Справа № 308/13903/18
(додаткове)
23 липня 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
Головуючої судді - Бенца К.К.
при секретарі - Майор Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвест-Кредо» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
У провадженні Ужгородського міськрайонного суду перебувала справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвест-Кредо» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
29.11.2022 року судом було ухвалено рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
05.12.2022 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у цій справі щодо вирішення питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якої просив суд ухвалити додаткове рішення по даній справі та стягнути на користь ОСОБА_1 з ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» 14 243,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції.
В судове засідання ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 повторно не зявилися. ОСОБА_2 подав до суду заяву відповідно до якої просив суд питання щодо компенсації судових витрат розглянути за їх відсутності.
Представник ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» в судове засідання повторно не зявився.
Дослідивши матеріали поданої заяви, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Як встановлено судом, 29.11.2022 року судом було ухвалено рішення по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвест-Кредо» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
05.12.2022 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду клопотання про стягнення судових витрат відповідно до якого просив суд ухвалити додаткове рішення по даній справі та стягнути на користь ОСОБА_1 з ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» 14 243,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції.
Із матеріалів справи вбачається, що 26 березня 2019 року між відповідачем ОСОБА_1 та адвокатським об'єднанням «Греца і Партнери» укладено договір про надання правової допомоги.
Як встановлено судом, 21.11.2022 року між відповідачем ОСОБА_1 та адвокатським об'єднанням «Греца і Партнери» укладено додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 26.03.2019 року.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаннях з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату.
Відповідно до частин 4 та 5 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно з пунктами 4, 6, 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Статтею 29 Закону України «Про адвокатуру» визначено, що дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов'язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об'єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний (зобов'язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов'язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України» (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 2 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 3 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 6 грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.
Окрім цього, у постанові від 07.09.2023 року у справі за № 202/8301/21 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду зазначає, що обов'язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги; розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо). Вищезазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду (справи № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18, № 199/3939/18-ц, № 466/9758/16-ц) та в постанові Великої Палати Верховного Суду (справа № 826/1216/16).
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значення справи для сторони (постанова КЦС ВС від 23 червня 2022 у справі 607/4341/20).
Повертаючись до матеріалів справи, яка розглядається, суд зазначає про те, що відповідно до укладеного договору від 26.03.2019 року адвокатське об'єднання «Греца і Патрнери» надає відповідачу ОСОБА_1 правничу допомогу в обсязі та на умовах, визначених договором.
Подаючи відзив на позов, представник відповідача ОСОБА_2 зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і очікує понести в зв'язку з розглядом справи становить 10 000,00 грн, що складається з витрат на професійну правничу (правову) допомогу. Докази понесених судових витрат будуть надані у відповідності до вимог ЦПК України.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник відповідача ОСОБА_2 надав копію договору про надання правової допомоги від 26 березня 2019 року, укладеного між адвокатським об'єднанням «Греца і Патрнери» та відповідачем ОСОБА_1 ; копію додаткової угоди від 21.11.2022 року до договору про надання правової допомоги від 26 березня 2019 року; копію рахунку № НОМЕР_1 на суму 4 880,00 грн. від 10.12.2021 року; копію рахунку № НОМЕР_2 від 01.12.2022 року на суму 9363,00 грн.; Акт виконаних робіт №001494 від 10.12.2021 року на суму 4 880,00 грн.; Акт виконаних робіт №002508 від 01.12.2022 року на суму 9363,00 грн.; копію платіжної інструкції №4760520003 від 05.12.2022 року на суму 9363,00 грн., згідно якої ОСОБА_1 сплатив на користь адвокатського об'єднання «Греца і Патрнери» суму визначену рахунком №002508.
Так, адвокатом надано правничу допомогу , згідно Детального опису робіт (послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 05.12.2022 року, а саме:
- Аналіз позовної заяви ПАТ «Родовід Банк» у справі №308/13903/18, а також складання письмового відзиву на зазначену позовну заяву;
- складання і подання до суду клопотання про відкладення підготовчого судового засідання у справі №308/13903/18, яке призначене на 01.10.2020 року;
- складання і подання до суду письмової заяви про отримання копії заяви про заміну позивача його правонаступником у справі №308/13903/18, ознайомлення з її змістом та про розгляд такої заяви відсутності позивача;
- складання проекту заяви про залучення у справу №308/13903/18 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 ;
- представництво інтересів клієнта у суді з метою участі у підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 11.05.2021 року, у справі №308/13903/18;
- представництво інтересів клієнта у суді з метою участі у підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 01.07.2021 року, у справі №308/13903/18;
- представництво інтересів клієнта у суді з метою участі у підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 13.09.2021 року, у справі №308/13903/18;
- представництво інтересів клієнта у суді з метою участі у підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 26.10.2021 року, у справі №308/13903/18;
- складання клопотання про доручення до матеріалів справи №308/13903/18 постанови Верховного Суду від 10.11.2021 року, у справі №308/13903/18;
- представництво інтересів клієнта у суді з метою участі у судовому засіданні, яке відбулося 18.03.2022 року, у справі №308/13903/18;
- представництво інтересів клієнта у суді з метою участі у судовому засіданні, яке відбулося 29.06.2022 року, у справі №308/13903/18;
- представництво інтересів клієнта у суді з метою участі у судовому засіданні, яке відбулося 23.09.2022 року, у справі №308/13903/18;
- представництво інтересів клієнта у суді з метою участі у підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 25.11.2022 року, у справі №308/13903/18;
- складання і подання до суду заяви про видачу рішення суду першої інстанції від 29.11.2022 року у справі №308/13903/18;
- складання проекту заяви про розподіл судових витрат на правничу допомогу у справі №308/13903/18.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
З викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).
Доказом фактично понесених витрат відповідача на правничу допомогу є платіжна інструкція №4760520003 від 05.12.2022 року на суму 9363,00 грн.
Таким чином матеріалами справи підтверджено, що представником відповідача були надані належні та допустимі докази на підтвердження заявленого розміру витрат, пов'язаних з правовою допомогою, співмірності обсягу послуг, наданих адвокатом на суму 9363,00 грн.
Судом встановлено, що згідно пункту 6.1. договору про надання правової допомоги від 26 березня 2019 року між відповідачем ОСОБА_1 та адвокатським об'єднанням «Греца і Партнери» вбачається, що оплата виконуваних виконавцем робіт (наданих послуг) здійснюється клієнтом на протязі трьох робочих днів з моменту отримання рахунку виконавця.
Судом встановлено, що рахунок № НОМЕР_1 на суму 4880,00 гривень було видано 10.12.2021 року та строк його оплати встановлено до 15.12.2021 року.
Разом з тим, при зверненні з даною заявою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по справі до неї не додано фінансового документу про сплату даного рахунку на суму 4880,00 гривень.
Суд звертає увагу, що такий фінансовий документ про сплату рахунку на суму 4880,00 гривень не був долучений на час ухвалення судом додаткового рішення.
Отже, на час ухвалення додаткового рішення сплив строк, встановлений сторонами договору для остаточного розрахунку ( пункт 6.1. договору про надання правової допомоги від 26 березня 2019 року між відповідачем ОСОБА_1 та адвокатським об'єднанням «Греца і Партнери»), а відтак аргументи представника відповідача про те, що частина витрат на суму 4880,00 гривень, які будуть оплачені відповідачем в майбутньому, на час ухвалення додаткового рішення не відповідає умовам договору.
З огляду на викладене, представником відповідача підтверджено фактично понесені витрати на правову допомогу у сумі 9363,00 грн., а тому суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених вимог.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Інша сторона зобов'язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.
Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивачем не подано.
В постанові Верховного Суду від 22.11.2019 р. у справі №910/906/18 зазначено, що суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 6 грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.
Таким чином, оскільки стороною відповідача підтверджено обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, підтверджено фактично понесені витрати на правову допомогу у сумі 9363,00 грн., а клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу відповідачем не подано,а відттак суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених вимог.
На думку суду, вказаний розмір витрат на правничу допомогу співмірний зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд , -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвест-Кредо» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити частково.
Ухвалити у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвест-Кредо» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - додаткове судове рішення щодо вирішення питання про судові витрати.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвест-Кредо» (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2 Б, код ЄДРПОУ: 39761587) на користь ОСОБА_1 (мешканець АДРЕСА_1 ідентифікаціний номер НОМЕР_3 ) фактично понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9363,00 грн.
В решті вимог заяви - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвест-Кредо» (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2 Б, код ЄДРПОУ: 39761587);
Відповідач - ОСОБА_1 (мешканець АДРЕСА_1 ідентифікаціний номер НОМЕР_3 );
Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 (мешканка АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 ).
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Бенца К.К.