Справа № 643/5176/24
Провадження № 3/643/2089/24
24.07.2024 м. Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Афанасьєв В.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 743468 від 10.05.2024, 09.05.2024 о 23-44 год. ОСОБА_1 керував автомобілем «CHEVROLET EPICA» д.н.з. НОМЕР_1 в м.Харкові по вул. Гвардійців-Широнінців, 29 А, з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та здійснив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, до початку судового засідання від нього надійшло клопотання, у якому він зазначив, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав, з відомостями, викладеними в протоколі не погодився, зазначив, що 09.05.2024 він посварився зі своєю дружиною ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 приблизно о 23-10 годині він вийшов подихати повітрям на вулицю та пішов до свого припаркованого автомобіля, який стояв біля будинку, у якому мешкає ОСОБА_1 . О 23-40 годині ОСОБА_1 сидів у своєму автомобілі та до нього під'їхали співробітники та звинуватили в тому, що він порушує комендантську годину, а саме перебування на вулиці після 23-00 години та керування транспортним засобом у цей час, на що ОСОБА_1 відповів, що він не керував транспортним засобом, що просто перебуває у своєму автомобілі, який припаркований біля будинку, у якому ОСОБА_1 мешкає. Працівники поліції зазначили, що вони мають відеозапис, на якому зафіксовано рух транспортного засобу. ОСОБА_1 поросив, щоб поліцейські надали йому цей відеозапис для ознайомлення, проте замість цього вони продовжили звинувачувати його у тому, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 знову відповів, що він не керував транспортним засобом. Працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 їм зауважив, що якщо він не керував транспортним засобом, то навіщо йому проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння. Поліцейськими це було розцінено як відмову від проходження огляду та вони почали складати протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. На підставі чого просив закрити провадження у справі про притягнення його за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
В постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернено увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. В цій же постанові зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП, у тому числі шляхом допиту свідків.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подавати докази, заявляти клопотання.
Судом досліджено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рапорт співробітника поліції, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також СД-диск з відеозаписом. Інших доказів суду надано не було.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Зміст стандарту доведення поза розумним сумнівом надано, зокрема, в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі № 688/788/15-к, згідно якої вказаний стандарт означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Аналогічні положення фактично висловлені Європейським судом з прав людини в остаточному рішенні від 06.06.2018 року у справі «Михайлова проти України», який зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред'явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.
Відповідно до роз'яснень, наданих в п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про судову практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває в стані сп'яніння, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим із того моменту, коли він почав рухатись.
Таким чином, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 КУпАП, є встановлення факту виконання нею функцій водія під час руху транспортного засобу. Обов'язок щодо доведення вказаної обставини покладається на працівників поліції, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи питання відносно того, чи доведено поза розумним сумнівом виконання ОСОБА_1 функцій водія автомобіля «CHEVROLET EPICA» д.н.з. НОМЕР_1 , суд керується таким.
Згідно з відеозаписом з нагрудних відеореєстраторів інспекторів патрульної поліції, який відтворений в судовому засіданні, вбачається, що диск не містить підтверджень факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Натомість на відеозаписі зафіксовано як ОСОБА_1 неоднаразово наголошував на тому, що він не керував транспортним засобом. Будь яких даних, які підтверджували б факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано.
Відносно ОСОБА_1 складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 2.5 ПДР, проте, у протоколі вказано, що останній керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, однак, з відеозапису вбачається, що автомобіль «CHEVROLET EPICA» д.н.з. НОМЕР_1 весь період відеозйомки знаходиться у нерухомому стані, момент руху та зупинки вищезазначеного транспортного засобу на відеозаписі не зафіксовано, що позбавляє суд можливості встановити у діях ОСОБА_1 склад та подію адміністративного правопорушення за п. 2.5 ПДР.
За таких обставин, не вирішуючи питання щодо достовірності тих чи інших доказів, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав вважати, що факт виконання ОСОБА_1 функцій водія автомобіля доведений з дотриманням стандарту «поза розумним сумнівом».
Виниклі сумніви щодо виконання ОСОБА_1 функцій водія автомобілю суд, керуючись принципом презумпції невинуватості, тлумачить на користь ОСОБА_1 та приходить до висновку щодо недоведеності факту керуванням ним автомобілем «CHEVROLET EPICA» д.н.з. НОМЕР_1 , а відтак - недоведеності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в його діях.
У відповідності до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене вище, суд закриває провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу даних адміністративних правопорушень.
Керуючись ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, 248-249, 279, 283-284 КУпАП, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова - особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя В.О. Афанасьєв