Справа № 2-436/455/12
Провадження № 6/206/140/24
24 липня 2024 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючий суддя Сухоруков А.О.,
секретар судового засідання Ляшко Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», боржник: ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчих листах, виданих на виконання рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська по цивільній справі №2-436/455/12 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за участю представника боржника, адвоката: Дорошенко О.М.,
Соловей В.О.,
20.05.2024 до Самарського районного суду м. Дніпропетровська засобами поштового зв'язку надійшла для розгляду вищезазначена заява директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про заміну сторони, шляхом заміни стягувача правонаступником у виконавчому провадженні.
В обгрунтування заяви вказано, що 19 квітня 2012 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська було ухвалене рішення по справі №2-436/455/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
20 квітня 2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» було укладено договір факторингу № 17, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 11263657000 від 05.12.2007 року укладеним між Акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 перейшло до Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
14.04.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 1404ДГФ, відповідно до умов якого відбулось відступення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 11263657000.
У зв'язку з цим, заявник просить суд замінити стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» у виконавчих листах, виданих на виконання рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська по цивільній справі №2-436/455/12 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 211).
15.07.2024 через систему «Електронний суд» від представника боржника ОСОБА_2 - адвоката Соловей Віталія Олеговича надійшла заява, в якій він просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» у задоволенні заяви. Зазначає, що виконавчий лист у справ міг бути пред'явлений до виконання до 04.05.2013 року. Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» виконавчий документ до примусового стягнення у строки, передбачені законом не подавав, за поновленням строків пред'явлення виконавчого документу до виконання не звертався. Також зазначає, що з інформації з Єдиного реєстру боржників, вбачається, що ОСОБА_1 не є боржником у будь-якому виконавчому провадженні. Окрім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» не надало належних доказів набуття права вимоги від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (а.с. 236-238).
У судовому засіданні представник боржника - адвокат Дорошенко Олена Миколаївна заперечувала проти задоволення заяви та зауважила, що наразі немає відкритого виконавчого провадження відносно боржника.
Адвокат Соловей Віталій Олегович просив відмовити у задоволенні заяви.
Інші учасники судового розгляду справи про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, в судове засідання не з'явилися, причини їх неявки до суду невідомі.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Вивчивши подану заяву та письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні було встановлено, що 19 квітня 2012 року рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитом у розмірі 169847,73 грн., а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1698,50 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250,00 грн., а всього 171796 (сто сімдесят одну тисячу сімсот дев'яносто шість) грн. 23 коп. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту та застави транспортного засобу, відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп. (а.с. 165-167).
09.04.2013 представник Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» отримав виконавчий лист по справі (а.с. 186).
Ухвалою Самарського районного суду м. дніпропетровська від 28 липня 2015 року замінено сторону стягувача по стягненню із ОСОБА_1 , (ін. 2922005144), ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11263657000 від 05.12.2007 року, у розмірі 171796 (сто сімдесят одну тисячу сімсот дев'яносто шість) грн. 23 коп., з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», ЄДРПОУ 38750239. Стягнення із ОСОБА_1 , (ін. НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 грошових коштів у розмірі 171796 (сто сімдесят одну тисячу сімсот дев'яносто шість) грн. 23 коп., здійснювати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», ЄДРПОУ 38750239 (а.с. 202).
З досліджених матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку зі шлюбом змінила прізвище на « ОСОБА_3 », а 20 квітня 2017 року змінила прізвище на « ОСОБА_4 » (а.с. 208 з обороту - 209).
14 квітня 2022 року року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» було укладено Договір факторингу № 1404ДГФ, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт зобов'язується відступити Факторові свої права грошової вимоги (надалі також іменується: «права» або «право» в залежності від контексту) до боржників (які надалі, в залежності від контексту, іменується іменуються «боржники» або, «Боржник»), зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. Права грошової вимоги вважаються відступленими Фактором в день підписання цього договору. Додаткового оформлення відступлення прав вимоги не вимагається. Після переходу прав вимоги до Фактора останній стає кредитором по відношенню до Боржника та набуває відповідні права вимоги. Таке відступлення не потребує вчинення будь-яких додаткових дій з боку Фактора або Клієнта або підписання будь-яких документів (а.с. 212-214).
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 1404ДГФ від 14 квітня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 11263657000 з боржника ОСОБА_1 на загальну суму 215014,11 грн. (а.с. 15-18).
Як вбачається з інформації з Єдиного реєстру боржників від 15.07.2024, в реєстрі відсутня інформація щодо боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 (а.с. 239-240).
Також відсутня інформація про відкриті виконавчі провадження стосовно боржника ОСОБА_5 , що підтверджується витягом з автоматичної системи виконавчого провадження станом на 15.07.2024 (а.с. 241-242).
В силу ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов'язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У постанові від 18 січня 2022 року у справі №34/425 (провадження №12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі №727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17 (провадження №12-48гс20, пункти 7475) та від 16 лютого 2021 року у справі №911/3411/14 (провадження №12-39гс20, пункт 6.18).
Водночас, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 січня 2022 року у справі №34/425 (провадження№12-69гс21), при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити чи не сплив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.
Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник не позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження відкривається на підставі пред'явлення виконавчого документа до виконання, а частина п'ята статті 442 ЦПК України передбачає можливість заміни стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження (у тому числі повторного за обґрунтованих підстав при повторному зверненні з виконавчим документом, оскільки зазначена стаття ЦПК України цього не виключає, а Закон про виконавче провадження передбачає таку можливість). Щодо вчинення інших дій у межах виконавчого провадження, передбачених Законом про виконавче провадження, то процесуальні дії конкретного процесу не можуть здійснюватися поза межами цього процесу, а тому такі дії як процесуальні можуть здійснюватися лише в межах відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу. Якщо законом передбачена можливість здійснення інших дій сторін судового процесу, пов'язаних зі здійсненням виконавчого провадження, то для таких дій набуття статусу сторони відкритого виконавчого провадження не вимагається, як от для заміни стягувача у виконавчому документі відповідно до частини п'ятої статті 442 ЦПК України.
Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21), «заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва».
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Пунктом 1.3 Договору факторингу № 1404ДГФ від 14 квітня 2022 року, зокрема, визначено, що права грошової вимоги вважаються відступленими Фактору в день підписання цього договору. Пунктами 3.2. та 3.3. договору також визначено, що Фактор зобов'язаний передати в розпорядження Клієнту грошові кошти (сума фінансування) в розмірі 220000,00 гривень (не оподатковується ПДВ) шляхом перерахування на рахунок Клієнта. За передані Фактором в розпорядження Клієнта грошові кошти, Клієнт Фактору плату в розмірі 50,00 гривень без ПДВ, шляхом перерахування протягом тридцяти робочих днів з моменту проведения Фактором оплати на рахунок Фактора. Однак, на підтвердження доказів сплати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» за відступлення права вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» не долучило до матеріалів заяви копію відповідного платіжного документа.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
В той же час, долучені заявником до заяви про заміну сторони докази, подані у вигляді простих, ніким не засвідчених копій. В такому випадку, суд не може брати до уваги надані докази.
За таких обставин, за умови відсутності виконавчого провадження, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», боржник: ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчих листах, виданих на виконання рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська по цивільній справі №2-436/455/12 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 78-83, 247, 258-260, 353-354, 442 ЦПК України, -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», боржник: ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчих листах, виданих на виконання рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська по цивільній справі №2-436/455/12 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя А.О.Сухоруков