Справа № 708/794/24
Номер провадження № 3/708/419/24
25 липня 2024 року
Суддя Чигиринського районного суду Черкаської області Івахненко О.Г. розглянувши матеріали, що надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 2 Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, особу з інвалідністю 1 групи загального захворювання довічно, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що він 29 червня 2024 року о 00 год. 07 хв. в м. Чигирині по вул. П. Дорошенка керував власним мопедом марки «Yadea» без номерного знака, перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, де фіксування правопорушення проводилось із застосуванням технічних засобів відеозапису без залучення свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 в судовому засіданні провину у вчиненому не визнав, пояснивши, що дійсно, згідно пртоколу, 29.06.2024 року керував електроскутером потужністю 2,2 кВт, тому відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки працівниками поліції за допомогою алкотестера Драгер, а також відмовився їхати до лікарні, підтвердивши суду, що його транспортний засіб , крім нього, також може перевозити ще й пасажира.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя приходить до таких висновків.
Так, відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суддя з'ясовує чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є пом'якшуючі та обтяжуючі провину обставини, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясовує інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
У відповідності до п.1.3 ПДР України, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року, що кореспондується з п.1.9. ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення яких вони несуть відповідальність згідно з законодавством.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Як встановлено з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 493974 від 29.06.2024 року ОСОБА_1 керував власним мопедом марки «Yadea» без номерного знака, перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, але від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичній установі.
В наданих суду поясненнях ОСОБА_1 зазначав, що керував електроскутером потужністю 2,2 кВт, який не є механічним транспортним засобом, а тому відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Судячи з даних відеозапису, доданого як доказ у справі, водій керував мопедом після 00:07 год., тобто під час дії комендантської години, відтак був зупинений працівниками поліції, а в подальшому тікав від них та знову був зупинений, відмовлявся надавати відомості про свою особу.
Даний факт не спростовано ОСОБА_1 в судовому засіданні належними доказами.
Згідно даних постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожньго руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 178400 від 29.06.2024 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. по ст. 36, ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП за керування мопедом без мотошолома, реєстраційних документів на транспортний засіб та посвідчення водія та порушення вимог п. 2.1 а, п. 2.1 б, п. 2.3 г ПДР України, що свідчить про те, що водій керував мопедом під час його зупинки працівниками поліції. Даний факт він не спростовував і в судовому засіданні, пояснивши, що винесену постанову і накладене стягнення не оскаржував, навпаки - сплатив штраф.
Разом з тим, відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проходження такого огляду регламентовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція від 09.11.2015 року № 1452/735).
За змістом п. 6 ч. І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
А відповідно до п. 3 ч. І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
З протоколу про адміністративне правопорушення та відеозапису з боді камери поліцейського встановлено, що у ОСОБА_1 були наявні вище перелічені ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота та порушення мови і координації рухів, що стало підставою для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння і оформлення його результатів.
Як передбачено Інструкцією, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Як встановлено судом і підтверджено самим ОСОБА_1 в судовому засіданні, останній від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі відмовився з тих підстав, що керував електроскутером, що також зафіксовано на технічний засіб відеозапису.
Згідно з даними Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.06.2024 року водій відмовився від проходження такого огляду.
З оглянутого в судовому засіданні диску з відеофіксацією подій, що відбулися 29.06.2024 року також вбачається, що ОСОБА_1 керував мопедом під час комендантської години - після 00 год. 07 хв., що спростовує його посилання на безпідставність зупинки.
Окрім того, останній категорично відмовлявся пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, вказуючи, що проходити огляд не бажає.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 під відеозапис було роз'яснено його права, передбачені КУпАП, роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, які йому були зрозумілі, та роз'яснили, що ОСОБА_1 перебуває під керуванням саме траснпортного засобу.
За таких обставин, суддя приходить до обгрунтованого висновку про те, що працівники поліції діяли в межах своїх повноважень і процедура направлення водія для огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння не порушена.
Загалом, не оспорюючи факти керування електроскутером та відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, ОСОБА_1 посилався на те, що електроскутер марки «Yadea» не є механічним транспортним засобом, у зв'язку із чим він не підлягає відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Однак, доводи ОСОБА_1 про те, що він керував не механічним транспортним засобом, а електроскутером з потужністю електродвигуна до 3 кВт є неспроможними.
У п. 1.10 ПДР України зазначається, що транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Транспортні засоби поділяють на механічні та немеханічні.
До немеханічних транспортних засобів належать ті, які призначені для руху в складі з механічним транспортним засобом (причепи, напівпричепи) або приводяться в рух за допомогою мускульної сили людей (велосипеди тощо) або тварин (гужові вози, сани тощо).
Відповідно до п. 1.10 Розділу 1 Правил, механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт; -мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см. або електродвигун потужністю до 4 кВт.. Вищевказаний термін охоплює всі види механічних транспортних засобів, включаючи трамваї і тролейбуси, а також трактори і самохідні машини.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» електричний колісний транспортний засіб - дво-, і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії. Низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричним тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела енергії, із двома, трьома чи чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 км на годину та більшою за 10 км на годину і споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Відповідно до правової позиції Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 15 березня 2023 року (справа № 127/5920/22) будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначення випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном. Якщо транспортний засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням засобу, характеристика як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
З огляду на технічні параметри надані ОСОБА_1 , транспортний засіб «Yadea», яким 29.06.2024 року керував ОСОБА_1 , має потужність двигуна 2,2 кВт, що відноситься до ознак мопеду, оскільки є двоколісним транспортним засобом, який призначений для перевезення людей, з електродвигуном потужністю до 4 кВт.
Так, мопед (електроскутер), який має електродвигун будь-якої його потужності до 4 кВт, віднесено до транспортних засобів, тому допущені особами, які керують ними, порушень ПДР України підпадають під ознаки правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На користь такого висновку свідчить зміст ч. 3 ст. 127 КУпАП, який встановлює окрему відповідальність велосипедистів за порушення ПДР України вчинені у стані сп'яніння. При цьому, згідно п. 10 ПДР України велосипед також віднесено до транспортних засобів. Таке виокремлення відповідальності осіб, що керують велосипедами в стані сп'яніння, в окрему норму підтверджує, що відповідальність осіб, які керують іншими транспортними засобами, врегульовується саме ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, коли електроскутер (мопед) служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, що і підтвердив у судовому засіданні ОСОБА_1 та доводиться фотодоказами, наланими останнім та відеозаписом, наданими поліцейськими, тому він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом.
Таким чином, встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Відповідно до ч.1, ч.2, п.1 ч.5 ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Перебуваючи на проїзній частині особа, відповідно до Правил дорожнього руху є учасником дорожнього руху і тому, у відповідності до п.п.1.3-1.5 Правил дорожнього руху, зобов'язана неухильно виконувати вимоги цих Правил, розраховувати на те, що інші учасники виконують ці Правила, а їх дії або бездіяльність не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Враховуючи, що ОСОБА_1 використовував електроскутер як транспортний засіб, то він повинен був керувати цим транспортним засобом, рухаючись дорогами загального користування, з додержанням вимог Правил дорожнього руху.
Пунктом 5 ч.2 ст.16 ЗУ "Про дорожній рух" визначено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Як вбачається з диспозиції статті, законодавець не розмежовує відповідальність особи залежно від того механічним чи немеханічним транспортним засобом керує особа, а тому посилання ОСОБА_1 на те, що адміністративна відповідальність за правопорушення, зазначене у ст.130 КУпАП, наступає тільки щодо водіїв механічних транспортних засобів, суд відхиляє.
Відтак, суддею встановлено, що електроскутер (мопед) "Yadea", яким за обставин місця та часу, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, керував ОСОБА_1 обладнаний сидінням, тобто призначений для перевезення людей і приводиться у рух за допомогою електричного двигуна потужністю 2,2 кВт, а тому беззаперечно є транспортним засобом категорії А1, хоч і не може бути класифікований як механічний транспортний засіб у розумінні ПДР України, відтак ОСОБА_1 є водієм та є суб'єктом адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Отже, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмова на вимогу поліцейського від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння знайшов своє підтвердження під час дослідження доказів.
Відтак, підстав стверджувати про відсутність у даному випадку усіх складових об'єктивної сторони даного адміністративного правопорушення не встановлено.
Таким чином, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, вбачаю в діях ОСОБА_1 ознаки відмови від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння та порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачено відповідальність по ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вказаний факт знайшов своє підтвердження в ході досліджених в судовому засіданні доказів, а не визнання ним своєї провини розцінюю як спробу уникнення від адміністративної відповідальності.
Враховуючи вище проведений аналіз доказів, суддя вважає необхідним притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами.
З урахуванням того, що ОСОБА_1 відповідно до пенсійнго посвідчення серії НОМЕР_2 є особою з інвалідністю 1 групи загального захворювання довічно, то він звільнений від сплати на користь держави судового збору в сумі 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу на користь держави (одержувач: ГУК у Черкаській області/Черкаська область/21081300, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код одержувача: 37930566, рахунок: UA918999980313030149000023001) у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Роз'яснити, що:
- штраф має бути сплачений не пізніше, ніж через п'ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про його призначення, а в разі її оскарження не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП);
- в разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про призначення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом;
- в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень;
- розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 308 КУпАП).
Штраф, призначений за скоєння адміністративного правопорушення, вноситься до установи банку України (ч. 3 ст. 307 КУпАП).
Строк пред'явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Чигиринський районний суд Черкаської області.
Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження.
Суддя О.Г. Івахненко