Справа №938/516/24
Провадження № 3/938/324/24
22 липня 2024 року селище Верховина
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Чекан Н.М. з участю секретаря судового засідання Ласкурійчук С.І., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Атаманюка Р.І., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 204-1, ч.1 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП)
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, українця, зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , -
На розгляд Верховинського районного суду Івано-Франківської області поступили матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 204-1 та ч.1 ст. 185-10 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 249203 від 01.05.2024 року вбачається, що 01.05.2024 року о 02.40 годин прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на напрямку 468 прикордонного знаку на відстані 20 км від лінії державного кордону на території Зеленської ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області, в межах прикордонної смуги на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » виявлено гр. України ОСОБА_1 за спробу незаконного перетину державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України групою осіб, чим порушив вимоги ст. ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 204-1 КУпАП, спільно з ОСОБА_2 .
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 249205 від 01.05.2024 року, ОСОБА_1 01.05.2024 року о 02.40 годин виявлено та затримано прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на напрямку 468 прикордонного знаку на відстані 20 км від лінії державного кордону на території Зеленської ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області, в межах прикордонної смуги на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за вчинення злісної непокори законній вимозі прикордонного наряду, а саме при виявленні особи прикордонний наряд чітко та недвозначно, жестами та словами надав команду: «Стій! Прикордонний наряд», «Перевірка документів», після чого особа побачивши прикордонний наряд та почувши його законну вимогу, відмовився пред'явити документ, що посвідчує особу, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 8, 10 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою КМУ №1147 від 27.07.1998 року, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 185-10 КУпАП.
Постановою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 04.07.2024 року об'єднано в одне провадження матеріали справ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ч.1 ст. 185-10 КУпАП та за ч.2 ст. 204-1 КУпАП
У ст.268 КУпАП закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Розгляд справи призначено 29.05.2024 року та надалі відкладенона 04.07.2024 року в зв'язку з неявкою в судове засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Судова повістка на 04.07.2024 року згідно з інформацією АТ «Укрпошта» доставлено ОСОБА_1 01.07.2024 року.
Судове засідання 04.07.2024 року відкладено на 22.07.2024 року за клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Атаманюка Р.І.
У судовому засіданні 22.07.2024 року захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Атаманюка Р.І. просив закрити провадження у справі за ч.2 ст. 204-1 та ч.1 ст. 185-10 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не мав наміру перетинати кордон України поза пунктами пропуску та ним не вчинено злісної непокори працівнику прикордонної служби, оскільки не пред'явлення документів не можна розцінювати як злісну непокору.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, крім протоколу про адміністративне правопорушення суду надано:
- протокол про адміністративне затримання від 01.05.2024 року (а.с.2) ,відповідно до якого 01.05.2024 року о 02.40 годин прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» затримано ОСОБА_1 на напрямку 468 прикордонного знаку на відстані 20 км від лінії державного кордону на території Зеленської ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в межах прикордонного контрольованого району за спробу незаконного перетину державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України спільно з ОСОБА_1 , при цьому ОСОБА_1 при спробі затримання вчинив злісну непокору законній вимозі прикордонного наряду, а саме при виявленні особи прикордонний наряд чітко та недвозначно, жестами та словами надав команду: «Стій! Прикордонний наряд», «Перевірка документів», після чого особа побачивши прикордонний наряд та почувши його законну вимогу, відмовився пред'явити документ, що посвідчує особу, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 8, 10 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою КМУ №1147 від 27.07.1998 року, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 185-10 КУпАП спільно з ОСОБА_2
- пояснення інспектора прикордонної служби (а.с. 3), в якому зазначено, що 01.05.2024 року о 20.40 годин затримано двох осіб, які рухалися в сторону державного кордону на напрямку 468 прикордонного знаку на відстані 20 км від лінії державного кордону на території Зеленської ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області в межах контрольованого прикордонного району; під час перевірки документів встановлено, що затриманими особами є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які не змогли пояснити та підтвердити мету руху в напрямку державного кордону України з Румунією, під час перевірки документів ОСОБА_1 відмовився надати документ;
- паспортна ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 4);
- заява на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою смс - повідомлень (а.с. 5);
- пам'ятка щодо процесуальних прав особи, яка затримана в адміністративному порядку (а.с. 6).
Вивчивши матеріали даної справи, суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно із ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як передбачено ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком), визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
На підставі ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Диспозицією ч.1 ст. 204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Диспозицією ч.2 ст. 204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про державний кордон України», з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 року № 1199 «Про контрольовані прикордонні райони» Верховинський район Івано-Франківської області включено до переліку міст і районів, на території яких установлюються контрольовані прикордонні райони. У межах прикордонного району прикордонна смуга становить завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд (п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року №1147). І саме в цих межах діє спеціальний прикордонний режим щодо заборони вільного в'їзду, перебування, проживання, пересування осіб і провадження робіт, не пов'язаних з обороною чи охороною державного кордону України (ст.22 Закону України «Про державний кордон»).
Як вбачається зі встановлених обставин справи, ОСОБА_1 зупинено 01.05.2024 року на напрямку 468 прикордонного знаку на відстані 20 км від лінії державного кордону, тобто поза межами прикордонної смуги, яка становить завширшки 5 км від державного кордону.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ№ 249203 від 01.05.2024 року (а.с.1) зазначається про порушення ОСОБА_1 вимог ст.ст.9 та 12 Закону України «Про державний кордон». Однак, вказані норми цього закону не містять будь-яких положень, які б зобов'язували, забороняли чи попереджали учасників суспільних відносин, в даному випадку ОСОБА_1 дотримуватися чи не дотримуватися певних правил поведінки, а є загальними нормами права, якими регламентовано, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку (ст.9) та пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України (ст.12).
Крім того, суддя звертає увагу, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення ( ч.2 ст. 251 КУпАП), однак, до матеріалів справи взагалі не додано належних доказів, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 об'єктивної та суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП, зокрема, протоколів затримання ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 , пояснень ОСОБА_2 показань технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, а також інших документів, які б підтверджували його намір 01.05.2024 року вчинити спробу незаконного перетину державного кордону групою осіб.
Диспозицію ч.1 ст. 185-10 КУпАП передбачено, що відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.
Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 11.10.2011 № 10-рп/2011 у справі № 1-28/2011, слово «непокора» означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги, а злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абзац другий пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.06.1992 № 8 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів»).
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.204-1 КУпАП, він відмовився пред'явити документ, що посвідчує особу при висловленні прикордонним нарядом команди: «Стій! Прикордонний наряд», «Перевірка документів», що є непокорою, але ним не вчинено будь-яких дій, які характерні саме для злісної непокори. Зокрема, що ОСОБА_1 відмовився від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника Державної прикордонної служби України чи вчинив відмову, виражену у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок та такими діями вчинив злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв протии Росії» та «Карелін проти Росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Однак, суддя вважає за необхідне звернути увагу посадових осіб органу, уповноваженого на складання щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП, що вказаний протокол щодо нього складений інспектором прикордонної служби ОСОБА_3 , вимогу якого, як вбачається з матеріалів справи, не виконав ОСОБА_1 .
Таким чином, інспектор прикордонної служби ОСОБА_3 є одночасно заінтересованою особою у даній справі та особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, що є допустимо, оскільки порушує принцип законності.
Згідно з приписами ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
У ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази відносно ОСОБА_1 щодо вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП, то провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказаною статтею слід закрити.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 204-1, 251, 252, 256, 266, 280, 283, 284- 285, 294 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Наталія ЧЕКАН