Справа № 463/1941/24 Головуючий у 1 інстанції: Нор Н.В.
Провадження № 33/811/991/24 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.
23 липня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу захисника Яцишина І.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого: АДРЕСА_1 , на постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 28 травня 2024 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір у сумі 605 грн 60 коп.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 керував автотранспортним засобом марки «Mersedes - benz CLK 220», номерний знак НОМЕР_1 , 17.02.2024р. о 10 год. 55 хв. на вул. Галицька, 12А у м. Львові-Винники з явними ознаками алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9а ПДР.
Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції захисник Яцишин І.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 28 травня 2024 року та закрити провадження у справі.
Зазначає, що після судового засідання було повідомлено захисника, що з постановою та результатом розгляду можна буде ознайомитись 29.05.2024, однак після візитів до суду 29-30.05.2024 року зміст рішення не був повідомлений, а опубліковано на інформаційному порталі «Судова влада» лише 17.06.2024, тому строк апеляційного оскарження пропущено з поважних причин.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що у постанові суду вказано, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вину у вчиненому заперечив, та наведено його пояснення, однак ОСОБА_1 жодного разу не приймав участі у судових засіданнях у даній справі, натомість пояснення по суті та доводи на їх підтвердження подано було захисником, ОСОБА_2 в судовому засіданні 28.05.2024, оцінку яким судом не надано в повному обсязі та належним чином не проаналізовано.
Судом першої інстанції не правильно встановлено, що повторний забір біологічних зразків проводився 19.02.2024, оскільки захисником надано Направлення на токсикологічне дослідження 17.02.2024 та такі, у зв'язку із зайнятістю працівників закладу охорони здоров'я були дослідженні 19.02.2024 року (номер реєстрації медичного огляду 1973, номер пацієнта 133440), однак відібрані саме 17.02.2024 та за результатом токсикологічного дослідження № 912 етанол становить 0%о.
Судом не надано жодної оцінки доводам захисника на предмет несправності пристрою «Драгер», оскільки в графі температура вказано показник +12 оС, однак після моніторингу інформаційних порталів захисником встановлено, що у м. Львові та Львів- Винники о 10-50 год. температура становила +6,0 оС.
Апелянт наголошуємо, що при складанні протоколу поліцейським не було роз'яснено права та обов'язки, та в подальшому ОСОБА_1 не забезпечено право на захист під час складання адміністративних матеріалів.
ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Яцишин І.В. повторно у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, та про причини своєї неявки суд не повідомили і клопотань про відкладення розгляду справи не подали.
Враховуючи наведене, з метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Яцишина І.В.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що строк апеляційного оскарження слід поновити, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.
Зокрема, такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №637990 від 17 лютого 2024 року (а.с. 2), згідно з яким ОСОБА_1 17.02.2024 о 10:55 год. на вул. Галицька, 12А у м. Львові-Винники керував транспортним засобом марки «Mersedes - benz CLK 220», номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився в медичному закладі, стан алкогольного сп'яніння підтверджується висновком лікаря №000531 від 17.02.2024 КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень», чим порушив п.2.9а ПДР, за що відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Викладені у протоколі обставини також підтверджуються наявним у матеріалах справи записом з камер спостереження патрульних, з якого слідує, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування із ОСОБА_1 у працівників поліції виникла підозра, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, що стало підставою для пред'явлення вимоги про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 погодився, та пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер». За результатами огляду, встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння - 0,47%о. З результатами огляду ОСОБА_1 не погодився, тому був доставлений працівниками поліції до медичного закладу, де пройшов огляду, результат 0,28%о.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та вищезазначеної Інструкції, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп'яніння, який першочергово проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Відповідно до положень Розділу ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 після проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та незгоди з його результатами, був доставлений до медичного закладу для огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Апеляційним судом встановлено, що за наслідками проведеного в закладі охорони здоров'я огляду, у відповідності до вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», було складено висновок від 17 лютого 2024 року № 000531 (а.с. 4).
Так, згідно з висновком щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17 лютого 2024 року №000531 (а.с. 5), огляд ОСОБА_1 проводився КНП ЛОР «Центр превенції та терапії узалежнень», за результатом проведеного огляду в освідуваної особи встановлено стан алкогольного сп'яніння.
Крім того з наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що за результатами огляду ОСОБА_1 в медичному закладі вміст алкоголю в його організмі становив - 0,28%о, що перевищує допустиму норму, тому і стало підставою для складання висновку, який не викликає у суду апеляційної інстанції сумнівів у його достовірності та подальшого притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Пунктом 14 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року передбачено право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду.
Водночас, під час апеляційного розгляду справи встановлено, що висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17 лютого 2024 року №000531 з підстав його неповноти або неправильності не оскаржував, та дії працівників медичного закладу у встановленому законом порядку ОСОБА_1 не оспорював.
Твердження захисника про те, що температура, зазначена в результатах огляду водія на стан сп'яніння, не відповідала реальній, що ставить під сумнів справність приладу, апеляційний суд до уваги не бере.
Відбір проби повітря, що видихає особа, та результат тестування здійснюється приладом «Драгер» автоматично, у разі будь-яких порушень під час відбору пристрій зазначає про помилку. Як вбачається із відеозапису подій, будь-яких порушень інструкції допущено не було, газоаналізатор показав результати тестування без будь-яких помилок, які у подальшому були роздруковані поліцейськими.
При цьому суд вважає, що прилад «Драгер» не є приладом по вимірюванню температури повітря. Відповідно, поточна робоча температура для приладу може відрізнятись від зовнішніх погодних умов. Таким чином, температура навколишнього середовища не буде співпадати з показником температури приладу з наведених причин та жодним чином не впливатиме на результати тестування і це не свідчить про його непридатність. Згідно з Інструкцією з експлуатації газоаналізатора «Драгер 6810», визначено умови навколишнього середовища при експлуатації даного приладу: робоча температура: від - 5 до +50°С. При вимірюванні приладом «Drager 6810» він може показувати помилкове значення температури, якщо він зберігався у салоні автомобіля при іншій температурі та безпосередньо перед вимірюванням був перенесеним назовні. У той же час, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився при температурі +6 оС, а температура у роздруківці приладу вказана + 12оС, тобто в межах температури навколишнього середовища при експлуатації даного приладу. З вище наведеного слідує, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився справним газоаналізатором.
Доводи захисника щодо сумнівності результатів огляду ОСОБА_1 апеляційний суд вважає безпідставним із врахуванням показника приладу за наслідками огляду ОСОБА_1 , з якого вбачається, що вміст алкоголю в організмі останнього був значним 0,48‰, що виключає можливість похибки приладу. Крім того за наслідками огляду ОСОБА_1 в медичному закладі, також встановлено, що останній перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Не заслуговують на увагу і доводи захисника про неврахування суддею першої інстанції результатів токсикологічного дослідження ОСОБА_1 , за результатами якого у крові останнього не виявлено алкоголю.
Так, доставка особи для проходження огляду здійснюється поліцейським, а не самостійно особою, огляд проводиться медичним закладом, який входить до Переліку закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв.
Як вбачається з матеріалів справи результат токсикологічного дослідження №912 від 19.02.2024, який просить врахувати апелянт складено у ВП «Лікарня Святого Пантелеймона», даний медичний заклад не входить до визначеного Переліку, ОСОБА_1 не доставлявся до такого поліцейським, а звернувся самостійно для огляду, відтак підстави для врахування наданого результату токсикологічного дослідженя не має.
Апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.
Що стосується покликання на порушення права на захист ОСОБА_1 , не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки нормами чинного КУпАП не передбачено обов'язкової присутності захисника під час проходження огляду та складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Водночас, ч. 1 ст. 271 КУпАП встановлено, що у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Як слідує з матеріалів справи, захист інтересів ОСОБА_1 у суді першої інстанції здійснював адвокат Яцишин І.В., також захисником було подано апеляційну скаргу, чим дотримано право ОСОБА_1 на захист.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.
Наведеними письмовими доказами, достовірність яких в апеляційного суду не викликає сумнівів, в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі яких суддею відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП всебічно і повно з'ясовано всі обставини справи.
Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, а саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.
Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час перегляду, постанова суду є законною та обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
поновити адвокату Яцишину І.В. строк апеляційного оскарження.
Постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 28 травня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах останнього - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк