25.07.2024
Справа № 642/4224/24
Провадження №1-кп/642/563/24
25 липня 2024 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного провадження, без виклику учасників кримінального провадження, кримінальне провадження №12024226260000241 від 01.07.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, інваліда 3-ї групи, неодруженого, із повною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, в силу ст. 89 КК України не судимий, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
28 січня 2024 року приблизно о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 знаходився на автобусній зупинці, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , де на ґрунті тривалих виниклих особистих неприязних відносин, маючи прямий умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наблизився до раніше знайомого йому ОСОБА_4 та, знаходячись у положенні стоячи, обличчям до обличчя, наніс один удар головою в ділянку перенісся потерпілому. Продовжуючи свої протиправні дії, направлені на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 кулаком правої руки наніс два удари у ділянку щоки потерпілого з лівої сторони.
Відповідно до висновку експерта №09-956/2024 від 05.07.2024 потерпілому ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді забитої рани на спинці носу на рівні середньої третини, синця на тлі припухлості м'яких тканин на шкірі лівої щоки, які могли бути отримані за 3-5 діб до моменту огляду внаслідок травматичної дії тупих твердих предметів, за механізмом удар чи удар-стиснення.
Встановлені забита рана на спинці носу на рівні середньої третини та синець на тлі припухлості м'яких тканин на шкірі лівої щоки ОСОБА_4 , викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6 діб і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Вказані обставини встановлені органом досудового розслідування та не оспорюються учасниками судового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений, що був представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.
Обвинувальний акт по даному кримінальному провадженню надійшов до суду із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку відповідно до положень ст. 302 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, відповідно до правил, передбачених ст.ст. 381-382 КПК України.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 , що був представлений захисником ОСОБА_5 , надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, беззаперечно визнає в повному обсязі, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального правопорушення встановлені в повному обсязі та не оспорює їх.
Також, у вказаній заяві зазначив, що його згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без його участі є добровільною, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Потерпілий ОСОБА_4 у своїй заяві вказав, що не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у кримінальному провадженні №12024226260000241 від 01.07.2024, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, приймаючи до уваги його заяву, в якій зазначено, що він не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, суд доходить висновку, що обвинувальний акт може бути розглянутий в спрощеному порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали досудового розслідування, вважає що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку доведена повністю та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Окрім беззаперечного визнання у повному обсязі ОСОБА_3 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, його винуватість підтверджується відповідно до ч.2 ст.382 КПК України обставинами, встановленими органом досудового розслідування, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети, кари, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Також, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, відомості стосовно особи обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме те, що він в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, є інвалідом 3-ї групи, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
За сукупності обставин, наведених вище, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу в межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 125 КК України, яке суд вважає необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлено.
Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 368,370,374,376,381,382 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_7