Справа № 703/1848/24
2/703/908/24
25 липня 2024 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Прилуцького В.О.
секретар судових засідань Дегтярь Л.В.
розглянувши у порядку спрощеного провадження з викликом сторін в залі суду в м.Сміла цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
встановив:
ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Вимоги позовної заяви обгрунтовує тим, що 07 лютого 2018 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №2017933053, на підставі якого позичальнику відкрито відновлювальну кредитну лінію з визначенням пільгового періоду користування коштами із застосуванням відсоткової ставки на рівні 0,01 % річних, встановленням загальної відсоткової ставки на рівні 40 % річних, та, у разі несанкціонованого овердрафту 0,15 % від суми заборгованості за кожен день користування кредитними коштами.
24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» укладено договір факторингу №24/03/23, внаслідок чого до ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» перейшло право вимоги за кредитними договорами до боржників в розмірі портфелю заборгованості, зазначених у реєстрі боржників, у тому числі за договором про надання споживчого кредиту №2017933053від 07 лютого 2018 року, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .
Позивач вказує, що у зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за договором виникла заборгованість в сумі 76685 грн. 84 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 43774 грн. 51коп., заборгованості по відсотках 32911 грн. 33 коп.
Посилаючись на відповідні обставини, позивач просить стягнути з відповідача наведений розмір заборгованості та відшкодувати судові витрати.
21 червня 2024 року адвокатом Чміль Ю.В. на адресу суду надійшла заява про стягнення судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу з відповідача в розмірі 7000 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву в якій просив справу розглянути без його участі, позов підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, в судове засідання не з'явився, клопотання від нього про розгляд справи у порядку загального позовного провадження та відзив на позовну заяву не надходили. Ця обставина підтверджується матеріалами поштової кореспонденції.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає можливим розглянути справу, в порядку, передбаченому гл.11 розділу 3 ЦПК України, у відсутність відповідача, який згідно ст. 130 ЦПК України повідомлений про день та час розгляду справи належним чином і позов задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 07 лютого 2018 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №2017933053.
Відповідно до п.2.1. договору про споживчий кредит за умовами належного виконання позичальником умов кредитного договору та прийняття банком позитивного рішення щодо надання держателю кредиту, банк відкриває держателю картковий рахунок в гривнях та випускає кредитну картку типу MasterCard Standard, відкриває відновлювальну кредитну лінію.
Пунктом 2.4. договору визначено, що за користування кредитною лінією, в тому числі простроченим кредитом та овердрафтом, банк нараховує проценти в розмірі встановленому тарифами банку та на дату укладання угоди розмір процентної ставки становить 40 % річних по операціях розрахунків карткою за товари, послуги та в мережі Інтернет, та по операціях зняття готівки а банкоматах та пунктах видачі готівки. У разі виникнення несанкціонованого овердрафту відсотки нараховуються від суми заборгованості 0,15% за день.
Пунктом 2.5 договору встановлено розмір процентної ставки в період дії пільгового періоду, який визначається правилами, який становить 0,01 %річних.
24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» укладено договір факторингу №24/03/23, внаслідок чого до ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» перейшло право вимоги за кредитними договорами до боржників в розмірі портфелю заборгованості, зазначених у реєстрі боржників, у тому числі за договором про надання споживчого кредиту №2017933053від 07 лютого 2018 року, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1
15 квітня 2024 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про погашення кредитної заборгованості за кредитним договором №2017933053, однак вона так і не була виконана.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти у розмірі та на умовах, встановлених договором.
Згідно з ч.1 ст.549 цього Кодексу у разі порушення зобов'язання боржник повинен сплатити кредиторові неустойку (штраф, пеню).
Як вбачається з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Ст.1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строки та в порядку, встановлені договором.
Ч. 1 ст. 1082 ЦК України вказує на те, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Судом досліджено витяг з додатку №1 до додатку до договору факторингу від 24 березня 2023 року №24/03/23 з відомостями про боржника ОСОБА_1 та інформацією про суму заборгованості за кредитним договором №2017933053, згідно якого розмір заборгованість становить 76685 грн. 84 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 43774 грн. 51коп., заборгованості по відсотках 32911 грн. 33 коп.
З огляду на ці обставини суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», яка отримала право вимоги за кредитним договром №2017933053, належить стягнути борг сумі 76685 грн. 84 коп.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3028 грн.
Щодо витрат на правову допомогу суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18.
Згідно ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: договір про надання правничої допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так, на підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача було долучено копію договору № 01-05/23 від 01 травня 2023 року про надання правової допомоги з додатком №1 до нього та акт про надання правової допомоги №105 від 24 червня 2024 року, в якому значиться, що вартість послуг грунтується на тарифах погоджених сторонами в додатку №1 до договору про надання правової допомоги від 01 травня 2023 року та становить 7000 грн., яка включає в себе: ознайомлення з матеріалами справи за наданим пакетом документів, аналіз наданих документів, ознайомлення з судовою практикою 3000 грн., складання позовної заяви 4000 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Суд зазначає, що надані представником позивача докази на підтвердження надання позивачу правової допомоги та понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката є підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному в договорі між позивачем та адвокатом розмірі з іншої сторони.
Тому, суд, керуючись вимогами щодо співмірності, обґрунтованості, розумності, справедливості та пропорційності дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача відповідних витрат на правову допомогу.
На підставі ст.526, 639, 1049, 1054, 1082 ЦК України, керуючись ст. 5, 7, 10, 12, 13, 141, 259, 263, 265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (адреса місцезнаходження: 49019, м.Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 54, офіс 402, код ЄДРПОУ 43115064), заборгованість за договором про споживчий кредит №2017933053 від 07 лютого 2018 року в сумі 76685 грн. 84 коп., судовий збір у розмірі 3028 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн., а всього 86713 грн. 84 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий: В. О. Прилуцький