Справа №954/82/23
н/п 1-і/766/30/24
про продовження строку дії запобіжного заходу
25.07.2024 року Херсонський міський суд Херсонської області колегією у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні №12018230000000180 від 25.04.2018, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.206-2, ч.4 ст.28 ч.2 ст.15 п.п.1, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.28 ч.1 ст.263 КК України,-
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області на розгляді перебуває клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні №12018230000000180 від 25.04.2018, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.206-2, ч.4 ст.28 ч.2 ст.15 п.п.1, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.28 ч.1 ст.263 КК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою підтримав, виходячи з тяжкості злочину, у вчиненні якого він обвинувачується та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що були враховані при обранні йому запобіжного заходу, наявність яких продовжує існувати.
Захисник в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, зазначив, що ризики необгрунтовані, оскільки тільки знаходячись на волі людина може довести чи здатна виконувати обов'язки, такі як явка до суду. Свідки вже допитані на стадії досудового розслідування та повідомлені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, отже ризик ймовірного впливу на них не є обгрунтованим.
Обвинувачений в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, зазначив, що справа сфальсифікована, він ніде не переховувався, є військовослужбовцем та просить дати змогу повернутись до виконання бойових завдань.
Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Ухвалою Херсонського міського суду від 17.10.2023 року застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Востаннє ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 29.05.2024 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 до 27.07.2024 року включно.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Так, відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обвинувачується, у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення яких, передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі із конфіскацією майна .
Оцінюючи наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення у якому він обвинувачується, суд враховує реальну можливість здійснення незаконного впливу обвинуваченого на свідків, а також враховує суспільну небезпечність інкримінованого йому кримінального правопорушення та високу імовірність ухилення обвинуваченого від суду та вчинення ним нових злочинів проти основ національної безпеки України.
Щодо посилання ОСОБА_7 про необхідність скасування запобіжного заходу з метою надання йому можливості проходження військової служби, колегія суддів зазначає про те, що відповідно до вимог ст.616 КПК України, таке клопотання має бути поданим до прокурора, а за результатами його розгляду прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у виді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Продовження існування вказаних ризиків, виключає підстави для скасування чи зміни обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Підставами продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_7 кримінального правопорушення-злочину, його тяжкість та суспільну небезпечність.
За таких обставин суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строк тримання під вартою до 25 вересня 2024 року включно.
Керуючись ст.178, 183,331, 369-372, 376, 392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком до 25 вересня 2024 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3