22.07.2024 Єдиний унікальний номер 205/9337/24
Номер провадження 2-н/205/397/24
22 липня 2024 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Дорошенко Г.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини,
До суду звернулась ОСОБА_1 із заявою про видачу судового наказу з вимогою стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 5 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
На виконання цих вимог судом отримано з Єдиного державного демографічного реєстру відповідь №698686 від 19.07.2024, відповідно до якої ОСОБА_2 , з 16.01.1996 має зареєстроване місце проживання за адресою, яка охоплюється територіальною юрисдикцією (підсудністю) вказаного органу судової влади.
Дослідивши матеріали справи, зміст та вимоги заяви про видачу судового наказу, долучені до неї докази, суд дійшов висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу, виходячи з такого.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.
Як визначено ст.19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, в порядку наказного, позовного (загального або спрощеного) та окремого провадження.
У розумінні ч.ч.3, 5 ст.19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно зі ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.161 ЦПК України, у тому числі, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів на одну дитину заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб (п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України).
Положеннями ст.163 ЦПК України чітко регламентовано вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу. Так, відповідно до п.4 ч.3 ст.163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Суть наказаного провадження полягає в тому, що вимоги заявника мають бути безспірними, обґрунтованими, та відповідати положенням цивільного процесуального законодавства в частині вимог до заяви про видачу судового наказу.
Звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу, заявник пред'явив вимогу, передбачену п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України, про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на її користь на утримання їх малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вимоги заяви мотивовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку, як стверджує заявник, вона самостійно утримує та виховує, зазначаючи, що батько останнім часом не надає матеріальної допомоги на утримання дитини.
Відповідно до ч.2 ст.160 ЦПК України визначено, що із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.
Згідно з ч.3 ст.5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників.
Частиною 3 статті 26 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» визначено, що витяг із реєстру територіальної громади - це документ у паперовій або електронній формі, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час формування витягу.
Заявником на підтвердження викладених обставин в обґрунтування вимог щодо стягнення аліментів надано копії таких документів: паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_2 , свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, із наданих заявником документів неможливо однозначно встановити чи дійсно дитина проживає із заявником, що є визначальним для підтвердження наявності у нього права на звернення до суду із вимогою про стягнення на його користь аліментів у наказному провадженні. Внаслідок зазначеного не вбачається безспірність виникнення у заявника права грошової вимоги у цій частині.
Приписами п.8 ч.1, ч.2 ст.165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу у разі, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше 10 днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Враховуючи ненадання заявницею доказів на підтвердження обставин проживання малолітньої доньки сторін разом з нею, відсутність яких не доводить виникнення у неї права грошової вимоги про видачу судового наказу про стягнення аліментів на її користь з ОСОБА_4 у наказному провадженні, суд дійшов висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу на підставі п.8 ч.1 ст.165 ЦПК України.
Суд роз'яснює заявнику, що відповідно до ч.2 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п.8 ч.1 ст.165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.13, 19, 160, 161, 165, 166, 352, 353, 354 ЦПК України, суддя
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Г.В. Дорошенко