
Згідно п. 4.2 Договору Виконавець повинен надати визначені Договором послуги, дотримуючись Завдання Замовника, інших умов Договору, вимог чинного законодавства України з питань надання такого роду послуг.
Згідно п. 4.2.1 Договору надання послуг здійснюється згідно із замовленнями (Заявками) Замовника. В заявці Замовника зазначається, зокрема, дата та номер Договору, дата та номер Заявки, обсяг послуг, що підлягають наданню згідно із заявкою, адреса (місце) надання послуг, факт та/або e-mail Замовника, спосіб підтвердження отримання заявки та інші відомості у разі необхідності.
Заявка направляється Виконавцю будь-яким зручним для Замовника способом, який дозволяє фіксувати передачу інформації від Замовника Виконавцю, як-то: відправка по факту/на електронну пошту, відправка за допомогою телекомунікаційних мереж, кур'єрською службою, тощо за реквізитами, зазначеними в Договорі та/або письмово повідомленими Виконавцем. Датою отримання заявки Виконавцем вважається дата її направлення Виконавцю (п. 4.2.2 Договору).
Відповідно до п. 4.2.3. Договору Виконавець протягом п'яти робочих днів з дня отримання заявки Змовника повинен на факт та/або e-mail Замовника, які будуть зазначені у заявці, підтвердити її отримання та прийняття до виконання або надати свої пропозиції щодо зміни умов заявки. Якщо Виконавець протягом вказаного строку не підтвердить отримання Заявки від Замовника, заявка вважається отриманою Виконавцем та прийнятою дот виконання в день її відправлення Замовником.
Заявка від 12.12.2023 № 1 на виконання послуги згідно з договором була направлена Виконавцю на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 цього ж дня.
Отже, згідно з пунктом 1.5 Договору послуги мали бути надані до 31.12.2023.
Відповідно до п. 4.3 Договору, приймання Замовником послуг засвідчується шляхом підписання Акта приймання-передачі послуг (далі - Акт), підготовленого та переданого Замовнику Виконавцем, Акт повинен мати визначені чинним законодавством реквізити первинного документа. Один примірник Акта після підписання Замовником повертається Виконавцю.
Станом на дату підготовки позову Виконавець не виконав свої зобов'язання за Договором.
Отже, Виконавець порушив п.п. 1.1, 1.2, 1.5, 5.1 Договору, Додаток 1 до Договору, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з Фізичної особи-підприємця Голдобіна Дмитра Андрійовича 5 007 грн 44 коп. пені, 3 306 грн 80 коп. штрафу.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Частинами 1, 2 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором про надання послуг.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору, укладеного між сторонами, послуги надані на суму 47 240 грн 00 коп. (ціна договору).
Як зазначив позивач Фізична особа-підприємець Голдобін ДДмитро Андрійович порушив строки виконання надання послуг за Договором.
Відповідно до п. 6.1 Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену Договором та чинним законодавством України.
Згідно п. 6.3 Договору, за порушення строків надання послуг, строків усунення недоліків Послуг, Виконавець повинен виплатити Замовнику згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) вартості Послуг, строк надання/усунення недоліків яких порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів Виконавець повинен додатково сплатити Замовнику штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від вказаної вартості.
Відповідно до п. 6.6 Договору, Сторони домовилися, що для вимог про стягнення з Виконавця штрафних санкцій у вигляді штрафу та пені застосовується строк позовної давності три роки.
Згідно п. 6.7 Договору, Сторони домовилися, що за прострочення виконання Виконавцем зобов'язань за Договором, нарахування штрафних санкцій припиняється через рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до заявки, послуги повинні бути надані до 31.12.2023, прострочення надання послуг становить 106 днів.
Нормами статті 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Судом перевірено розрахунок пені та штрафу і встановлено, що позивачем вірно розраховано пеню та штраф, а отже пеня та штраф підлягають стягненню в заявленій сумі.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).
Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог.
Відповідачем не подано, ані обґрунтованих заперечень вимогам позивача, ані доказів сплати пені та штрафу, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 5 007 грн 44 коп. пені та 3 306 грн 80 коп. штрафу.
Позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп. (з урахуванням коефіцієнту 0,8) покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 42, 46, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Фізичної особи-підприємця Голдобіна Дмитра Андрійовича задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Голдобіна Дмитра Андрійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код юридичної особи 00100227) 5 007 (п'ять тисяч сім) грн 44 коп. пені, 3 306 (три тисячі триста шість) грн 80 коп. штрафу, 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення оформлено і підписано 25.07.2024.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.