справа № 619/4713/23
провадження № 2/619/108/24
іменем України
25 липня 2024 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області в складі: головуючого судді - Жорняк О.М., за участю секретаря судового засідання - Молотко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання батьківства,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Васіліу С.В., звернувся до суду з позовом, в якому в просить визнати його ОСОБА_1 , батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язати Індустріальний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести зміни в книгу реєстрації народжень, актовий запис №523 від 07 жовтня 2022 року, про народження ОСОБА_4 , змінивши в графі «батько» запис ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову зазначив, що в липні 2021 року він познайомився із ОСОБА_5 , з того часу та до 24 лютого 2022 року вони мали інтимні стосунки. З початком російського вторгнення в Україну, ОСОБА_6 вимушена була виїхати в м. Дніпро. В листопаді місяці 2022 року ОСОБА_3 повернулася до нього з дитиною, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тоді вона його повідомила, що це його син, оскільки з чоловіком вона не спілкується. Починаючи з цього моменту вони почали жити разом. У зв'язку з тим, що шлюб між відповідачем та ОСОБА_5 не був ще розірваний, то батьківство сина ОСОБА_4 записано за правилами ст. 122 Сімейного кодексу України. Тому в свідоцтві про народження ОСОБА_4 , 06.08.2022 року, серія НОМЕР_1 від 07.10.2022, виданого Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Мінінстерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 523 від «07» жовтня 2022 року, батьком записаний ОСОБА_2 , а не він - ОСОБА_1 . З Єдиного державного реєстру судових рішень, йому стало відомо, що шлюб між ОСОБА_5 та відповідачем припинено на підставі рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 29.09.2023. Позов про розірвання шлюбу був поданий відповідачем. До матеріалів справи долучено лише два свідоцтва про народження дітей, а саме: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З цього можна зробити висновок, що відповідач сам вважає, що ОСОБА_10 не його син. На сьогоднішній день він сам виховую дитину, скільки мати знаходиться на тривалому лікуванні.
09 листопада 2023 року було постановлено ухвалу про прийняття справи до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Також запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позов.
23 липня 2024 року ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду.
Позивач в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву, в якій позов підтримує повністю, просить його задовольнити, справу просив розглядати за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, відповідно до заяви, в якій просила позов задовольнити та судове засідання проводити у її відсутність.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання, про що мається підтвердження в матеріалах справи у вигляді рекомендованого повідомлення.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Пунктом 991 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
З письмової згоди представника позивача, суд ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Оскільки відповідач з поясненнями чи запереченнями (відзивом на позов) щодо позовних вимог до суду не звертався, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті Судової Влади України, тому суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Судом було достовірно встановлено, що ОСОБА_10 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 07 жовтня 2022 року Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Мінінстерства юстиції (м. Дніпро), зроблено відповідний актовий запис № 523, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 07жовтня 2022 року. Батьками дитини зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Згідно з висновком №СЕ-19/121-24/3186-БД експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичному центру МВС в результаті проведеної судової молекулярно-генетичної експертизи від 25.03.2024, сформульовані висновки, відповідно до яких вірогідність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , може бути біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Ймовірність даної події складає 99,9999999998%.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 12 ЦПК України та згідно з ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 2 статті 78 ЦПК України зазначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Згідно зі статтею 125 СК України 1. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини. 2. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; (Пункт 2 частини другої статті 125 виключено на підставі Закону № 2398-VI від 01.07.2010 ) 3) за рішенням суду.
Статтею 128 СК України передбачено визнання батьківства за рішенням суду: 1. За відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. 2. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. 3. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. 4. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Відповідно до п.2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року №96/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, у якому зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
В постанові від 16.05.2018 року у справі № 591/6441/14-ц Верховний Суд зазначив, що підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. А доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи. ВС роз'яснив, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
З огляду на вищевикладене, враховуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що зважаючи на дані висновку сектору молекулярно-генетичного дослідження, яким встановлено, що вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає 99,9999999998%, ненадання відповідачем ОСОБА_2 жодних належних і допустимих доказів на спростування доводів позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову і визнання ОСОБА_1 батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також суд вважає за необхідне виключити з актового запису про народження дитини № 523 від 07 жовтня 2022, відомості про ОСОБА_2 , як батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внести відомості про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, ст. ст. 121, 122, 125, 128, 129 СК України, Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за № 55/18793, суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Виключити з актового запису про народження дитини №3468 від 07 жовтня 2022 року, відомості про ОСОБА_2 , як батька ОСОБА_4 , та внести відомості про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Зобов'язати Індустріальний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести зміни до актового запису № 523 від 07.10.2022 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказавши в графі «Батько» - ОСОБА_1 , по батькові дитини змінити на « ОСОБА_11 », прізвище дитини змінити на « ОСОБА_12 ».
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_2 ;
третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя О. М. Жорняк