Справа №706/324/24
2-а/705/45/24
25 липня 2024 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Леся Сергіївна, розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення. Позов обґрунтований тим, що 06.03.2024 поліцейським 6 роти 1 бат. УПП у Черкаській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2 було винесено постанову серії ЕНА №1599317 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Відповідно до зазначеної постанови, ОСОБА_1 06.03.2024 о 13.47 год., керуючи транспортним засобом Toyota RAV 4, д.н.з. НОМЕР_1 , на 535 км автодороги М-30 Стрий-Ізварине рухався зі швидкістю 96 км/год. в населеному пункті, де дозволяється рухатися зі швидкістю не більше 50 км/год., перевищивши дозволену швидкість руху більше, ніж на 20 км/год., швидкість вимірювалася приладом Tru Cam ТС 008451, чим порушив п. 12.4 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Позивач із вказаною постановою не погоджується та зазначає, що не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а результати вимірювання швидкості Tru Cam є сумнівними та не відповідають дійсності, оскільки зазначений прилад при проведенні фіксації швидкості транспортного засобу не може триматися руками поліцейського, як це було у даному випадку, що підтверджується відеозаписом з камери поліцейського, а повинен бути стаціонарно вмонтованим, що доводиться приписами ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію». Відповідно до наведеної норми працівники поліції можуть розміщувати фото- та відеотехніку по зовнішньому периметру, зокрема стаціонарно встановлювати вимірювальний пристрій, оскільки термін «монтувати/розміщувати», вжитий у цій статті, не можна ототожнювати із використанням в інший спосіб, зокрема, тримати в руках. Тому, вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно та не обґрунтовано, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
Ухвалою судді Годік Л.С. від 05.04.2024 справу прийнято до свого провадження та вирішено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення сторін).
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вх. № 12364 від 10.05.2024 від представника Департаменту патрульної поліції Котух М.В. надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що на момент винесення постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, в його діях був наявний склад зазначеного адміністративного правопорушення, оскільки відповідачем при керуванні транспортним засобом було порушено вимоги п. 12.4 ПДР, адже ОСОБА_1 06.03.2024 о 13.47 год., керував транспортним засобом Toyota RAV 4, д.н.з. НОМЕР_1 , на 535 км автодороги М-30 Стрий-Ізварине. В цей час, поліцейськими на 535-му км автодороги М-30 Стрий-Ізварине (Черкаська область Уманський район с. Орадівка) за допомогою лазерного вимірювача швидкості Tru Cam ІІ LTІ 20/20 (серійний номер ТС008451) було зафіксовано, що транспортний засіб Toyota RAV 4, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 96 км/год. в населеному пункті, де дозволяється рухатися зі швидкістю не більше 50 км/год., перевищивши швидкість руху на 46 км/год., тобто більше, ніж на 20 км/год., чим водій порушив п. 12.4 ПДР. Посилання позивача на те, що швидкість вимірювалась приладом Tru Cam, який не може триматися руками поліцейського, а повинен бути стаціонарно вмонтованим, є помилковим. Так, лазерний вимірювач швидкості Tru Cam є засобом саме вимірювальної техніки та фіксації правопорушень і відповідає вимогам ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність». Лазерний вимірювач швидкості Tru Cam ІІ LTІ 20/20 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, прилад також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості в автоматичному режимі. Застосування приладу в ручному режимі описана в його методичних рекомендаціях щодо використання, настанові з експлуатації та посібнику користувача, а також, прямо передбачена самою конструкцією приладу. Лазерний вимірювач швидкості Tru Cam ІІ LTІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу + 2 км/год., прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 до 1200 метрів. Лазерний вимірювач швидкості Tru Cam 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 26.12.2018 № UА.TR.001 241-18 (дійсний до 26.12.2028), який підтверджує відповідність типу засобу вимірювальної техніки застосованим вимогам Технічного регламенту. Також, отримано сертифікат відповідності від 23.12.2020 № UА.TR.001 22 054-20, де зазначено, що за результатами проведених досліджень та випробувань встановлено, що лазерні вимірювачі швидкості ТЗ LTІ 20/20 Tru Cam ІІ, зокрема ТС 008451, відповідають затвердженому типу, описаному в сертифікаті перевірки типу та застосованим вимогам Технічного регламенту. Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, в тому числі Tru Cam 20/20, пройшли повірку. Відповідно до Листів роз'яснень ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», прилад Tru Cam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Крім основного ручного режиму роботи, прилад також може бути встановлено на триногу для проведення вимірювань швидкості руху ТЗ в автоматичному режимі. Тобто, посилання позивача на те, що постанова не є чинною, у зв'язку з тим, що інспектор тримав в руках прилад, є лише суб'єктивною думкою позивача. Крім того, факт вчинення позивачем правопорушення, а саме перевищення допустимої швидкості руху в межах населеного пункту підтверджується відеозаписом з приладу Tru Cam, фотознімками приладу Tru Cam, на яких зафіксований факт правопорушення, що дало всі підстави для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення на особу, яка вчинила адміністративне правопорушення. Розгляд справи інспектором був проведений з дотриманням чинного законодавства та процесуальних норм, що підтверджується наданим відповідачем відеозаписом, тому постанова є чинною та законною, у зв'язку з чим відсутні підстави для її скасування.
За вх. №13326 від 22.05.2024 від 22.05.2024 від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якому зазначено, що відповідач у справі заперечує проти задоволення позовних вимог, при цьому не заперечує того, що швидкість вимірювалася за допомогою приладу Tru Cam, який тримався руками. Також, відповідачем надані докази, а саме: фотографія та відеозапис з приладу Tru Cam, відеозапис розгляду справи про адміністративне правопорушення, проте, зазначені докази є недопустимими в розумінні ст. 74 КАС України, оскільки на електронні копії не накладено кваліфікований електронний підпис, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 99 КАС України. Фотографія з приладу Tru Cam, долучена до відзиву в паперовій копії, не посвідчена в порядку, визначеному законом, на ній зазначена дата - 03/06/2023, яка ще не настала. У зв'язку із зазначеним, просить задовольнити поданий ним позов в повній мірі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що Постановою серії ЕНА №1599317 від 06.03.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що 06.03.2024 о 13.47 год., ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Toyota RAV 4, д.н.з. НОМЕР_1 , на 535 км автодороги М-30 Стрий-Ізварине рухався зі швидкістю 96 км/год. в населеному пункті, де дозволяється рухатися зі швидкістю не більше 50 км/год., перевищивши дозволену швидкість руху більше, ніж на 20 км/год., швидкість вимірювалася приладом Tru Cam ТС 008451, чим порушив п. 12.4 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
За правилами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підтвердження винуватості позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, відповідачем надано фото та відео докази порушення, на яких відображено: дату і час вчинення порушення; місце вчинення порушення та його географічні координати; фотофіксація автомобіля із зображенням державного номерного знаку; швидкість руху автомобіля; напрямок руху автомобіля.
Суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що прилад TruCam не може використовуватись як належний засіб вимірювання швидкості автомобіля, з огляду на наступне.
Законом України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (п. 9 ч.1 ст. 31 Закону).
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:
1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;
2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;
3) безпілотні літальні апарати та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню;
4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння;
5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.
Тобто, положення цього Закону надають право поліції використовувати інформацію отриману за допомогою лазерного вимірювача та інформацію відеозапису в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.
Так, лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Крім цього, представником відповідача додано до відзиву письмові докази, що підтверджують, що застосування приладу TruCam LTI 20/20 є законним, оскільки визначене чинним Законом України «Про метрологію і метрологічну діяльність».
Окрім того, як вбачається з листа ДП «Укрметртестстандарт» від 03.09.2021 № 22-38/42 лазерний вимірювач TruCam LTI 20/20 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань.
Згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, встановлено, що засіб вимірювальної техніки лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів LT1 20/20 TruCam відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, при цьому діапазон вимірювання швидкості від 2км/год до 320 км/год, максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі +2 км/год в діапазоні від 2 до 200 км/год.
Таким чином, дані з фотознімків та відеозапису, здійснені лазерним вимірювачем швидкості ТЗ Tru Cam, в розумінні положень статті 251 КУпАП, можуть мати доказовий характер у питанні встановлення факту перевищення ТЗ допустимої швидкості руху.
Тобто, обставин, які б виключали можливість застосування приладу ТruCam ІІ LTI 20/20 судом не встановлено.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України від 14 липня 2015 року № 596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» внесено зміни до ст. 258 КУпАП, зі змісту яких вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення не складається навіть якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, а уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП.
Таким чином, виявлене відповідачем адміністративне правопорушення не підлягає оформленню протоколом, а вирішення питання про притягнення водія до адміністративної відповідальності має відбуватись на місці його вчинення шляхом складання відповідної постанови, тобто за правилами ч. 4 ст. 258 КУпАП, що кореспондується з положеннями ч. 6 ст. 276 КУпАП.
Згідно ст.222 КУпАП розгляд справ про правопорушення, що передбачені ч.1 ст.122 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.
Розгляд справи проводиться відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.
Відповідно до п.9 розділу ІІІ Інструкції №1395 розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки.
Згідно з п.1, 5 розділу IV Інструкції №1395 розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейським дотримано вимог вищевказаної інструкції.
Відтак, позивачем не надано достатніх доказів, які спростовують порушення вимог п.12.4 ПДР України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, за таких обставин, судом встановлено, що оскаржена постанова у справі про адміністративне правопорушення є законною та в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, у зв'язку з чим зазначена постанова підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 243-246, 250, 255, 286, 295 КАС України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня складення в повному обсязі до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Леся Сергіївна Годік