Справа № 392/1741/23
Провадження № 3/392/47/24
22 липня 2024 року м. Мала Виска
Суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Бадердінова А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділення поліції №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
01.10.2023 року о 21 год 39 хв. в м. Мала Виска по вул. Центральна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2102», державний номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням технічного приладу «Drager 6810», результат тесту 2,26 %, чим порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Беспалова Н.О., яка діє на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 01.11.2023 року в судове засідання подала письмове клопотання про закриття адміністративної справи за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування клопотання зазначила, що процедура проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння грубо порушена працівниками поліції, а саме огляд особи, яка притягується до адміністративної відповідальності проводився з порушенням вимог п.п. 5, 6, 8 Розділу II, Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 року та ч.5, 6 ст. 266 КУпАП, які регулюють порядок огляду особи на стан алкогольного сп'яніння та вважає, що протокол про адміністративне правопорушення недійсний, оскільки його було складено 01.10.2023 року о 21 год 39 хв. тоді як на відео час та подія вчинення адміністративного правопорушення зазначено 01.10.2023 року 21 год 26 хв., враховуючи вищевикладене просила закрити провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Особа відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 в судові засідання неодноразово не з'являвся, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо, так і в їх сукупності, всебічно, повно й об'єктивно встановивши всі обставини справи, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД № 049586 від 01.10.2023 року, в якому зафіксовано, що 01.10.2023 року о 21 год 39 хв. в м. Мала Виска по вул. Центральна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2102», державний номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням технічного приладу «Drager 6810», результат тесту 2,26 %, чим порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- тестуванням ОСОБА_1 на алкоголь від 01.10.2023 року до протоколу №ААД № 049586, результат якого складає 2,26% (чек «Драгер 6820»), додано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/3609, газоаналізатора Alcotest 6810, який відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019, чинне до 17.08.2024 року;
- відеозаписами №№ _0050, _0051_ 0052, _0053,_0055,_0056_0057, video_2023-10-02_03-47-30, що містяться на DVD- R диску, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, які підтверджують обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме з файлу «_0050» вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції у зв'язку з порушенням Правил дорожнього руху, а саме при зміні напрямку руху не увімкнув покажчик повороту. При перевірці документів працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що в нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння, чути запах алкоголю з порожнини рота та нестійка хода, після чого, запропонував пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в закладі охорони здоров'я, чи взагалі відмовитися від огляду, оскільки таке право також передбачено Законом. На запитання працівника поліції - ОСОБА_1 «вживали щось?» останній відповів «вживав», після чого працівник поліції запитав «скільки?». На що останній попросив «вимкнути камеру та розійтися». Коли працівник поліції знову запитав ОСОБА_1 , скільки ж пива він випив, останній відповів, що «нормально».
З файлу _0051 вбачається, що на чергову пропозицію працівника поліції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в закладі охорони здоров'я, ОСОБА_1 просив «вимкнути камеру та розібратися». На що працівник поліції повідомив, що камеру вимикати не буде, попередив ОСОБА_1 що за пропозицію неправомірної вигоди працівнику поліції, він може понести кримінальну відповідальність за ст.369 КК України та попрохав надати відповідь ОСОБА_1 щодо проходження ним огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння. При цьому, ОСОБА_1 відповіді не надав. Надалі працівник поліції повідомив про пропозицію ОСОБА_1 надати йому неправомірну вигоду та викликав СОГ.
Після чого, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу зі словами «давайте драгер». Працівник поліції при підготовці приладу Драгер здійснив забір повітря та повідомив ОСОБА_1 , що прилад готовий до використання, щоб він розкривав трубку. Після всіх вищевказаних дій, ОСОБА_1 продув прилад «Драгер», результат тесту показав - 2,26%. Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння (на що ОСОБА_1 відповів «я вам відразу сказав») та відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.
З файлу _0052 вбачається, що працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 права та обов'язки.
Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонений та транспортний засіб переданий тверезому водієві, що також підтверджується розпискою ОСОБА_2 , який зобов'язався доставити автомобіль ВАЗ 2102, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, в судовому засіданні досліджено копію постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.2 ст.122, ч.5 ст. 121, ч.1 ст.126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн, що підтверджує законність зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Окрім того, судом досліджено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та результатом Drager 6810, яким підтверджено тестування ОСОБА_1 з результатом 2,26 ‰; направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.10.2023 року, з якого вбачається, що огляд проводився за допомогою приладу Драгер 6810, в медичному закладі огляд не проводився.
Щодо доводів представника про те, що працівники поліції не надав сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 5. Розділу II Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 року перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
З відеозаписів, доданих працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що при проходженні огляду ОСОБА_1 не запитував у працівників поліції сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Разом з тим, працівниками поліції до матеріалів справи надано копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, яке дійсне на момент проходження огляду ОСОБА_1 . Тому вважаю, твердження представника ОСОБА_1 такими, що не беруться судом до уваги та спростовуються відеозаписами.
Щодо посилання представника на порушення працівниками поліції Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 року щодо відсутністі свідків, суд зазначає наступне.
Відповідно до Закону України від 16.02.2021 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», внесено зміни, зокрема до ст. 266 КУпАП, що набрали чинності 17.03.2021, та з цього часу законом передбачено обов'язок поліцейських під час проведення огляду осіб на визначення стану алкогольного сп'яніння застосовувати технічні засоби відеозапису, та лише в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Окрім того, логічне тлумачення положень ч. 2 ст. 266 КУпАП дає підстави вважати, що застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису є належним та допустимим доказом під час провадження у справах за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не залежно від того, чи технічними засобами відеозапису зафіксовано сам огляд особи на стан сп'яніння, що проводився на місці, чи такими засобами зафіксовано відмову особи від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Залучення свідків до огляду на стан сп'яніння, а так само фіксації відмови водія від огляду, є обов'язковим лише у разі неможливості застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що положення статті 266 КУпАП в частині порядку проведення огляду водіїв на стан сп'яніння на місці зупинки із застосуванням технічних засобів відеозапису без присутності двох свідків, є чітко визначеними ст.266 КУпАП та пунктом 6 розділу II Інструкції № 1452/735.
Відповідно до п.4 Розділу X Інструкції № 1408/27853 від 10.11.2015 року, якою регулюються особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, визначено, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд вважає помилковим ствердження представника ОСОБА_1 , адвоката Беспалової Н.О., що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №049586 від 01.10.2023 року складено о 21 год 39 хв., оскільки, як вбачається із протоколу дата та час складання значиться - 01.10.2024 року о 22 год 00 хв.
Окрім того, з урахуванням практики ЄСПЛ, за принципами якого скасування певного акта з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості, суд приходить до висновку, що зазначені доводи представника щодо того, що протокол про адміністративне правопорушення складено 01.110.2023 року о 21 год 39 хв, тоді як час на відео зазначено 01.10.2023 року о 21 год 26 хв, мають формальні підстави, які спростовують зафіксовані на відео та вказані в протоколі обставини та факти.
За змістом ст. 254 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При з'ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За змістом ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається у протоколі. При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і на яку законом передбачено адміністративна відповідальність.
Надаючи оцінку зазначеним доказам судом відзначається, що дані, які у них викладені узгоджуються між собою та не суперечать дійсним обставинам справи, встановленим судом.
Вказані докази є належними і допустимими, взаємоузгоджуються між собою, та на їх основі у визначеному законом порядку у повній мірі встановлено наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та винність ОСОБА_1 у його вчиненні.
Так, уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення у вину ОСОБА_1 , висувається порушення вимог п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001№ 1306 (далі Правила дорожнього руху).
Відповідно до п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Крім того, виходячи із вище наведених та досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, було дотримано процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння, передбачену Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735.
Положеннями ч. 1 ст.130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підставі чого, приходжу до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки з достовірністю встановлено, що останній керував транспортним засобом перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Вказане підтверджується сукупністю доказів, які наявні у матеріалах справи та досліджені у судовому засіданні судом.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Відповідно до довідки т.в.о начальника ВП №1 (м. мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області С. Стешенка, що міститься в матеріалах справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,за відомостями ІПНП, отримав посвідчення водія, серії НОМЕР_3 від 30.04.2015 року.
Мірою відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами є адміністративне стягнення (ст. 23 КУпАП).
Враховуючи вищевикладене, при накладенні стягнення відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП суд враховує: особу порушника, відносно якого були складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення правил безпеки дорожнього руху, при цьому, враховуючи характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, а саме те, що дане правопорушення являється грубим порушенням Правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків; відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, тому вважаю за необхідне накласти на правопорушника ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст.130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, і таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі, визначеному ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за ставками судового збору, чинними на час вчинення адміністративного правопорушення.
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Роз'яснити особі, до якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цьогоКодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України).
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.
Суддя Альона Володимирівна Бадердінова