Справа № 569/7668/24
1-кп/569/1497/24
про продовження строку тримання під вартою
23 липня 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальне провадження № 62024240030000270 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, -
В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження № 62024240030000270 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
До початку судвого засідання, 19 липня 2023 року, прокурор ОСОБА_6 подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці, мотивуючи тим, що з урахуванням тяжкості злочину, сімейного, майнового стану, характеризуючих даних обвинуваченого, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав вищевказане клопотання та просив суд його задоволити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
За положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).
Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Прокурор при розгляді клопотання довів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованого йому кримінального правопорушення, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Враховуючи, що ОСОБА_5 проживає на віддаленій відстані від суду у селі Орлівка, Сарненського району Рівненської області,не одружений, не має на утриманні дітей та осіб похилого віку, не має постійного джерела доходів, не має стійких соціальних зв'язків, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою не страждає, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення покарання, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.
Як визначено в ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно абз. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 194, 197, 331 КПК України, суд,-
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задоволити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Іванівка, Сарненського району Рівненської області, українцю, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, військовослужбовця військової служби за контрактом Збройних Сил України, стрільця - помічника гранатометника 3-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 (відрядженого до військової частини НОМЕР_2 ), солдата, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - з 23 липня 2024 року до 20 вересня 2024 року, без визначення розміру застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Рівненського міського суду
Рівненської області ОСОБА_7