Справа № 581/647/24
Провадження № 3/581/219/24
25 липня 2024 року селище Липова Долина
Суддя Липоводолинського районного суду Сумської області Сізов Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 , офіційно не працює,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП,
Поліцейським ПОГ СП Роменського РВП ГУНП в Сумській області Рибкою С.С. 16 липня 2024 року складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого 16 липня 2024 року близько 15 год 30 хв. у магазині ФОП « ОСОБА_2 » по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 здійснила продаж алкогольного напою без наявної ліцензії на здійснення такої діяльності, чим порушила вимоги ч. 22 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», вчинивши правопорушення передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
У пункті 9 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України № 1376 від 06 листопада 2015 року вказано, що при складанні протоколу зазначається, у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
У протоколі про адміністративне правопорушення у вину ОСОБА_1 ставиться вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП (в частині здійснення господарської діяльності без ліцензії та дозвільних документів) може бути лише суб'єкт господарювання.
Відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно зі ст. 55 ГКУ суб'єктами господарювання є учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом
Господарська діяльність включає як виробничу діяльність, у процесі якої виробляється продукція, вироби народного споживання та інші матеріальні цінності, так і невиробничу діяльність, пов'язану з виконанням різних видів робіт, у тому числі науково-дослідних, надання послуг, результати яких відчужуються як товар.
Згідно зі ст. 42 ГК України встановлено, що підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Отже, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» від 25 квітня 2003 року № 3 систематичною вважається діяльність у разі, коли продаж товарів, надання послуг з метою отримання прибутку здійснюється особою безпосередньо, самостійно не менш ніж 3 рази протягом календарного року.
Отже, для притягнення особи до відповідальності за ст. 164 КУпАП належало встановити, чи ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання у розумінні закону та чи здійснював господарську діяльність із порушенням встановленого порядку.
Разом із тим, такі докази у справі відсутні, натомість із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не працює.
Отже, ОСОБА_1 не може бути і суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП, вчинення якого їй поставлене у вину.
Крім того, оскільки диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП є бланкетною, у протоколі необхідним є зазначення, які норми та якого закону були особою порушені, проте у фабулі постанови зазначений Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», який на час фіксації правопорушення має іншу назву, а саме - Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутністю складу правопорушення.
Згідно зі ст. 260 КУпАП порядок вилучення речей визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 265 КУпАП передбачено, що речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами відповідних органів. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання.
Із матеріалів справи вбачається, що поліцейськими було вилучено 6 пляшок горілки «Немирівська» лимон, ємністю по 0,5 л кожна, відомості про те, кому належать вилучені речі відсутні, як і відсутня інформація про те, що така продукція обмежена у цивільному обігу.
У зв'язку з викладеним та беручи до уваги, що судом не встановлено у діях особи адміністративного правопорушення, вилучені речі необхідно повернути їх власнику.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 280, 283, 284 КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вилучені речі: 6 пляшок горілки «Немирівська» лимон, ємністю по 0,5 л кожна, повернути власнику.
Постанова судді може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д. В. Сізов