Справа № 740/3431/24
Провадження № 3/740/1438/24
Іменем України
23 липня 2024 року м. Ніжин
Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Шевченко І. М., розглянувши матеріали, які надійшли з Ніжинського РУП ГУ НП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
установив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 232963 від 29.05.2024, складеним поліцейським ОСОБА_2 , 29.05.2024 о 22 год. 45 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці в стані алкогольного сп'яніння, висловлювався нецензурною лайкою в бік пересічних громадян по вул. Об'їжджій, 120, біля магазину «Сімейний», чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Такі дії ОСОБА_1 ініціатором протоколу кваліфіковано, як адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, тобто дрібне хуліганство.
ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просив судове засідання проводити без його участі; не визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення, пояснивши, що не висловлювався нецензурною лайкою в бік сторонніх осіб, доказів цього немає.
До суду надійшла заява від лейтенанта поліції ОСОБА_2 , в якій він просив судове засідання проводити без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.
Згідно із ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (ЗУ «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 р. № 2899-1У).
Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Усупереч викладеному, до протоколу не додано жодних доказів, з яких можна було б установити, що ОСОБА_1 29.05.2024 о 22 год. 45 хв. у м. Ніжині по вул. Об'їжджій, 120, біля магазину «Сімейний» висловлювався нецензурною лайкою в бік пересічних громадян, чим порушив громадський порядок.
Отже, вказані в протоколі обставини не підтверджуються жодними доказами, а всі сумніви тлумачаться на користь особи, стосовно якої складено протокол.
Таким чином, відсутні підстави вважати установленим факт вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини») доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП слід закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 1, 7, 173, 245, 247, 280, 294 КУпАП, -
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня прийняття постанови.
Суддя І. М. Шевченко