Справа № 766/7392/24
н/п 2/766/9966/24
про залишення позовної заяви без руху
04 липня 2024 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) поданої та підписаної представником за ордером ОСОБА_2 (РНОКПП: не встановлено, місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_3 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
встановив:
14 травня 2024 року представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, у якому просить:
- розірвати шлюб між позивачем та відповідачем, зареєстрований 22.09.2018 року Дніпровським районним у м. Херсоні відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, актовий запис №416;
- малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити проживати з матір'ю - ОСОБА_1 ;
- стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини, доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки від всіх доходів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.
Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції матеріали позовної заяви з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2024 року передана судді Булах Є.М. 15.05.2024 року.
Згідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання(перебування) такої фізичної особи.
За інформацією отриманою судом 30.05.2024 року з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання територіального органу ДМС України в Херсонській області, яку відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції передано судді 31.05.2024 року, відповідач зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_3 не значиться.
За інформацією отриманою судом 31.05.2024 року з Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради, яку відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції передано судді 03.07.2024 року, відомості щодо місця реєстрації відповідача відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
Відповідно до ч. 10 ст. 187 ЦПК України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України виходячи з наступного.
Відповідно до п.5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити крім іншого виклад обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги(якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Ці вимоги узгоджуються з ч.2 ст. 83 ЦПК України, відповідно до якої позивачі повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
В свою чергу, до позовної заяви не долучено доказів на підтвердження тієї обставини, що станом на дату звернення до суду малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з позивачем та перебуває на її утриманні.
Крім того, однією із позовних вимог позивачем заявлено про залишення проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір'ю ОСОБА_1 , при цьому така позовна вимога не обґрунтовується заявником за обставинами викладеними у позові не підтверджується посиланням на докази та не зазначається про існування спору між позивачем та відповідачем про визначення місця проживання дитини з одним із батьків та за таку позовну вимогу не сплачено судовий збір у розмірі за ставками визначеними ЗУ «Про судовий збір». Також не залучено третіх осіб, що мають приймати участь при розгляді такої категорії справ, що діють на захист інтересів дитини.
Слід звернути увагу позивача, що на підтвердження обставин існування офіційного місця працевлаштування відповідача також не долучено доказів.
При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати докази на усунення виявлених недоліків у кількості примірників, що відповідає кількості учасників справи.
На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вищевказаних недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута заявнику.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) поданої та підписаної представником за ордером ОСОБА_2 (РНОКПП: не встановлено, місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_3 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу/представнику.
Надати позивачу/представнику строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є.М. Булах