ЄУН: 336/5294/24
Провадження №: 2/336/2342/2024
16 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого - судді Щасливої О.В.,
розглянувши цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитування,
Товариств з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.
В заяві вказує, що 01 червня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ Мікрофінанс» та відповідачем укладено кредитний договір № 5048016, за умовами якого відповідачу надані кредитні кошти у розмірі 10 000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,9900%, строком до 01.07.2021 року.
У відповідності до п. 1.7 Договору у разі порушення строків повернення кредитних коштів з урахуванням відсотків процентна ставка збільшується до 2,5% від суми кредиту за кожен день пролонгованого строку.
27 серпня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ Мікрофінанс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вердитк капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 27/08-1, у зв'язку з цим в означений день права грошової вимоги по відношенню до боржників товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ Мікрофінанс», в тому числі за договором кредитування, укладеним з ОСОБА_1 перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».
10 березня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» відступило право вимоги до своїх боржників товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» у відповідності до договору відступлення прав вимоги № 10-03/2023, в тому числі і за договором кредитування № 5048016 від 01.06.2021 року, позивальником якого є ОСОБА_1 .
Станом на день звернення до суду з позовом заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, тому станом на 10.05.2024 року у нього виникла заборгованість у розмірі 24 275 грн. 72 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 10 000 грн., заборгованість за відсотками на день відступлення прав вимоги 13 470 грн. 00 коп., три відсотка річних 148 грн. 76 коп., інфляційні витрати 656 грн. 96 коп., яку просить стягнути на свою користь.
Крім того, просить про покладення на відповідача судового збору в сумі 3028 грн., попередньо сплаченого позивачем, а також витрат на правничу допомогу у розмірі 9 000 грн.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу від 28.05.2024 року справу передано в провадження судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Щасливої О.В.
Ухвалою судді від 10.06.2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання, в розумінні положень ст.279 ЦПК України, не надходило.
У визначений судом строк відповідно до ст.ст. 191, 278 ЦПК України, відзив на позов не подано, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 01 червня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ Мікрофінанс» та відповідачем укладено кредитний договір № 5048016, за умовами якого відповідачу надані кредитні кошти у розмірі 10 000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,9900%, строком до 01.07.2021 року.
У відповідності до п. 1.7 Договору у разі порушення строків повернення кредитних коштів з урахуванням відсотків процентна ставка збільшується до 2,5% від суми кредиту за кожен день пролонгованого строку.
27 серпня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ Мікрофінанс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вердитк капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 27/08-1, у зв'язку з цим в означений день права грошової вимоги по відношенню до боржників товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ Мікрофінанс», в тому числі за договором кредитування, укладеним з ОСОБА_1 перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».
10 березня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» відступило право вимоги до своїх боржників товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» у відповідності до договору відступлення прав вимоги № 10-03/2023, в тому числі і за договором кредитування № 5048016 від 01.06.2021 року, позивальником якого є ОСОБА_1 .
Станом на день звернення до суду з позовом заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, тому станом на 10.05.2024 року у нього виникла заборгованість у розмірі 24 275 грн. 72 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 10 000 грн., заборгованість за відсотками на день відступлення прав вимоги 13 470 грн. 00 коп., три відсотка річних 148 грн. 76 коп.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Публічна пропозиція (оферта) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору, однак всі інші істотні умови які є необхідними для договорів даного виду, також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, зазначено в Індивідуальній частині договору про надання фінансового кредиту - Кредитному договорі.
Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом."
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
При умові, що Відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в Кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Всупереч умовам Кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання, не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Коллект Центр», ні на рахунки попереднього кредитора.
За нормою ст; 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. і
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного; цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. |
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором;- це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. З Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить- про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Згідно з ч. 2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Як зазначено в ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Таким чином, відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань в строки, передбачені договором про надання банківських послуг належним чином не виконав, кредитні кошти не повернув у строк, встановлений договором, тому сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Вирішуючи вимогу про покладення на відповідача видатків з отримання професійної правничої допомоги, суд виходить з такого.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, до яких відносяться і витрати з отримання професійної правничої допомоги, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Витрати на професійну правничу допомогу внормовані статтею 137 ЦПК України.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 ст. 137 ЦПК).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти виконаних або отриманих послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником (а не будь-ким) витрати, та їх сплата повинна бути підтверджена відповідними фінансовими документами.
Позивачем на підтвердження своїх вимог надано договір про надання правової допомоги № 02-01/2023 від 02.01.2023 року (а.с. 37-38), прайс-лист адвокатського об'єднання зі зазначенням вартості послуг (а.с. 39), платіжна інструкція № 0433350000 від 10.05.2024 року на суму 45 000 грн., заявка на надання юридичної допомоги № 237 від 26.04.2024 року, акт № 1 про надання юридичної допомоги від 03.04.2024 року.
У відповідності до 4 Розділу договору про надання правничої допомоги № 02-01/2023 від 02.01.2023 року передбачено, що вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявою на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до договору. Клієнт здійснює оплату наданих послуг у строк до 60 банківських днів за моменту підписання акту про надання юридичної допомоги та наданням адвокатським об'єднанням відповідно рахунку для оплати.
Як вже було зазначено судом, акт виконаних робіт підписано 03.04.2024 року, однак в порушення умов договору рахунок на сплату юридичних послуг в матеріалах справи відсутній, лише міститься платіжна інструкція на загальну суму 45 000 грн. зі сплати послуг за надання правничої допомоги за наданим договором про надання правничої допомоги. Встановити, чи входять в цю суму витрати на правничу допомогу надану позивачу з приводу надання консультацій та складання позову відносно боржника ОСОБА_1 неможливо.
Тому, суд відмовляє у задоволенні цих вимог у зв'язку з їх недоведеністю.
Вирішуючи питання про покладення на відповідача видатків зі сплати судового збору, суд враховує, що відповідно до ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, розподіл судових витрат.
Що стосується судового збору, то він у відповідності до правил цивільного процесуального законодавства у випадку повного задоволення позову підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 527, 530, 611, 612, 625, 626, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 55, 77-82, 141, 259, 263-265, 273, 284, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором № 5048016 від 01 червня 2021 року у розмірі 24 275 грн. 72 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 10 000 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення прав вимоги 13 470 грн. 00 коп., три відсотка річних 148 грн. 76 коп., інфляційні витрати 656 грн. 96 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» в рахунок відшкодування витрат на сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.
В задоволенні вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Щаслива