Постанова від 25.07.2024 по справі 632/1125/24

Справа № 632/1125/24

провадження №3/632/444/24

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року місто Первомайський

Суддя Первомайського міськрайонного суду Харківської області Васянович Г.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Комсомольське Первомайського району Харківської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого приватним підприємцем, який притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - постанова Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 25 березня 2024 року, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 повторно вчинив домашнє насильство за наступних обставин.

Так, 30 червня 2024 року о 15 годині 20 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив сварку з ОСОБА_2 , із якою перебуває у фактичних шлюбних відносинах.

Під час конфлікту ображав останню, на зауваження не реагував.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив насильство у сім'ї психологічного характеру.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, не визнав, і пояснив, що у наведений в протоколі день і час із дружиною - ОСОБА_2 ніяких конфліктів, які б мали на меті застосування щодо неї психологічного насильства, не було.

При цьому ОСОБА_1 зазначив, що у вказаний день дійсно перебував у стані алкогольного сп'яніння і ОСОБА_2 , з якою він разом проживає, вимагала від нього піти з дому оскільки він вживав спиртні напої.

За цих обставин між ним і ОСОБА_2 виникла суперечка. Однак останню він не ображав, психологічного насильства до неї не застосовував. У подальшому залишив зазначене житло з метою уникнення конфлікту.

У свою чергу ОСОБА_2 пояснила суду, що 30 червня 2024 року близько 15 години вона приїхала додому з роботи і побачила, що ОСОБА_1 , перебуває у стані алкогольного сп'яніння, а оскільки у неї хворе серце і їй не можна хвилюватися, вона почала сварити останнього та вимагала від ОСОБА_1 щоб він залишив зазначене житло. ОСОБА_1 намагався виправдатись та відмовлявся залишити помешкання, тому вона була вимушена викликати співробітників поліції. Коли приїхала поліція, конфлікт вже було вичерпано, а ОСОБА_1 залишив житло.

Разом із цим ОСОБА_2 повідомила, що ОСОБА_1 психологічне насильство до неї не застосовував, нецензурними словами її не ображав, між ними лише відбулася суперечка з наведених вище причин.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані матеріали, доходжу наступного висновку.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП визначено відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Згідно із пунктами 3, 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 2 ст. 173-2 КУпАП необхідно з'ясувати, чи дійсно особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

З аналізу наведених норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, та були вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

В якості доказів до протоколу долучені:

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 30 червня 2024 року, згідно із якими у вказаний день, вона прийшла до дому, а її співмешканець ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, безпричинно вчинив з нею конфлікт, та ображав її брутальною лайкою, на її прохання припинити не реагував, через що вона викликала поліцію, але до прибуття поліції конфлікт було вичерпано, ОСОБА_1 пішов у невідомому напрямку. Від написання заяви вона відмовляється, претензій будь - якого характеру ні до кого не має та в подальшому мати не буде;

- рапорт чергового поліцейського від 30 червня 2024 року;

- постанова судді від 25 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Водночас, жодних беззаперечних доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

Крім того, з наведених документів та пояснень вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наявний конфлікт, який почався з певних причин на побутовому грунті, що у свою чергу не є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а ст. 245 цього Кодексу передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Оцінивши дані, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та доданих матеріалах у сукупності із поясненнями допитаних осіб, доходжу висновку, що суду не надано достатніх, належних та допустимих доказів, які свідчили б про вчинення ОСОБА_1 , домашнього насильства психологічного характеру щодо ОСОБА_2 , із якою він перебуває у фактичних шлюбних відносинах, та що в його діях наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене вважаю за необхідне відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення - закрити.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Харківської області.

Суддя:Г. М. Васянович

Попередній документ
120589764
Наступний документ
120589766
Інформація про рішення:
№ рішення: 120589765
№ справи: 632/1125/24
Дата рішення: 25.07.2024
Дата публікації: 26.07.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Златопільський міськрайонний суд Харківської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (25.07.2024)
Дата надходження: 03.07.2024
Предмет позову: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Розклад засідань:
24.07.2024 16:00 Первомайський міськрайонний суд Харківської області
25.07.2024 09:00 Первомайський міськрайонний суд Харківської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ВАСЯНОВИЧ ГЕННАДІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
суддя-доповідач:
ВАСЯНОВИЧ ГЕННАДІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Гончаров Володимир Вадимович