Справа №206/1486/24
2/206/805/24
(ЗАОЧНЕ)
23.07.2024 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Румянцева О.П.
при секретарі Бакум І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро в порядку загального позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особа - Товарна біржа «Універсал» та Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Скосарєва Вікторія Вікторівна про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -
22 березня 2024 року позивач звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2 , треті особа Товарна біржа «Універсал» та Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Скосарєва В.В. про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 05 січня 1999 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 , який зареєстрований 05 січня 1999 року на товарній біржі «Універсал» за №1 (один) та 02 березня 1999 року зареєстрований в КП «ДМБТІ» за №620 в реєстровій книзі №720-44. Зазначений в договорі житловий будинок належав продавцю ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 5.02.97р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровською нотаріального округу Костенко Л.В. що зазначено у п.3 договору. При укладенні договору, покупцем ОСОБА_3 та продавцем ОСОБА_2 було виконано всі істотні умови договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: покупець прийняв майно та сплатив за нього продавцю належну за договором грошову суму, а продавець передав ОСОБА_3 вищезазначений житловий будинок та звільнив житловий будинок відразу після оформлення договору. Даний договір зареєстрований на товарній біржі «Універсал» та не потребував нотаріального посвідчення, про що зазначено в самому договорі та скріплено підписом сторін та генеральним директором ТБ «Універсал». На момент укладення договору законодавством України не було заборонено укладати та реєструвати договори купівлі-продажу нерухомості на біржі. На даний час нотаріальне посвідчення договору неможливе. З моменту укладання договору відповідач ОСОБА_2 не мешкала у зазначеному житловому будинку вже більше 24 років, ніхто не звертався до нього та покупця ОСОБА_3 щодо невизнання належного останньому права власності на даний житловий будинок. 22 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Скосарєвої В.В. за отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 . 22 листопада 2023 року заведена спадкова справа №40/2023. Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Скосарєвої В.В. від 09 січня 2024 року йому відмовлено у вчинені нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 , з підстав того, що ним не надано документ, що підтверджував би право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 . Також, у постанові про відмову здійснити нотаріальну дію зазначено, що згідно відповіді КП «Дніпровського міського бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради договір купівлі-продажу житлового будинку був зареєстрований в КП «Дніпровського міського бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради та записаний в реєстрову книгу №620 за реєстровим №720-44. Однак, як зазначено у постанові нотаріуса про відмову вчинити нотаріальну дію, згідно ст.227 ЦК УРСР, який діяв на день укладення правочину, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідченим, якщо хоча б однією з 7 сторін є громадянин. Недодержання цієї умови тягне не дійсність договору. Відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку перешкоджає в оформленні свідоцтва про право на спадщину за законом та здійсненні права розпорядження спадковим майном. Просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку зареєстрований 05 січня 1999 року на товарній біржі «Універсал» за №1 (один) та 02 березня 1999 року зареєстрований в КП «ДМБТІ» за №620 в реєстровій книзі №720-44. Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.
22 березня 2024 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
02 квітня 2024 року на виконання ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська позивачем подано уточнений позов з додатками.
02 квітня 2024 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська було відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
12 червня 2024 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Від представника позивача ОСОБА_4 надійшла заява з проханням розглядати справу за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі.
Представник третьої особи - Товарної біржі «Універсал» - в судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі.
Третя особа - приватний нотаріус Скосарєва В.В. - в судове засідання не з'явилася, повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступні підстави.
Судом встановлено, що 05 січня 1999 року між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_2 , на земельній ділянці 867 кв.м., який було зареєстровано на Товарній біржі «Універсал» 05 січня 1999 року за №1 та зареєстровано 02 березня 1999 року в КП «ДМБТІ» в реєстрову книгу №620 за реєстровим №720-44.
Зазначений в договорі купівлі-продажу житловий будинок АДРЕСА_2 належав продавцю ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу засвідченого Приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Костенко Л.В. за реєстром №177 від 5.02.97р. зареєстрованого Дніпропетровським МБТ в реєстрову книгу №29 за реєстровим №110, про що зазначено у п.3 договору (а.с.15, 69).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.16).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме на: житловий будинок АДРЕСА_2 , на земельній ділянці 867 кв.м. та належав спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого 05 січня 1999 року на товарній біржі «Універсал» за реєстровим №1, зареєстрованого в КП «ДМБТІ» в реєстрову книгу №620 за реєстровим №720-44.
Як вбачається із наданої спадкової справи, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_3 за законом та прийняв спадщину в установленому законом порядку (а.с.90-111).
ОСОБА_1 після смерті матері звернувся із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Скосарєвої В.В., однак згідно постанови від 19 січня 2024 року нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловим будинок АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , з підстав відсутності правовстановлюючих документів та державної реєстрації права власності на спадкове майно (а.с.19).
Згідно довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 05.01.2024 року, оціночна вартість об'єкта оцінки - житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 27,20 кв.м., житловою площею 14,30 кв.м., що розташований на земельній ділянці площею 867,00 кв.м. становить 85168,64 грн., оціночна вартість поліпшень 71991,26 грн., оціночна вартість земельної ділянки 13177,38 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з наступних висновків.
Статтями 16, 328 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі і визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Згідно зі ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 року встановлено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
На момент переходу права власності правовідносини підлягали регулюванню за нормами ЦК УРСР.
Згідно зі ст.153 ЦК України (в редакції 1963 року), який діяв на момент укладення правочину та підлягає застосуванню до спірних правовідносин, договір є укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.224 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.227 ЦК УРСР 1963 року, що діяв на час укладення договору купівлі-продажу від 20.07.2001 року, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).
Відповідно до ст.47 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч.2 ст.48 цього Кодексу.
Якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про товарну біржу» в редакції, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу, біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; якщо її учасниками є члени біржі; якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Зміст біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, арбітражному суду та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу; право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст.1233 ЦК України).
Відповідно до ст.ст.1234, 1235 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю; право на заповіт здійснюється особисто; заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
За приписами ст.1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
В силу ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку (правова позиція Верховного Суду у постанові від 22 вересня 2021 року у справі №227/3750/19).
В силу ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За приписами ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Зі змісту договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.03.1998 року вбачається, що даний договір укладений у відповідності до вимог ст.15 Закону України «Про товарну біржу», зареєстрований на Товарній біржі «Універсал», подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає. У відповідності до вимог ст.227 ЦК України підлягає реєстрації в БТІ за місцем знаходження нерухомості.
Оскільки на час укладання договору, правочини зареєстровані на біржі не підлягали подальшому нотаріальному посвідченню, вказаний договір купівлі-продажу суд вважає дійсним.
Враховуючи вищенаведене та встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, обставини, викладені у позовній заяві знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому вважає за необхідне їх задовольнити та визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , на земельній ділянці 867 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.41, 58 Конституції України, ст.15 ЗУ «Про товарну біржу», ст.ст.47, 153, 224, 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), ст.ст.16, 321, 328, 392, 1216-1218, 1223, 1233-1236, 1297 ЦК України, ст.ст. 6-13, 33-34, 76-81, 83, 84, 89, 133, 141, 223, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), треті особа Товарна біржа «Універсал» (м. Дніпро, вул. Червона, буд.20, кв.18, код ЄДРПОУ 24998368) та Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Скосарєва Вікторія Вікторівна (м. Дніпро, площа Соборна, буд.6) про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.П.Румянцев