Справа № 354/307/24
Провадження № 1-кп/354/81/24
25 липня 2024 року м.Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Яремчі кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки
смт. Ворохта Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, не працюючої, із середньою освітою, депутатом не обиралася, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку немає, раніше не судимої,-
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190 КК України, ч.2 ст. 190 КК України,-
ОСОБА_4 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві) та у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно.
19 березня 2022 року Постановою Кабінету Міністрів України № 333 «Про затвердження Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб» визначено механізм компенсації витрат, що пов'язані з безоплатним тимчасовим розміщенням (перебуванням) внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися з територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, інформація про які є складовою частиною переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Відповідно до п. 16 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб» № 333 від 19.03.2022 компенсація особам, що розмістили внутрішньо переміщених осіб, виплачується за рахунок коштів державного бюджету (зокрема, резервного фонду бюджету), коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, іноземних держав та міжнародних організацій у вигляді благодійної, гуманітарної та матеріальної допомоги, а також добровільних пожертвувань фізичних і юридичних осіб, благодійних організацій та громадських об'єднань, інших не заборонених законодавством джерел у безготівковій формі за зазначеними у заяві банківськими реквізитами за умови відсутності заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Встановлено, що у липні 2023 року в ОСОБА_4 виник умисел на заволодіння державними грошовими коштами, а саме компенсацією витрат за безкоштовне розміщення внутрішньо переміщених осіб, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб» № 333 від 19.03.2022.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 , 04.07.2023 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб» № 333 від 19.03.2022 звернулась до Ворохтянської селищної ради, із заявою особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, про отримання компенсації витрат, яка є власником житлового приміщення, що пов'язані з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб за червень 2023 року.
Під час подачі вказаної заяви ОСОБА_4 засвідчила своїм підписом та підтвердила факт безоплатного проживання за зазначеною нею адресою внутрішньо переміщених осіб та правильність поданої інформації та попереджена працівником Ворохтянської селищної ради, про те, що грошова компенсація не виплачується за осіб, які є внутрішньо переміщеними особами та які являються членами сім'ї власника житла, а також роз'яснено, що особа яка розмістила внутрішньо переміщених осіб, також зобов'язана в день припинення розміщення внутрішньо переміщених осіб, або зміни їх кількості подати повідомлення з інформацією про зміну переліку осіб, розміщених у житловому приміщенні, із зазначенням можливості у подальшому розміщувати внутрішньо переміщених осіб у такому приміщенні. При цьому під час заповнення вказаної заяви ОСОБА_4 умисно, з корисливих мотивів з метою особистого збагачення, в порушення п. 4 «Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб» затвердженого постановою КМУ № 333 від 19.03.2022 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаючи, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , припинила своє розміщення, як внутрішньо переміщена особа за місцем її проживання, так як виїхала закордон, подала відомості про безоплатне розміщення внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_5 .
У подальшому, на підставі сформованого працівниками Ворохтянської селищної ради, переліку осіб, що розмістили внутрішньо переміщених осіб та подали заяву про отримання компенсації витрат (за рахунок коштів міжнародних організацій, благодійних організацій та громадських об'єднань) Товариством Червоного Хреста України, виплатили ОСОБА_4 грошову компенсацію за червень 2023 в розмірі 443,10 гривень, якими остання заволоділа шляхом обману.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_4 шляхом отримання компенсації витрат за безкоштовне розміщення внутрішньо переміщених осіб, в період часу з 03.08.2023 по 04.12.2023 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб» № 333 від 19.03.2022 звернулась до Ворохтянської селищної ради, з заявами особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, про отримання компенсації витрат, яка є власником житлового приміщення що пов'язані з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб з липня по листопад 2023 року.
Під час подачі вказаних заяв ОСОБА_4 засвідчила своїм підписом та підтвердила факт безоплатного проживання за зазначеною нею адресою внутрішньо переміщених осіб та правильність поданої інформації та попереджена працівником Ворохтянської селищної ради, про те, що грошова компенсація не виплачується за осіб, які є внутрішньо переміщеними особами та які являються членами сім'ї власника житла, а також роз'яснено, що особа яка розмістила внутрішньо переміщених осіб, також зобов'язана в день припинення розміщення внутрішньо переміщених осіб, або зміни їх кількості подати повідомлення з інформацією про зміну переліку осіб, розміщених у житловому приміщенні, із зазначенням можливості у подальшому розміщувати внутрішньо переміщених осіб у такому приміщенні. При цьому під час заповнення вказаних заяв ОСОБА_4 умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, в порушення п. 4 «Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб» затвердженого постановою КМУ № 333 від 19.03.2022 діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаючи, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , припинила своє розміщення як внутрішньо переміщена особа за місцем її проживання, так як виїхала закордон, подала відомості про безоплатне розміщення внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_5 .
У подальшому, на підставі сформованого працівниками Ворохтянської селищної ради, переліку осіб, що розмістили внутрішньо переміщених осіб та подали заяву про отримання компенсації витрат (за рахунок коштів міжнародних організацій, благодійних організацій та громадських об'єднань) Товариством Червоного Хреста України, виплатили ОСОБА_4 грошову компенсацію за липень 2023 в розмірі 457,87 гривень, за серпень 2023 в розмірі 457,87 гривень, за вересень 2023 в розмірі 443,10 гривень, за жовтень 2023 в розмірі 457,87 гривень, за листопад 2023 в розмірі 443,10 гривень на загальну суму 2 259,81 гривень, якими остання заволоділа шляхом обману.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 - Товариству Червоного Хреста України спричинено матеріальну шкоду на суму 2 702,91 гривні.
Своїми діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві) та у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 та ч. 2 ст. 190 КК України.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому їй обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст.190 КК України визнала повністю, щиро розкаялася, підтвердила обставини вчинення нею злочину.
Представник потерпілої сторони Товариства Червоного Хреста просили розглдя справи проводити у їх відсутності. Жодних претензій до ОСОБА_4 не мають. 31 січня 2024 року обвинувачена повністю відшкодувала завдану шкоду.
Судом встановлено у судовому засіданні, що показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 у повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їй органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченої ОСОБА_4 Суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Враховуючи викладене, Суд, допитавши обвинувачену, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві) та у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, тобто, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1ст. 190, ч.2 ст.190 КК України.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчинених нею злочинів (а саме, їхню класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали), дані про особу обвинуваченої, яка визнала вину у вчинених злочинах, активно сприяла розкриттю злочинів, щиро розкаялася, повністю відшкодувала потерпілій стороні шкоду у сумі 2702,91 гр , на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
Також суд враховує висновок органу пробації від 10.04.2024 року, згідно з яким виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства.
Обставинами, що пом'якшують покарання згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченої, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди.
Обставин, які, відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання - суд не встановив.
Крім того, при призначенні покарання ОСОБА_4 , Суд враховує вимоги ст. 50 КК України про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи вищевикладене, позицію прокурора у судових дебатах, який просив призначити остаточне покарання у виді штрафу, думки потерпілої сторони, викладену у письмовій заяві, вважаю за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу у межах санкцій статей, якими визначена кримінальна відповідальність за інкриміновані їй кримінальні правопорушення, та застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов не заявлявся.
Речові докази та судові витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні - відсутні.
Керуючись статтями 368-371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити покарання:
- за ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок;
- за ч. 2 ст. 190 КК України у виді трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень 00 копійок.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень 00 копійок.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1