Номер провадження: 11-сс/813/944/24
Справа № 947/17450/24 1-кс/947/7318/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
15.07.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою представника заявника Міністерства юстиції України - ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 31.05.2024 року на бездіяльність уповноважених посадових осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР, розташованому у м. Миколаєві про невнесення відомостей до ЄРДР,
встановив:
оскарженою ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні скарги Міністерства юстиції України на бездіяльність слідчого, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Не погоджуючись з ухвалою представник заявника Міністерства юстиції України - ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою задовольнити скаргу та зобов'язати посадових осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою Міністерства юстиції України від 09.04.2024 року про вчинення кримінального правопорушення.
Посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, представник МЮУ стверджує, що заява від 09.04.2024 року містить обставини, які можуть вказувати на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 365 та 367 КК України, вчинених невстановленими особами органів державної влади відносно ОСОБА_6 , в результаті яких Державному бюджету України було завдано збитків, внаслідок виплати відшкодування в сумі 47925,12 грн на виконання рішення ЄСПЛ у справі «Шапошніков проти України». Крім того, у вказаній заяві наявні всі документи, якими МЮУ обґрунтовує необхідність внесення відомостей до ЄРДР. Відмовляючи у внесенні відомостей до ЄРДР, Другий слідчий відділу (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, послався на недостатність суми завданих збитків, однак в даному випадку було завдано збитки Державному бюджету України, тому висновки слідчого судді є необґрунтованими. Для перевірки відомостей, викладених у заяві МЮУ від 09.04.2024 року, за твердженням апелянта саме необхідно провести слідчі дії, які не можливі без внесення відомостей до ЄРДР.
Прокурор, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, тому апеляційний розгляд проведено за його відсутності.
Представник МЮУ подав до суду заяву, в якій просив здійснювати апеляційний розгляд за його відсутності, просив задовольнити апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача; вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України (далі - КПК), суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК, які узгоджуються з приписами ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Главою 26 КПК передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
Статтями 303, 304 КПК визначено рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, право на оскарження та строк подання скарги.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Так, п.1 ч.1 ст.303 КПК передбачає можливість оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (ч.1 ст.304 КПК).
З матеріалів провадження вбачається, що Міністерство юстиції України звернулось із заявою від 09.04.2024 року до Державного бюро розслідувань, в якій посилаючись на вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364, 365 та 367 КК України, невстановленими особами органів державної влади відносно громадянина ОСОБА_6 , в результаті яких Державному бюджету України було завдано збитків, внаслідок виплати йому відшкодування в розмірі 47925,12 грн., на виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шапошніков та інші проти України», та просило внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за фактом вчинення кримінальних правопорушень.
На вказану заяву Другий слідчий відділ (з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві надіслав відповідь від 25.04.2024 року, з якої вбачається, що склад вищезазначених кримінальних правопорушень (ст.ст.364, 365, 367 КК України), в тому числі є матеріальним та обов'язковим елементом його об'єктивної сторони виступає завдання істотної шкоди або тяжких наслідків охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб. Відповідно до пунктів 3, 4 примітки до ст. 364 КК України істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 КК України вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, а тяжкими є наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто для 2023 року (момент нанесення Державі збитків) мова йде про суми у 134200,0 грн. та 335500,0 грн. відповідно. Водночас, відповідно до матеріалів виконавчого провадження, розпочатого за рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Шапошніков та інші проти України» від 05.10.2023, заявнику ОСОБА_6 перераховано з Державного бюджету України на особовий рахунок кошти у розмірі 47925,12 грн. (еквівалент 1200,00 Євро), що підтверджується платіжним дорученням №404 від 13.12.2023. Вказане дає змогу констатувати відсутність об'єктивної сторони складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.364, 365, 367 КК України. Враховуючи викладене, на даний час підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відсутні. Про що зазначено в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали слідчого судді.
У відповідності до положень ч.1 ст.11 КК України (далі - КК) злочином (кримінальне правопорушення) є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим Наказом Генерального прокуратура від 30.06.2020 №298 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Офісу Генерального прокурора № 231 від 17.08.2023).
Згідно з п.1 Глави 2 Розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК.
Однак, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.4 ст.214 КПК слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Одночасно, зміст ч.1 ст.214 КПК не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40, ч. 4 ст. 40-1 КПК України прокурор, слідчий та дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
При цьому, нормами кримінального процесуального законодавства передбачено, які саме діяння є правопорушеннями (злочинами), в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше.
Разом з цим, передбачено необхідність попередньої оцінки слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать про ознаки певного кримінального правопорушення, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення, і тільки такі заяви і повідомлення повинні вноситись до ЄРДР за відповідною правовою кваліфікацією. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є прокурор, слідчий чи дізнавач вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймаються уповноваженою особою самостійно.
Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 20 квітня 2023 року в справі №373/18/23, і відповідно до цих висновків реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постановах від 30 січня 2019 року в справі №818/1526/18 та від 24 квітня 2019 року в справі №818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
На думку апеляційного суду, слідчий суддя об'єктивно та всебічно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про те, що в поданій заяві не міститься достатніх відомостей про кримінальне правопорушення, що можуть свідчити про його вчинення.
Зокрема, із відповіді від 25.04.2024 року Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР розташованого в м. Миколаєві вбачається, що підставою для відмови у невнесенні відомостей до ЄРДР стало те, що із аналізу долучених заявником до своєї заяви документів встановлено, що порушення, констатовані у рішенні ЄСПЛ у справі «Шапошніков та інші проти України» від 05.10.2023 за заявою ОСОБА_6 , допущені через існування недоліків у чинному законодавстві України системного характеру, які є основою виявленого ЄСПЛ порушення, що не може бути підставою притягнення службових осіб органів державної влади, досудового розслідування, прокуратури та суду до кримінальної відповідальності, оскільки положення ст.ст. 23, 24, 25, 364, 365, 367 КК України передбачають встановлення у діях таких службових осіб вини у формі умислу або необережності різних видів.
З огляду на встановлені ЄСПЛ порушення, проаналізовані уповноваженою особою ДБР, з них неможливо встановити конкретну особу, дії якої могли призвести до завдання збитків Державному бюджету України у зв'язку з виконанням рішення ЄСПЛ «Шапошніков та інші проти України» від 05.10.20232023 за заявою ОСОБА_6 .
Натомість порушення у даній справі, як зазначено в листі Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР розташованого в м. Миколаєві пов'язані не з діями конкретних осіб, а з огляду на недоліки у чинному законодавстві України, що стосувалось даної справи.
Окрім цього, у вказаному листі, також звернута увага на те, що із заяви Міністерства юстиції України не вбачається наявності об'єктивної сторони кримінального правопорушення, з огляду на встановлену суму коштів у розмірі 47925,12 грн. (еквівалент 1200 Євро), які перераховано з Державного бюджету України на особовий рахунок заявнику ОСОБА_6 за рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Шапошніков та інші проти України» від 05.10.2023 року.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги Міністерства юстиції України на бездіяльність слідчого, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 09.04.2024 року.
Оскільки за результатами апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено допущення істотних порушень вимог кримінального процесуального закону слідчим суддею районного суду, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 9, 303, 306, 376, 404, 405, 407, 409, 411, 413, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника заявника Міністерства юстиції України - ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 31.05.2024 року на бездіяльність уповноважених посадових осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР, розташованому у м. Миколаєві про невнесення відомостей до ЄРДР за заявою Міністерства юстиції України від 09.04.2024 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4