Провадження №2/447/506/24
Справа №447/1565/24
25.07.2024 Миколаївський районний суд Львівської області у складі:
головуючої судді Друзюк М.М.,
секретар судового засідання Іськів О.І.
розглянувши цивільну справу у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом( повідомленням) сторін за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
Стислий виклад обставин справи.
Позивачка подала до Миколаївського районного суду Львівської області позов до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовну заяву обґрунтовує тим, що шлюб між ними зареєстровано 18.04.2001 Берездівецькою сільською радою Стрийського району Львівської області, про що складено актовий запис №3.
Під час шлюбу у сторін народилась двоє дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначила, що вони з відповідачем мають різні погляди на життя, подружні відносини фактично розірвані, спільного господарства не ведуть, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та таке суперечить її інтересам. Шлюбні відносини між ними припинено, а тому просить суд ухвалити рішення про розірвання шлюбу та покласти судові витрати на неї.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 27.06.2024 у справі відкрито провадження і призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 25.07.2024. Відповідачу визначено строк для подання відзиву, заперечень.
На адресу суду 25.07.2024 надійшла заява від позивачки, у якій просила розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач ОСОБА_2 25.07.2024 подав заяву, у якій позовні вимоги визнав, заперечень щодо розірвання шлюбу немає.
У зв'язку з неявкою сторін у судове засідання, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі письмових доказів відповідно до ст.223 ЦПК України.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 18.04.2001, укладено шлюб між ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , після укладення шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_6 » (а.с.8).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 01.02.2002, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.6).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 22.02.2007, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.7).
Норми права, які застосував суд.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Сімейного кодексу України (далі СК України).
Так, згідно з положеннями частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Приписом частин 3 та 4 статті 56 СК України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Також, суд застосував норми статей 104, 110 та 113 СК України, які визначають підстави припинення шлюбу, право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу та право на вибір прізвища після розірвання шлюбу.
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, однак не підтримують шлюбних стосунків. Позивачка наполягає на розірванні шлюбу, що вбачається з висловленої нею у заяві позиції. Відповідач не заперечує щодо розірвання шлюбу.
Суд зауважує, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу, у тому числі до перебування у ньому, є неприпустимим.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд доходить переконання, що подальше спільне життя сторін як подружжя і збереження їхнього шлюбу є неможливим, суперечить інтересам позивачки, атому позов підлягає задоволенню повністю.
Згідно з ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. А тому, в користь позивача належить з державного бюджету повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 605,60 гр.
З урахуванням наведено, з відповідача в користь позивача належить стягнути 1 514 грн. судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову
Керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 18.04.2001 Берездівецькою сільською радою Стрийського району Львівської області, про що складено актовий запис №3.
Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.. сплаченого судового збору згідно з квитанцією №0.0.3675371255.1 від 30.05.2024.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомо.
Суддя Друзюк М. М.