Справа 688/2735/24
№ 3/688/946/24
Постанова
Іменем України
24 липня 2024 року м. Шепетівка
Суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Козачук С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника з превентивної діяльності Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 14 лютого 2008 року Шепетівським МВ УМВС України в Хмельницькій області, РНОКПП НОМЕР_2 ),
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
06 червня 2024 року о 00 год. 11 хв. ОСОБА_1 по вул. Героїв Небесної Сотні, 26, в м. Шепетівка Хмельницької області керував транспортним засобом марки «Audi A4», державний номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засіданні не з'явився, подав заяву, у якій просив розгляд справи провести у його відсутність, вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав, посилаючись на те, що від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в медичному закладі не відмовлявся. Зазначив, що з долучених до матеріалів справи відеозаписів з нагрудного відеореєстратора поліцейського та з автомобіля не співпадає час його зупинки працівниками поліції, також на його прохання надати документи, які посвідчують особу, поліцейський, який його зупинив, відмовився. Окрім цього протокол про адміністративне правопорушення був складений у його відсутності, він не відмовлявся від його підпису.
За таких обставин, визнаю можливим справу розглянути без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки перешкод для такого розгляду, визначених ч. 3 ст. 268 КУпАП, не має.
Дослідивши матеріали справи, дійшла наступних висновків.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Згідно вимог п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Такий порядок визначений розділом Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС 07.11.2015 року №1395, зокрема п. 1 вказаного розділу передбачено, що водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 3 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС від 09.11.2015 року та МОЗ України № 1452/735, ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.6 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС від 09.11.2015 року та МОЗ України № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 року в справі № 177/525/17 (2-а/177/23/17) вказав, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №668683 від 06.06.2024 року та відеозаписів, долучених до нього, якими зафіксовано факт вчинення правопорушення; даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.06.2024 року, відповідно до яких ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу та в закладі охорони здоров'я, відбувалась відеофіксація події.
ОСОБА_1 роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що підтверджується відповідною розпискою від 06.06.2024 року, наявною в матеріалах справи.
Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в адміністративній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог КУпАП.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Докази долучені до справи та досліджені в судовому засіданні є належними та допустимими, сумнівів у їх законності не викликають.
Доказів на спростування викладеного в протоколі обвинувачення та проходження ОСОБА_1 відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я суду не надано.
Інспектор поліції, запідозривши водія ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння за ознаками запаху алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук під час керування ним транспортним засобом, правомірно вимагав проходження у нього огляду на стан сп'яніння, а останній в силу обов'язків водія, передбачених п. 2.5 Правил дорожнього руху України, повинен був пройти такий огляд. Крім того, слід врахувати, що такі вимоги поліцейським були висловлені неодноразово, проте жодних дій, спрямованих на бажання пройти огляд на визначення стану сп'яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 не вчинив, а тому доводи ОСОБА_1 , викладені в поданій до суду заяві, є безпідставними та не заслуговують на увагу.
З досліджених відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу «Drager » категорично відмовився, а на вимогу поліцейського пройти такий огляд в закладі охорони здоров'я, вимагав, щоб працівники поліції, надали йому направлення на проходження огляду, однак такий огляд хотів пройти на наступний день за участі адвоката. На вимогу поліцейського проїхати до медичного закладу для проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в день, час та місці вказаному в протоколі їхати з ними категорично відмовився, проте в агресивній формі вимагав направлення, щоб на наступний день самостійно здати кров на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Згідно п. 9 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС від 09.11.2015 року та МОЗ України № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Вказаний порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я був детально роз'яснений для ОСОБА_1 поліцейським, наголошено на необхідності проходження такого огляду з метою дотримання процедури його проведення в присутності поліцейського та на протязі двох годин після зупинки транспортного засобу, що вбачається з дослідженого судом відеозапису. Незважаючи на це, ОСОБА_1 наполягав на проходженні такого огляду на наступний день в присутності адвоката та шляхом здачі крові. На що поліцейським знову було роз'яснено, що Інструкцією не передбачено обов'язкового дослідження крові на вміст алкоголю, незважаючи і на такі роз'яснення, жодних дій для проходження огляду в закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 не вчинив, проїхати в такий заклад одразу після зупинки автомобіля не погодився.
Суд зазначає, що розділом Ш «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС від 09.11.2015 року та МОЗ України № 1452/735, передбачено порядок проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів. Вказаним порядком передбачено використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, які підтверджуються сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Вказаною Інструкцією не передбачено обов'язкового дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, за виключенням випадків коли водій - учасник дорожнього руху, внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, а також у разі необхідності проведення лабораторних досліджень на визначення вмісту наркотичного засобу або психотропної речовини в крові.
Суд не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 про те, що працівники поліції відмовилися пред'явлати йому свої документи, які посвідчують особу, оскільки під час зупинки транспортного засобу марки «Audi A4», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , працівник поліції - лейтенант ОСОБА_2 , який був одягнений в форменний одяг, відразу представився та наголосив, що здійснюється відеофіксація, при цьому роз'яснив останньому причину зупинки, якою була непрацююча ліва фара та рух у нічний час в комендантську годину в умовах воєнного стану.
Положеннями п.п. 3, 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно зі ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи, опитування особи, зупинення транспортного засобу, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Окрім цього, доводи ОСОБА_1 про те, на відеозаписах з нагрудного відеореєстратора поліцейського та з автомобіля відрізняється час його зупинки та не співпадає з обставинами викладеними в адміністративному протоколі серії ААД №668683 від 06.06.2024 року не доведені ОСОБА_1 та повністю спростовуються дослідженими судом доказами, оскільки час на відеореєстраторі автомобіля відповідає часу на нагрудному відеореєстраторі поліцейського.
Так, з досліджених відеозаписів вбачається, що відеозапис з автомобіля підтверджує факт руху саме ОСОБА_1 06.06.2024 року о 00 год. 11 хв. по вул. Героїв Небесної Сотні, 26, в м. Шепетівка Хмельницької області транспортним засобом марки «Audi A4», державний номерний знак НОМЕР_3 , а відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського, який розпочинається о 00 год. 11 хв., є послідовним продовженням, з якого вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції підставно з дотриманням вимог закону, запідозривши стан алкогольного сп'яніння у водія, оскільки було чутно запах алкоголю з порожнини рота на відстані, про що йому було повідомлено, запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу «Драгер» чи у закладі охорони здоров'я, від якого останній відмовився. Після чого, працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 його права та обов'язки, повідомили про те, що відносно нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення та час, на який буде призначено розгляд адміністративної справи в суді. Після надходження до суду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 надано можливість скористатись правовою допомогою адвоката, проте таке право останній не використав в суді.
Будь-яких істотних порушень вимог закону під час складення адміністративного протоколу та матеріалів справи, які б вплинули на кваліфікацію дій ОСОБА_1 та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено.
Таким чином подія та склад, вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді.
Європейський суд з прав людини у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», зазначає, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Крім того, слід зазначити, що при розгляді даної справи суд не переймає на себе функції обвинувачення, позаяк протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали складались уповноваженим інспектором поліції. При цьому враховуються висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 30 серпня 2023 року по справі № 208/712/19, згідно яких уповноважений орган Національної поліції на стадії досудового оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення фактично виконував функцію обвинувачення та разом із протоколом скерував до суду одержані ним письмові докази.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
З огляду на наведене вище, вважаю, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані як відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння за ч. 1 ст. 130 КУпАП та доведеною вину останнього у вчиненні даного правопорушення.
ОСОБА_1 отримав посвідчення водія 06.08.2020 року серії НОМЕР_4 кат. В, С» з терміном дії до 06.08.2050 року, копія якого міститься в матеріалах справи.
Враховуючи наведе вище, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення необхідне та достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових порушень в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130 ч. 1, 283, 284, 294 КУпАП, ст. 4 ч. 2 п. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, які слід стягнути на користь держави (отримувач коштів ГУК у Хмел. обл./Шепетів.мтг/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37971775, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA578999980313010106000022777, код класифікації доходів бюджету 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок в дохід держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 220301060, судовий збір п.5).
Згідно із ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Світлана КОЗАЧУК