Справа № 214/6331/23
2/214/1340/24
Іменем України
23 липня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Сіденка С.І.,
за участю секретаря судового засідання - Чаплиги О.О.,
представника позивача - адвоката Шемет І. О.,
відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Тішуніна О. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради
про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням
встановив:
позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він зареєстрований та проживає у вказаній квартирі, яку було надано у користування його матері. ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім позивача, у даній квартирі зареєстровані відповідачі, які не проживають у вказаній квартирі більш ніж дев'ять років, не приймають участі у сплаті житлово-комунальних послуг та утриманні квартири, їх особисті речі у квартирі відсутні, з огляду на що просить позов задовольнити, визнавши відповідачів такими, що втратили право користування даним житловим приміщенням.
Не погоджуючись з позовними вимогами, представник відповідача ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову повністю. Зазначає, що приблизно у кінці 2019 році, брат відповідача ОСОБА_1 - позивач ОСОБА_3 без будь яких пояснень та підстав, змінив замки на дверях квартири за адресою: АДРЕСА_1 та повідомив, що відповідачка разом зі своїм сином у даній квартирі мешкати не будуть. На прохання відповідачки надати їй та її синові ключі від квартири позивач у грубій формі повідомив. Відповідачі неодноразово звертались до правоохоронних органів з питань вселення до квартири, але оскільки це цивільно-правові відносини, їм було відмовлено у відкритті кримінального провадження. Звертає увагу, що фізичне видворення і подальший недопуск члена сім'ї до житла, викидання його речей та заміна вхідних замків не приводять до юридичного позбавлення права особи на проживання у цьому житловому приміщенні. З моменту безпідставного виселення з квартири відповідачів, позивач не сплачував комунальні послуги, їх сплачувала відповідач ОСОБА_1 . Позивачем порушено права відповідачів на житло, внаслідок чого вони можуть втратити не лише право на користування житлом, а позбутися такого права взагалі та стати безхатченками.
На даний момент у відповідачів існують перешкоди в користуванні спірною квартирою, в зв'язку з неприязними стосунками між ними та позивачем, а тому вимоги позивача про втрату права користування відповідачами житловим приміщенням є неправомірними. Наявність неприязних стосунків між близькими родичами, які зареєстровані у квартирі, але не можуть проживати у ній у зв'язку зі створеними перешкодами, не є підставою для визнання особи такою, що втратила право користування цією квартирою.
Позивач та його представник процесуальним правом на подання відповіді на відзив не скористались.
Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, його представник адвокат Шемет І. О. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог. Пояснила, що позивач її до квартири не пускає, так само як і її сина ОСОБА_2 . З цього приводу вона вимушена була звертатись до правоохоронних органів.
Відповідач ОСОБА_2 також заперечив проти задоволення позовних вимог, пояснив, що раніше з матір'ю ОСОБА_1 він проживав у спірній квартирі, однак потім позивач їх вигнав, здійснював проти них фізичне насильство, створив неможливі умови проживання, сприяв тому, щоб він з мамою там не проживав.
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Тішунін О. А. заперечив проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що їй відомо, що квартира АДРЕСА_2 не приватизована. Свого часу у ній проживали батьки позивача, які померли. Потім у цій квартирі проживали відповідачі та позивач. З 2012 року відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у квартирі не проживають. Свідку відомо, що квартира знаходиться у занедбаному стані. На даний час у квартирі проживає позивач.
Свідок ОСОБА_6 пояснила, що, після смерті батьків позивача, у квартирі відповідачі фактично не проживали, вона взагалі їх не бачила. У квартирі наразі проживає позивач ОСОБА_3 разом зі своєю жінкою.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що вже біля п'яти років позивач ОСОБА_3 не пускає до квартири відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 З 2018 року позивач вселився у спірну квартиру та перестав пускати до неї відповідачів. Їй відомо, що з цього приводу відповідач ОСОБА_1 зверталась до поліції.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що з 2018 позивач ОСОБА_3 не пускає до спірної квартири відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Борги за комунальні послуги, що надаються за адресою квартири сплачує відповідач ОСОБА_1 . Між сторонами по справі склалися неприязні стосунки із-за зловживання позивачем алкогольними напоями та азартними іграми. Свідку також відомо, що позивач, який наразі проживає у даній квартирі разом зі своєю жінкою, поміняли замки від вхідних дверей у квартирі.
Представник третьої особи Департаменту адміністративних послуг виконавчого комітету Криворізької міської ради у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, письмових пояснень до суду не надав.
Ухвалою від 30 серпня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 01 листопада 2023 року замінено Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради на належну третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради (пл. Молодіжна, буд. 1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 41697046).
Ухвалою від 11 грудня 2023 року витребувано від Комунального підприємства «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради» довідку щодо власника (-ів) нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 06 лютого 2024 року витребувано від Виконавчого комітету Криворізької міської ради відомості (за наявності): на чиє ім'я видавався ордер на вселення в квартиру АДРЕСА_2 .
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 9 ЖК України, ніхто не може бути обмежений в праві користування житловим приміщенням інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом, житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони використовуються проти їх призначення або з порушенням прав інших громадян.
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.
Статтею 9 ЖК УРСР встановлено, що ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законодавством.
Стаття 71 ЖК УРСР встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами.
За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв'язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням фактичних обставин справи та правил щодо оцінки доказів.
Збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім наймачем або членом його сім'ї є одним із способів захисту житлових прав фізичних осіб.
Відповідно до статті 72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Аналіз статей 71, 72 ЖК УРСР дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.
У справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК УРСР), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Верховний Суд (постанова від 17 квітня 2019 року у справі № 135/165/17-ц) в оцінці обставин виходить з того, що у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК Української РСР), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Наймачеві або членові його сім'ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо). Наймач або член його сім'ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред'явлення позову про це. На підтвердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресація кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, при цьому саме на позивача процесуальний закон покладає обов'язок довести факт відсутності відповідача понад встановленістаттею 71 ЖК Української РСР строки у жилому приміщенні без поважних причин.
Отже, сторона, яка посилається на певні обставини на обґрунтування своїх вимог, зобов'язана навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності таких обставин, суд ухвалює рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Крім того, саме на позивача процесуальний закон покладає обов'язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК УРСР строки у жилому приміщенні без поважних причин (постанова Верховного Суду від 28 березня 2019 року по справі № 520/14828/16-ц).
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Так, представником позивача суду надано Ордер № 3438 від 12.05.1977, виданий Виконавчим комітетом Саксаганської Ради депутатів трудящих, відповідно до якого ОСОБА_4 надано право на зайняття квартири АДРЕСА_2 (а. с. 65).
Згідно статті 61 ЖК України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Відповідно до паспортних даних, позивач ОСОБА_3 має зареєстроване місце проживання за вказаною адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 4).
За відомостями Єдиного державного демографічного реєстру відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 також зареєстровані за адресою вказаного житлового приміщення (а. с. 18, 19).
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачі по справі не проживають у вказаній квартирі понад строки, встановлені ст. 71 ЖК УРСР (шість місяців). Дані обставини підтверджено відповідним актом (а. с. 8), показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , що є однією з підстав визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Разом з тим, при розгляді справи судом встановлено причину відсутності відповідачів у даному житловому приміщенні, яку за обставинами даної справи суд визнає поважною. Відсутність відповідачів понад шість місяців у житловому приміщенні спровокована діями позивача проти волі відповідачів.
Дані обставини підтверджені фактом звернення відповідачки ОСОБА_1 до правоохоронних органів, що підтверджено листом КРУП № 4 ГУНП в дніпропетровській області за № 45.4/2-Т-34а/3 від 14.05.2024, висновком за матеріалами ЖЕО від 13.04.2023 № 6224 (а. с. 111, 112), поясненнями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Суд також звертає увагу, що відповідач ОСОБА_1 офіційно є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються за адресою спірного житлового приміщення. ОСОБА_1 оплачує надані послуги, що вбачається з постанови старшого державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 24.01.2022 (а. с. 110).
За таких обставин, зокрема встановлених судом причин відсутності відповідачів у житловому приміщенні, суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні вимог відмовлено, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263 - 265, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради - Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд. 1, код ЄДРПОУ 41697046.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 25 липня 2024 року.
Суддя С.І. Сіденко