Номер провадження: 11-сс/813/1162/24
Справа № 947/22449/24 1-кс/947/9676/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
24.07.2024 року м. Одеса
Суддя-доповідач судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши в порядку ст.398 КПК України апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20 липня 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024160000000020 від 13 січня 2024 року, -
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20 липня 2024 року було задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 та до підозрюваного ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 16 вересня 2024 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу.
Перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 та додані документи, що підтверджують його повноваження у даному провадженні, суддя-доповідач дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст.24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» (Melnyk v. Ukraine), заява № 23436/03, зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Відповідно до ч.3 ст.392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК України.
Згідно з п.3 ч.1 ст.393 КПК апеляційну скаргу мають право подати підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник.
Приписами ч. 5 ст. 396 КПК зазначено, що апеляційна скарга підписується особою, яка її подає. Якщо апеляційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформленні належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст.45 КПК України встановлено, що захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).
Статтею 50 КПК передбачено, що повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю;
2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
При цьому, суддя-доповідач звертає увагу, що законодавець у ч.1 ст.50 КПК імперативно закріпив надання адвокатом свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (п. 1 ч. 1 ст. 50 КПК) та документа з передбаченого в п.2 ч.1 цієї статті альтернативного переліку документів.
Тобто, законодавець зобов'язав адвоката надати суду свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, а також надав право альтернативного вибору щодо документів, передбачених у п.2 ч.1 ст.50 КПК, якими може бути підтверджено повноваження захисника у конкретному кримінальному провадженні.
Такий висновок міститься в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 листопада 2019 року (справа №648/3629/17, провадження №51-9792кмо18).
Захисник ОСОБА_3 до своєї апеляційної скарги додав ордер на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_4 від 23 липня 2024 року за №1379128.
Разом з тим, захисник ОСОБА_3 до апеляційної скарги не додав копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. В розділі додатки до апеляційної скарги такий документ також не був зазначений захисником ОСОБА_3 , що само по собі підтверджує зазначені обставини.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про те, що захисник ОСОБА_3 до апеляційної скарги не надав всіх необхідних документів на підтвердження того, що він уповноважений здійснювати захист та представляти інтереси підозрюваного ОСОБА_4 .
Вказані недоліки апеляційної скарги унеможливлюють її розгляд і є перешкодою для відкриття апеляційного провадження, а тому, апеляційний суд мав би залишити апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 без руху, з наданням апелянту достатнього строку для усунення зазначених недоліків.
Разом з тим, колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду 19 вересня 2018 року по справі № 344/15549/17 звернула увагу на те, що нормами КПК України не передбачено можливості залишення без руху апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів, на це вказують, зокрема, й обмежені строки розгляду таких скарг на вказані рішення (ч. 2 ст. 422 КПК).
Слід зазначити, що ст.422 КПК України передбачений порядок перевірки ухвал слідчого судді, однак в зазначеній нормі закону не передбачені дії судді-доповідача, щодо апеляційних скарг на ухвали слідчого судді, які подані особою, що не має право на подачу апеляційної скарги
При цьому, на думку судді-доповідача, в подібних випадках слід керуватися положеннями ч.6 ст.9 КПК України, відповідно до якої у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу.
Згідно з п.2 ч.3 ст.399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
За таких обставин, суддя-доповідач дійшов висновку про те, що відповідно до положень п.2) ч.3 ст.399 КПК України, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Разом з цим, відповідно до ч.7 ст.399 КПК України суддя-доповідач роз'ясняє особі, яка подала апеляційну скаргу про те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.
Керуючись статтями 7, 9, 50, 393, ст.396, п.2 ч.3 ст.399, 405, 419 КПК України, суддя-доповідач, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20 липня 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024160000000020 від 13 січня 2024 року - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги невідкладно надіслати захиснику ОСОБА_3 .
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу про те, що відповідно до ч.7 ст.399 КПК України, повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду.
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2