Номер провадження: 22-ц/813/54/24
Справа № 520/14180/17
Головуючий у першій інстанції Луняченко В. О.
Доповідач Назарова М. В.
23.07.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Назарової М.В.,
суддів: Кострицького В.В., Лозко Ю.П.
за участю секретаря Лупши В.В.,
учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , відповідач - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду клопотання відповідачки ОСОБА_3 про відвід колегії суддів
у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 ,
на рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 жовтня 2018 року,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення сервітуту та виселення,
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04 жовтня 2018 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення сервітуту у вигляді права користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 та усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_3 з вказаної квартири та зняття з реєстраційного обліку.
За апеляційною скаргою ОСОБА_1 ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 квітня 2019 року відкрито теперішнє апеляційне провадження.
Справа перебувала у провадженні головуючого судді Ващенко Л.Г. у складі суддів: Сєвєрової Є.С., Вадовської Л.М.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27 травня 2019 року справу № 520/14180/17 було призначено до розгляду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2021 року у відповідності до п. 3.8 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду 28 грудня 2018 року (зі змінами та доповненнями), у зв'язку з перебуванням судді Сєвєрової Є.С. на лікарняному визначено нового суддю Колеснікова Г.Я. (т. 2 а.с. 8).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 серпня 2021 року у зв'язку з звільненням Ващенко Л.М. з посади судді Одеського апеляційного суду за Рішенням Вищої ради правосуддя № 1612/0/15-21 від 20 липня 2021 року визначено головуючого суддю ОСОБА_6. (т. 2 а.с. 13).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 серпня 2021 року у відповідності до п. 3.12 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду 28 грудня 2018 року (зі змінами та доповненнями), визначено суддів Заїкін А.П., Погорєлова С.О.
Рішенням від 28 вересня 2023 року Вища рада правосуддя звільнила ОСОБА_6 з посади судді Одеського апеляційного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
У зв'язку з відставкою судді ОСОБА_6 справу передано до провадження судді Назарової М.В., судді учасники колегії: Заїкін А.П., Погорєлова С.О. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2023).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 лютого 2024 року у відповідності до п. 3.12 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду 28 грудня 2018 року (зі змінами та доповненнями), визначено суддів Кострицького В.В., Лозко Ю.П.
08 лютого 2024 року справу № 520/14180/17 призначено до розгляду на 28 травня 2024 року, останній раз справа призначена до розгляду на 23 липня 2024 року на 11:00 годину.
Після вирішення судом клопотань відповідачки, що надійшли після оголошеної судом перерви у судовому засіданні 18 червня 2024 року, в судовому засіданні 23 липня 2024 року відповідачкою ОСОБА_3 заявлено письмове клопотання про відвід колегії суддів з розгляду цивільних справ у складі: головуючого Назарової М.В., суддів Кострицького В.В., Лозко Ю.П., який обґрунтований тим, що у неї є сумніви щодо неупередженості колегії суддів, які виникли під час судового засідання, яке відбулось 18 червня 2024 року, а також під час ознайомлення з матеріалами справи 18 липня 2024 року, що також підтвердилось у судовому засіданні 23 липня 2024 року з підстав відмови їй у задоволені клопотань про закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв'язку з неможливістю правонаступництва позивача; про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 522/10113/23-Е за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Одеського нотаріального округу Сімаченко С.Л. про визнання заповіту недійсним; про витребування доказів у ОСОБА_2 , а саме оригіналу договору про надання правової допомоги, укладеному між нею та ОСОБА_1 на підставі якого було видано ордер № 293328 від 11 березня 2019 року, оскільки в цьому ордері на підставі якого ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою у даній справі, відсутня підстава видачі ордеру, що викликає сумнів у відповідачки щодо представництва ОСОБА_2 та відкриття апеляційного провадження за її апеляційною скаргою.
Крім того зазначає, що судом у судовому засіданні від 18 червня 2024 року порушено питання з приводу забезпечення доказів через призму сервітуту, на які посилалась ОСОБА_2 , тобто суд фактично встановлював правовідносини переходу майна під час шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які перебували у шлюбі, натомість фактичний предмет спору не стосується родинних обтяжень.
Також вказує, що досі не вирішене питання щодо усіх зацікавлених осіб, а саме ОСОБА_7 , яка є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Зазначає також про свої сумніви щодо підтвердження смерті ОСОБА_1 свідоцтвом про смерть останнього та, як наслідок, процесуальним статусом ОСОБА_2 у справі, тому вважає надані ОСОБА_2 докази неналежними.
Одночасно посилається як на підстави виникнення у неї сумнівів щодо неупередженості та незацікавленості колегії суддів по теперішній справі на надіслання судом до теперішнього часу судових повісток на ім'я ОСОБА_1 , правонаступника якого у зв'язку зі смертю залучено судом.
Крім того зазначає про зневажливе ставлення колегії суддів до неї та надання переваги іншій стороні, а саме ОСОБА_2 , що на її думку підтверджується технічним записом судового засідання від 18 червня 2024 року, що є порушенням принципу змагальності сторін.
Таким чином на думку відповідачки ОСОБА_3 колегією суддів грубо порушено положення ст. 2, 8, 10, 11, 12, 15 ЦПК України та негативне відношення з боку колегії суддів до неї може призвести до необ'єктивності та упередженості в ході судового розгляду і винесення незаконного рішення.
Вислухавши думку учасників справи, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 36 ЦПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Згідно ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальним рішенням судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно із ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Частиною 3 ст. 40 ЦПК України встановлено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (із змінами, внесеними Закон № 460-IX від 15.01.2020).
Наведені заявницею обставини щодо вирішення в судовому засіданні 23 липня 2024 року ряду її клопотань, у задоволенні яких колегією суддів було відмовлено, виходячи зі змісту ст. 36, 37 ЦПК України, не є такими, що можуть бути підставою для відводу судді.
Встановлено, що заявниця свої сумніви в неупередженості та об'єктивності колегії суддів обґрунтовує, зокрема припущеннями про існування певних обставин, що викликають у неї сумніви в об'єктивності суддів Назарової М.В. Кострицького В.В. , Лозко Ю.П. з огляду на її незгоду із процесуальними рішеннями колегії, ухваленими в судовому засіданні 23 липня 2024 року.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").
У висновку N 3 (2002) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи підкреслюється, що мета, для досягнення якої повноваження надані суддям, - дати їм можливість здійснювати правосуддя шляхом застосування закону, забезпечуючи право кожної людини реалізовувати належні йому права та/або законні інтереси, яких вона була або може бути несправедливо позбавлена.
Дійсно, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому, не можуть бути підставами для відводу заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі N 826/12191/18.
Оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб'єктивним критерієм, суд констатує відсутність підстав стверджувати, що судді Назарова М.В. Кострицький В.В. , Лозко Ю.П. мають та виявляють особисту упередженість під час розгляду цієї справи через ухвалення певних процесуальних рішень. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не здобуто.
Отже, ті обставини, про які зазначає заявниця в обґрунтування заявленого відводу в наведеній частині, не виключають участі суддів в розгляді справи, не свідчать про упередженість або необ'єктивність суддів, а тому не є підставою для задоволення заяви про відвід, оскільки судом у відповідності до вимог ЦПК України розглянуто та вирішено клопотання у порядку черговості їх надходження та з урахуванням думки усіх учасників справи.
Крім того, порядок вирішення заявленого відводу визначений статтею 40 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Частиною другою статті 126 ЦПК України внормовано залишення без розгляду документів, поданих після закінчення процесуальних строків.
Оскільки ОСОБА_3 звернулась з заявою про відвід суддів, яку мотивувала обставинами, про які їй достеменно було відомо ще станом на 18 червня 2024 року, зокрема щодо наявності підстав правонаступництва адвоката ОСОБА_2. та допуску її до участі у справі без отримання свідоцтва про право на спадщину, щодо розгляду справи з неналежним суб'єктним складом через незалучення до участі у справі іншого співвласника спірного житла, за умови відсутності актового запису про смерть ОСОБА_1 , вирішення у попередньому судовому засіданні клопотань ОСОБА_2 раніше клопотань ОСОБА_3 , начебто надання судом переваги ОСОБА_2 , тощо то таке як подане з пропуском процесуального строку, визначеного частиною третьою статті 39 ЦПК України, без надання заяви про поновлення цього строку, то клопотання про відвід колегії судів в наведеній частині на підставі статті 126 ЦПК України має бути залишене без розгляду.
Крім того, слід зазначити, що законодавство, наділяючи учасника справи достатньо широким спектром процесуальних повноважень, зокрема і правом на відвід судді (суддів), разом з тим зауважує на недопустимості зловживання наданими процесуальними правами, оскільки необґрунтований відвід може сприяти безпідставному усуненню та ухиленню судді (суддів) від розгляду справи (апеляційної чи касаційної скарги), що суперечить завданню цивільного судочинства і зазіхає на саму сутність правосуддя, як такого.
Керуючись ст. 33-40, 126, 381 ЦПК України, апеляційний суд
Клопотання відповідачки ОСОБА_3 про відвід колегії суддів з розгляду цивільних справ у складі: головуючого Назарової М.В., суддів Кострицького В.В., Лозко Ю.П. з підстави відмови їй у задоволенні заяв та клопотань у судовому засіданні 23 липня 2024 року відмовити і передати справу для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
В іншій частині заяву відповідачки ОСОБА_3 про відвід колегії суддів з розгляду цивільних справ у складі: головуючого Назарової М.В., суддів Кострицького В.В., Лозко Ю.П. залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Назарова
Судді: В.В. Кострицький
Ю.П. Лозко