Номер провадження: 11-сс/813/1016/24
Справа № 519/835/24 1-кс/519/229/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
16.07.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_5 на ухвалу Южного міського суду Одеської області від 14.06.2024 року про арешт майна в кримінальному провадженні №12024161200000222 від 13.05.2024 року,
встановив:
оскарженою ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024161200000222 від 13.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.243 КК України, а саме на судно «GRIFFIN T BRIDGETOWN IMO 9390537 8PTO9» BARBADOS, судновласник - «ОУШЕН ПАЛМ КОРП», адреса - Траст Компані Комплекс, ОСОБА_6 , острів Аджелтейк, Маджуро, МН96960, Маршалові острови, відповідно до свідоцтва про реєстрацію БАРБАДОС.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, просить її скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на судно « ІНФОРМАЦІЯ_1 » BARBADOS, судновласник - «ОУШЕН ПАЛМ КОРП», адреса - Траст Компані Комплекс, ОСОБА_6 , острів Аджелтейк, Маджуро, МН96960, Маршалові острови, відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_1 .
Прокурор посилається на те, що ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна є незаконною та необґрунтованою. Слідчим суддею не враховано, що судно «GRIFFIN T BRIDGETOWN IMO 9390537 8PTO9» BARBADOS, є важливим речовим доказом у кримінальному провадженні, могло зберегти на собі сліди речовини, виток якої стався, а також може містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження.
Крім того, прокурор вказує, що у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, які можуть бути виконані безпосередньо на борту вказаного судна.
Іншими учасниками кримінального провадження ухвала слідчого судді оскаржена не була.
До початку апеляційного розгляду, представником власника майна «ОУШЕН ПАЛМ КОРП» - адвокатом ОСОБА_7 подані заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких він просить залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.
Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, учасники судового провадження до апеляційного суду не з'явилися. Разом з тим, представник власника майна - адвокат ОСОБА_7 подав заяву про розгляд апеляційної скарги без участі представника власника майна та просить врахувати подані заперечення на апеляційну скаргу.
Прокурор про причини своєї неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового розгляду не подавав.
За наведених обставин, враховуючи положення ч.4 ст.107, ч.4 ст.405 КПК України (далі - КПК) апеляційний розгляд проведено за відсутності учасників кримінального провадження та без фіксації за допомогою технічних засобів.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Перевіривши доводи апеляційної скарги щодо незаконності ухвали слідчого судді про відмову в накладенні арешту на майно, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіряючи рішення слідчого судді та доводи апелянта, колегія суддів виходить з того, що у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону, арешт майна - це один із заходів забезпечення кримінального провадження та є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення.
Зокрема положення ст. 2 КПК визначають завдання кримінального судочинства, а саме: захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень; охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження; забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як убачається з матеріалів судової справи слідчим відділенням ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №12024161200000222 від 13.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.243 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.05.2024 року до чергової частини ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення від Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу про те, що в ході виїзного обстеження при візуальному огляді Аджалицького лиману, в районі причалу №4 Державного підприємства «Адміністрації Морського порту «Південний», зафіксовано забруднення пальмовою олією, виток якого попередньо відбувся з судна «GRIFFIN Т» ІМО НОМЕР_2 під прапором Барбадосу, сума завданої шкоди встановлюється.
13.05.2024 року слідчим СВ ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 проведено огляд місця події, а саме території Державного підприємства «Адміністрації Морського порту «Південний» розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , 4 (четвертий) причал НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .
Оглядом місця події від 13.05.2024 року встановлено, що біля вказаного 4 (четвертого) причалу пришвартовано судно «GRIFFIN Т» у водах ІНФОРМАЦІЯ_2 , прапор Барбадос. На момент огляду у водах ОСОБА_9 лиману поряд із судном виявлено речовину невідомого походження світло-бежевого кольору, схожу на пальмову олію. У ході проведення ліквідаційних робіт щодо очищення вод ОСОБА_9 лиману 13.05.2024 року вилучено невідому речовину ззовні сходжу на пальмову олію, яку поміщено у 46 (сорок шість) металевих ємності.
Крім того, 14.05.2024 року, о 10:46 год., до чергової частини ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що за адресою: АДРЕСА_2 причал, з борта судна плями, які потрапляють в акваторію моря.
Оглядом місця події від 14.05.2024 року встановлено, що на 4 причалі Державного підприємства «Адміністрація Морського порту « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що за адресою: АДРЕСА_1 , пришвартоване судно поблизу якого у водах ОСОБА_10 лиману виявлено речовину невідомого походження, схожу на пальмову олію. Під час ліквідаційних робіт щодо очищення вод Аджалицького лиману, зазначену речовину зібрано у 17 металевих ємності об'ємом 200 літрів кожна.
В протоколі також зазначено, що під час огляду вказаного судна, з лівої сторони борту біля трапу виявлено сліди від речовини невідомого походження, схожу на пальмову олію. Піднявшись на трап виявлено по усій поверхні палуби вказаного судна речовину невідомого походження, схожу на пальмову олію, сліди якої ведуть вниз по борту до вод Аджилицького лиману.
Оглядом місця події від 15.05.2024 року встановлено, що на території 1 причалу Південної філії ДП «АМПУ», що за адресою: АДРЕСА_1 , розташовані 63 металеві діжки синього кольору, об'ємом 200 літрів кожна, які повністю заповнені речовиною невідомого походження світло-жовтого кольору, ззовні схожою на пальмову олію.
17.05.2024 року після заборони капітаном морського порту виходу з акваторії порту та з метою забезпечення безперебійної роботи порту, 08.06.2024 року о 10:00 год. заплановано перешвартування судна «GRIFFIN T» з причалу №24 до причалу №4 морського порту Південний на відстій.
Орган досудового розслідування вказує, що внаслідок вказаних подій з судном «GRIFFIN Т» відбулось забруднення внутрішніх морських вод України шкідливими для життя та здоров'я людей забруднюючою речовиною - пальмовою олією, яка відносяться до категорії забруднення Y, та відповідно до вимог Міжнародної конвенції по запобігання забруднення з суден 1973 року, Водного кодексу України, Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року №431 заборонено їх скидання у внутрішні морські води.
За наслідками ліквідації забруднення портовими службами забруднюючу речовину зібрано у 63 металеві ємності, об'ємом 200 літрів кожна, які 15.05.2024 року оглянуті слідчим та у цей же день визнані речовими доказами в зазначеному кримінальному провадженні. Орган досудового розслідування вказує, що оскільки судно та окремі його частини могли зберегти на собі сліди речовини, виток якої стався, а також може містити інші відомості, які можуть бути використані як докази фактів чи обставин, що встановлюються під час розслідування даного кримінального провадження, 13.05.2024 року судно «GRIFFIN Т» визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
20.05.2024 року ухвалою слідчого судді Южного міського суду Одеської області задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на: 63 (шістдесят три) металеві ємності, в яких знаходиться невідома речовина ззовні схожа на пальмову олію, яку було вилученого в ході ліквідаційних робіт вод Аджилицького лиману, та які зберігаються на причалі №1 адміністрації морського порту Південний; а також на судно « ІНФОРМАЦІЯ_1 » BARBADOS, судновласник - «ОУШЕН ПАЛМ КОРП», адреса - Траст Компані Комплекс, ОСОБА_6 , острів Аджелтейк, Маджуро, МН96960, Маршалові острови, відповідно до свідоцтва про реєстрацію БАРБАДОС, шляхом заборони представникам власника, оператора, фрахтувальника та будь-яким іншим особам вживати заходів по розпорядженню, користуванню, відчуженню вказаним майном, у тому числі шляхом заборони залишати акваторію морського порту південний, без дозволу слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, або прокурора - процесуального керівника у даному кримінальному провадженні, або суду. Строк дії ухвали в частині накладення арешту на судно «GRIFFIN T BRIDGETOWN IMO 9390537 8PTO9» BARBADOS, визначено до 07.06.2024 року включно (справа №519/699/24, провадження №1-кс/519/200/24) (а.с.89-91, 92-95).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.06.2024 року ухвалу слідчого судді від 20.05.2024 року залишено без змін.
07.06.2024 року ухвалою слідчого судді Южного міського суду Одеської області задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на судно «GRIFFIN T BRIDGETOWN IMO 9390537 8PTO9» BARBADOS, строком до 14.06.2024 року включно (з урахуванням ухвали слідчого судді Южного міського суду Одеської області від 10.06.2024 року про виправлення описки) (а.с.96-98, 99).
13.06.2024 року прокурор Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_5 повторно звернувся із клопотанням до слідчого судді про арешт вказаного судна «GRIFFIN T BRIDGETOWN IMO 9390537 8PTO9» BARBADOS.
Клопотання прокурора мотивоване тим, що судно «GRIFFIN T» є речовим доказом у кримінальному провадженні, могло зберегти на собі сліди речовини, виток якої стався, а також може містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження.
Крім того, прокурор вказує, що у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, які можуть бути виконані безпосередньо на борту вказаного судна. Також прокурор зазначає, що у кримінальному провадженні за клопотаннями експертів необхідно встановити та виконати певні дії.
Оскарженою ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні повторно поданого клопотання прокурора про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024161200000222 від 13.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.243 КК України, а саме на судно «GRIFFIN T BRIDGETOWN IMO 9390537 8PTO9» BARBADOS.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що незважаючи на вищевказані ухвали слідчих суддів від 20.05.2024 року та від 07.06.2024 року, які мали обмежений термін дії до 07.06.2024 року та до 14.07.2024 року відповідно, набули законної сили, прокурор на вжив заходів щодо їх виконання та звернувся втретє із клопотанням про накладення арешту на судно «GRIFFIN Т BRIDGETOWN IMO 9390537 8РТО9» BARBADOS, що слідчий суддя вірно визнав неприпустимим.
При розгляді вказаного клопотання слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування та прокурором, після реєстрації в ЄРДР відомостей щодо факту вчинення кримінального правопорушення, не було здійснено необхідних слідчих дій. Невжиття прокурором дієвих заходів щодо проведення слідчих дій, слідчий суддя визнав невиправданою неефективністю досудового розслідування.
Крім того, слідчий суддя зазначив, що прокурор не надав раціонального пояснення та доказів неможливості проведення слідчих дій зазначених в клопотанні з моменту накладення арешту на судно, а саме з 20.05.2024 року до дії арешту на дане судно, тобто до 14.06.2024 року.
В оскарженій ухвалі вірно звернута увага, що вказані дві попередні ухвали слідчих суддів прокурором не оскаржувались, тобто прокурор погодився щодо строку дії арешту на дане судно.
Разом з цим, слідчий суддя визнав, що тривале обмеження іноземного судновласника права користування судном, що тягне за собою суттєві збитки для власника, в сукупності з встановленими судом фактами недотримання органом досудового розслідування та прокурором розумних строків розслідування та відсутністю вжиття дієвих заходів, направлених на ефективне розслідування, яке полягає у невиправданому зволіканні щодо проведення першочергових слідчих дій, обмежує господарську діяльність іноземної компанії, яка має зобов'язання перед контрагентами, може призвести до негативних наслідків та суттєвих матеріальних збитків, що не слугуватиме покращенню інвестиційного клімату в Україні, що є одним з пріоритетних завдань, які декларується Президентом України, Верховною Радою України та Урядом країни.
Слідчий суддя зазначив, що враховуючи встановлену неефективність досудового розслідування та відсутність належної організації та нагляду за досудовим розслідуванням з боку прокурора в даному кримінальному провадженні, що полягає у нездійсненні необхідних та невідкладних заходів для огляду судна, проведення та виконання інших слідчих дій, направлених на всебічне та об'єктивне розслідування, та звернув увагу слідчого та прокурора - процесуального керівника у кримінальному провадженні на необхідність дотримання вимог ст.28 КПК щодо розумних строків досудового розслідування.
При розгляді клопотання слідчим суддею також враховано, що прокурор звернувся із клопотанням про накладення арешту на судно, мотивуючи його необхідністю збереження речових доказів, надання додаткових матеріалів та вчинення інших дій пов'язаних з проведенням судової експертизи за спеціальністю «Події на водному транспорті» та інженерно-екологічної експертизи, допиту членів екіпажу судна, у тому числі щодо подальших дій на борту судна «GRIFFIN T».
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для накладення арешту на майно, слідчий суддя зазначив, що має бути визначений адекватний та співрозмірний спосіб позбавлення власника права користування майном, який не повинен призводити до зупинення або надмірного та тривалого обтяження правомірної підприємницької діяльності судновласника, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Слідчий суддя також зазначив, що клопотання прокурора не містить обґрунтування щодо необхідності накладення арешту на судно саме з метою забезпечення речових доказів, а посилання прокурора щодо обґрунтованості клопотання про накладення арешту на допит членів екіпажу слідчий суддя обґрунтовано визнав безпідставними, оскільки дана обставина вже враховувалась під час попереднього розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на судно 07.06.2024 року та була врахована з урахуванням пояснень прокурора, який зазначив в судовому засіданні про необхідність надання 4 (чотирьох) днів для проведення допиту членів екіпажу.
Також слідчим суддею встановлено не обґрунтування прокурором в клопотанні та в судовому засіданні необхідності доступу до судна, з урахуванням надання додаткових матеріалів експерту. Слідчим суддею встановлено, що надані матеріали клопотання не містять процесуальних документів, що підтверджують наявність підстав для накладення арешту на вказане морське судно за наведених у клопотанні доводів.
Слідчим суддею також звернута увага на такі обставини: на формальний характер постанови про визнання речовим доказом від 13.05.2024 року, оскільки не містить обґрунтованих доводів наявності підстав для накладення арешту на судно; що з моменту внесення відомостей до ЄРДР 13.05.2024 року і до теперішнього часу, жодній особі, не було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч.2 ст.243 КК України; що матеріали провадження не містять даних, що в даному кримінальному провадженні будь-якій особі, у тому числі власнику арештованого майна повідомлено про підозру; до клопотання слідчого не долучено документів, які свідчать про існування цивільного позову пред'явленого до власника арештованого майна; матеріали провадження також не містять відомостей про те, що власник арештованого майна за законом несе цивільну відповідальність у даному кримінальному провадженні.
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя визнав не доведеним, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника (володільця) майна та сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів. А також враховуючи, що прокурором належним чином не доведено необхідності застосування арешту на зазначене у клопотанні майно, а також ризиків його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, як і значення вказаного майна для досягнення цілей у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку, що за вказаних обставин у їх сукупності арешт є надмірним заходом, а тому подане прокурором клопотання не підлягає задоволенню.
Перевіривши оскаржену ухвалу та доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо відмови в задоволенні клопотання прокурора про повторне (втретє) накладення арешту на судно, а також приймає до уваги обставини, які були встановлені під час апеляційного розгляду.
Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя.
Відповідно до вимог п.7 ч.2 ст.131 КПК один із заходів забезпечення кримінального провадження - є арешт майна.
При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
За змістом ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Процедура вирішення питання про накладення арешту на майно визначена ст.171 КПК.
Кримінальний процесуальний кодекс України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.
Таким чином, якщо закон визначив, що клопотання слідчого/прокурора про накладення арешту на майно повинно відповідати вимогам ст.171 КПК, орган досудового розслідування та прокурор повинні неухильно дотримуватися визначених законом вимог.
Кримінальний процесуальний кодекс України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого/прокурора про накладення арешту повинно відповідати вимогам статті 171 КПК, то прокурор повинен неухильно їх дотримуватися. Так, згідно статті 171 КПК у клопотанні слідчого або прокурора повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна та до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання, тобто правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна. Вказана норма також узгоджується з статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
В апеляційній скарзі прокурором не спростовані висновки слідчого судді в оскарженій ухвалі та не доведено підстав, визначених ч.2 ст.170 КПК, для накладення повторного арешту на вказане судно.
Апеляційний суд звертає увагу, що клопотання прокурора про арешт на судно GRIFFIN T BRIDGETOWN IMO 9390537 8PTO9» BARBADOS подається втретє.
Так, ухвалою слідчого судді Южного міського суду Одеської області від 20.05.2024 року за клопотанням прокурора у вказаному кримінальному провадженні було накладено арешт на судно «GRIFFIN Т BRIDGETOWN IMO 9390537 8РТО9» BARBADOS, Судновласник - «ОУШЕН ПАЛМ КОРП.», строком до 07.06.2024 року включно.
При цьому, слідчим суддею на той час визнано доведеними доводи прокурора про необхідність накладення арешту на металеві ємності, на судно з метою збереження речових доказів кримінального провадження, проведення невідкладних слідчих дій у виді огляду судна, а також проведення судової експертизи промислового обладнання. Слідчим суддею, зважаючи на здійснення судновласником дій, направлених на відшкодування спричинених правопорушенням збитків, враховуючи понесення судновласником у разі тривалого затримання судна збитків, пов'язаних із утриманням судна та можливі витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання судна з боку державних органів України, слідчий суддя визнав за необхідне обмежити строк дії арешту судна на час, який є потрібним та достатнім для проведення органом досудового розслідування необхідних слідчих дій, зокрема огляду судна та проведення необхідних експертиз. На тому етапі кримінального провадження слідчий суддя визнав доведеним, що потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника (володільця) майна, оскільки проводились першочергові слідчі дії, що мало сприяти досягненню мети всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та збереження речових доказів та таке втручання у право на власність визнав пропорційним.
Однак, не зважаючи на встановлений слідчим суддею достатній строк арешту, в подальшому прокурор знову звернувся до слідчого судді із аналогічним клопотанням.
Ухвалою слідчого судді Южного міського суду Одеської області від 07.06.2024 року знову задоволено клопотання прокурора у цьому кримінальному провадженні та накладено арешт на судно « ІНФОРМАЦІЯ_4 » BARBADOS, Судновласник - «ОУШЕН ПАЛМ КОРП.», строком до 14.06.2024 року включно (з урахуванням ухвали слідчого судді Южного міського суду Одеської області від 10.06.2024 року про виправлення описки).
При цьому слідчий суддя на той час також погодився із доводами прокурора про те, що накладення арешту на судно пов'язане саме з необхідністю надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій пов'язаних із проведенням експертизи промислового обладнання, допиту членів екіпажу судна, та призначенням експертизи матеріалів, речовин та виробів і судової інженерно-екологічної експертизи, які виключають надходження клопотань експертів про надання додаткових матеріалів та відомостей, у тому числі щодо подальших дій на борту вказаного судна, інших підстав накладення арешту прокурором не наводилось. Слідчий суддя за тих підстав визнав тимчасове обмеження власника судна на право користування ним співмірним з урахуванням завдань кримінального провадження, однак лише на визначений строк, який є достатнім для реалізації органом досудового розслідування своїх повноважень.
Колегія суддів звертає увагу, що матеріали судового провадження не містять відомостей про оскарження прокурором ухвал слідчих суддів від 20.05.2024 року та від 07.06.2024 року, тобто фактично прокурор погодився із строками накладення арешту на судно, не просив визначити більший тривалий строк, на що обґрунтовано звернув увагу слідчий суддя.
Таким чином, колегія суддів констатує, що в даному кримінальному провадженні прокурор вже втретє звертається до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на судно та посилається фактично на ті ж підстави, що були враховані слідчими суддями в попередніх двох ухвалах про арешт судна на певний строк. Зокрема прокурор посилається на необхідність виконання ряду слідчих та процесуальних дій, однак як вірно встановлено слідчими суддями в попередніх ухвалах, органу досудового розслідування було надано достатній строк для всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, зокрема шляхом застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту на судно на певний строк (двічі), однак органом досудового розслідування та прокурором не було вжито дієвих заходів для проведення слідчих дій, які слідчий суддя вірно визнав невиправданою неефективністю досудового розслідування.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до вимог ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.
Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді, що необґрунтоване тривале обмеження іноземного судновласника права користування судном, що тягне за собою суттєві збитки для власника, обмежує господарську діяльність іноземної компанії, яка має зобов'язання перед контрагентами, в сукупності з встановленими судом фактами недотримання органом досудового розслідування та прокурором розумних строків розслідування та відсутністю вжиття дієвих заходів, направлених на ефективне розслідування, яке полягає у невиправданому зволіканні щодо проведення першочергових слідчих дій, є недопустимим.
При цьому, колегія суддів враховує, що представник власника майна в своїх запереченнях на апеляційну скаргу зазначає, що з 20.05.2024 року по 05.06.2024 року, з 07.06.2024 року по 27.06.2024 року, з 27.06.2024 року і дотепер будь-які слідчі та інші процесуальні дії на судні органом досудового розслідування не проводилися. При цьому, судновласником надано слідчому запитувані ним документи, а виконання клопотань експертів не стосуються проведення огляду судна чи його частин.
Також представник власника просить врахувати, що подальший арешт судна не є співмірним завданням кримінального провадження, оскільки існує ризик повного зупинення підприємницької діяльності компанії (власника), адже кожен день простою судна в порту призводить до завдання компанії (власнику) значних збитків, що є невиправним, з огляду на те, що шкода завдана внаслідок арешту судна не є співмірною завданням кримінального провадження.
Також представник власника майна посилається на те, що наразі існує реальний ризик знищення або значного пошкодження судна, поранення або загибелі членів екіпажу внаслідок перебування судна в Морському порту «Південний», у зв'язку із систематичними атаками Російської Федерації на портову інфраструктуру України.
Щодо Претензії органу ДЕІ України від 17.05.2024 року №97 на суму 2059915 доларів США, то представник власника майна зазначив, що вона стосується господарсько-правових відносин між судновласником та Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), тому не має відношення до кримінального провадження.
Доводи прокурора про те, що станом на теперішній час у кримінальному провадженні необхідно виконати ще ряд слідчих та процесуальних дій, а виконання клопотань експертів потребують суттєвого часу, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки з часу внесення відомостей до ЄРДР, а саме з 13.05.2024 року у органу досудового розслідування було достатньо часу для проведення у разі необхідності слідчих та процесуальних дій з арештованим судном, належних доводів які обґрунтовували необхідність подальшого арешту судна прокурором не наведено.
Колегія суддів звертає увагу, що прокурор в судове засідання апеляційного суду не з'явився, тобто не скористався своїм правом доведення позиції щодо необхідності продовження арешту судна.
З урахуванням встановлених апеляційним судом обставини, суд вважає, що ініціювання прокурором втретє питання про накладення арешту на судно, вказане в клопотанні, не відповідає положенням Конституції України, кримінального процесуального закону України та практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як свідчить практика ЄСПЛ, найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до ЄСПЛ забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Крім того, ЄСПЛ, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь.
ЄСПЛ вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.
Відповідно до пунктів 69, 73 рішення ЄСПЛ від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що на день розгляду слідчим суддею клопотання та апеляційного перегляду оскарженої ухвали, відсутні підстави для повторного застосування щодо судна «GRIFFIN T BRIDGETOWN IMO 9390537 8PTO9» BARBADOS зазначених в клопотанні обмежувальних заходів.
Істотних порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування оскарженої ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.
За таких умов, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність таких підстав в даному кримінальному провадженні, оскільки прокурором не доведено обґрунтованості наявності законних підстав для повторного накладення арешту, що вказує на необґрунтованість апеляційної скарги прокурора, а тому вона не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 167, 170, 171, 309, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Южного міського суду Одеської області від 14.06.2024 року в кримінальному провадженні №12024161200000222 від 13.05.2024 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024161200000222 від 13.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.243 КК України, а саме на судно «GRIFFIN T BRIDGETOWN IMO 9390537 8PTO9» BARBADOS, судновласник - «ОУШЕН ПАЛМ КОРП», адреса - Траст Компані Комплекс, ОСОБА_6 , острів Аджелтейк, Маджуро, МН96960, Маршалові острови, відповідно до свідоцтва про реєстрацію БАРБАДОС - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4