16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202
Справа №730/696/24
Провадження № 1-кп/730/55/2024
"25" липня 2024 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзна кримінальне провадження №12024270410000055 від 17.03.2024р. з обвинувальним актом від 29.05.2024р., затвердженим прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта повна середня, одруженого, непрацюючого, судимого вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 14 березня 2018 року за ч.2 ст.121, ч.1 ст.263, ст.70 КК України до покарання у виді 7 років позбавлення волі та звільненого 18.02.2020р. умовно-достроково з невідбутим строком покарання 1 рік 11 місяців 3 дні, вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 12 червня 2024 року за ч.1 ст.263, ч.2 ст.309, ст.70-72 КК України до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, -
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, -
В провадженні Борзнянського районного суду Чернігівської області перебуває кримінальне провадження №12024270410000055 від 17.03.2024р. по обвинуваченню ОСОБА_5 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України.
Прокурор у судовому засіданні подав клопотання від 25.07.2024р. про продовження ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави, оскільки існує обгрунтована підозра та наявні докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок ОСОБА_5 із інкримінованим йому злочином, а передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризики, які були наявні на час застосування запобіжного заходу в ході досудового розслідування, не зменшились і продовжують існувати на даний час, тоді як жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вказаним ризикам.
Копію даного клопотання обвинувачений та його захисник отримали 25 липня 2024 року о 09-00 год.
Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні не заперечували проти задоволення вказаного клопотання прокурора.
Розглянувши вищезазначене клопотання прокурора, заслухавши пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
За змістом положень ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого (ч.1). Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч.2). За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий (ч.3).
За змістом положень ст.131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно з ч.4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
За приписами ч.1, 2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно з ч.5 ст.199 КПК України клопотання слідчого, прокурора про продовження строку запобіжного заходу може бути задоволене в разі доведеності ним, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті (обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу), виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під запобіжним заходом.
Вирішуючи питання про застосування (продовження строку) запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого суд враховує вимоги п.3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція)та практику Європейського суду з прав людини(ЄСПЛ), згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Як вбачається з матеріалів справи, строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 згідно ухвали Борзнянського районного суду Чернігівської області від 06.06.2024р. закінчується 04 серпня 2024 року.
Суд вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено і знайшло своє підтвердження продовження існування ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
- наявність у ОСОБА_5 потенційної можливості переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, так як він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, за які має непогашену судимість, зокрема й за злочин проти життя і здоров'я особи, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років й з огляду на його суворість, сімейно-соціальний стан (утриманців не має, офіційно не працює, характеризується посередньо), засудження до реального позбавлення волі за попереднім вироком, обвинувачений може залишити постійне місце проживання;
- існування високої ймовірності незаконного впливу обвинуваченого на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні з метою зміни ними показань, які хоча вже й були допитані у судовому засіданні, але в їх адресу ОСОБА_7 висловлював неприховані погрози.
Одночасно суд зауважує, що ризик - це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства чи суду подій, передбачених у ч.1 ст.177 КПК України. КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов'язково (поза розумним сумнівом) вчинятиме відповідні дії, проте вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Та обставина, що ОСОБА_7 одружений, врешті визнав свою винуватість в інкримінованому йому діянні, дещо знижує наведені у клопотанні ризики, але не може повністю нівелювати їх.
Також, вирішуючи питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, суд з огляду на усталену практику ЄСПЛ враховує не лише потреби конкретної особи, а й загальні суспільні інтереси, які зважаючи на велику суспільну небезпечність інкримінованого ОСОБА_6 злочину, пов'язаного із замахом на позбавленням життя людини, вимагають більш суворішого підходу.
Отже, продовження ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даному етапі здійснення судового провадження буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі обвинуваченого та може забезпечити запобіганню вищезазначеним ризикам, тоді як застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу не сприятиме досягненню завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.
При цьому, з огляду на приписи ч.3, 4 ст.183 КПК України, враховуючи тяжкість скоєного кримінального правопорушення, яке пов'язане із застосуванням насильства до потерпілого, особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне не визначати ОСОБА_6 розміру застави.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, дане клопотання прокурора є обгрунтованим підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.2, 131, 132, 176-178, 183-186, 193-197, 205 331 КПК України, суд, -
1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
2.Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави на 60 днів до 22 вересня 2024 року.
3.Датою закінчення дії ухвали визначити 22 вересня 2024 року.
4.Копію даної ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та направити для виконання до ВП №3 (м.Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, а контроль за організацією її виконання покласти на процесуального прокурора.
5.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали обвинуваченим, його захисником, законним представником; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Суддя Борзнянського районного суду ОСОБА_1