Справа № 636/3613/24 Провадження 3/636/2281/24
Дата 18.07.2024
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Буніна Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Бруславської В.В.,
прокурора Доннік А.В.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Харківського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Чугуєва Харківської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 , працювала на посаді радіотелефоніста 50 державної пожежно-рятувальної частини 10 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Харківській області (до 15.05.2023),
за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №04/24 від 14.05.2024 року, ОСОБА_1 , будучи молодшим сержантом служби цивільного захисту, яка 15.05.2023 звільнена з посади радіотелефоніста 50 державної пожежно-рятувальної частини 10 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, являючись відповідно до п. п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам п. 27 р. XIII «Прикінцеві положення» вказаного Закону несвоєчасно, а саме: 15.02.2024, о 10:06 год. без поважних причин подала декларацію при звільненні, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, вину у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення визнала, щиро розкаялась, та пояснила, що вона є внутрішньо переміщеною особою, самостійно виховує малолітню доньку, в січні 2023 року в неї зламався ноутбук та не було технічної можливості вчасно подати декларацію, крім того в період з 17.01.2024 по 23.01.2024 вона перебувала з донькою на стаціонарному лікуванні.
Прокурор Доннік А.В. в судовому засіданні зазначила, що протокол складений уповноваженою особою, матеріали, зібрані Харківським управлінням Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, достатні для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, також надала письмовий висновок щодо наявності ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією стосовно ОСОБА_1 .
Суд вивчив матеріали справи, оцінив докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.
На підставі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Процесуальна форма та зміст протоколу відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.
Статтею 1 ЗУ «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов'язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до п. 9 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції», правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 ЗУ «Про запобігання корупції», за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч. 1 ст. 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, визнається несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованому їй адміністративному правопорушенні підтверджується належними і допустимими доказами:
-копією наказу № 363 від 05 квітня 2024 року «Про деякі питання складання уповноваженими особами Національної поліції України протоколів про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією» (а.с. 10);
-довідкою від 14 травня 2024 року про те, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 172-4 - 172-9 КУпАП станом на 14 травня 2024 року не притягувалася (а.с. 11);
-повідомленням Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 (а.с. 21);
-витягом із наказу № 1 ГУ ДСНС України в Харківській області від 04.01.2022 про призначення ОСОБА_1 на посаду радіотелефоніста 50 державної пожежно-рятувальної частини 10 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Харківській області (а.с. 22);
-витягом із наказу № 215 о/с від 15.05.2023 про звільнення ОСОБА_1 з посади радіотелефоніста 50 державної пожежно-рятувальної частини 10 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Харківській області (а.с. 23);
-листом-бесідою з ОСОБА_1 (а.с. 25-26);
-рапортом ОСОБА_1 (а.с. 27);
-копією посадової інструкції (а.с. 28-32);
-копією Положення про 50 державну пожежно-рятувальну частину 10 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (а.с. 34-44);
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 53);
-іншими матеріалами справи у їх сукупності.
Відповідно до пп. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» є особи начальницького складу служби цивільного захисту.
Згідно ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи особою, на яку відповідно до підпункту «д» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» поширюється дія цього закону, несвоєчасно подала без поважних причин декларацію при звільненні.
Суддя проаналізував докази, що містяться в матеріалах справи, і приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, її дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , суд вважає щире каяття.
Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлені.
Враховуючи дані про особу правопорушника та ступінь його вини, наявність обставини, що пом'якшує відповідальність та відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у виді штрафу, що вважає достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 279-280, 283-284, 294 КУпАП, суддя, -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Штраф необхідно сплатити за такими реквізитами: р/р UA478999980313060106000020651, отримувач коштів ЕУК Харків обл/МТГ Чугуїв/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня її проголошення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через Чугуївський міський суд Харківської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя