01 липня 2024 року Справа №160/13099/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
21.05.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які виразилася у протиправній відмові пенсійного органу, оформленій листом №24223-14813/5-01/8-0400/24 від 19.04.2024 року, щодо відмови ОСОБА_1 :
1. Провести перерахунок та виплату основного розміру пенсії за вислугу років з 01.12.2019 року у розмірі 90% від грошового забезпечення зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 06 травня 2021 року №33/24/С-116, без обмеження граничного розміру пенсії десятьма мінімальними прожитковими мінімумами установлених для осіб які втратили працездатність, та виплачувати основний розмір пенсії у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без будь яких обмежень;
2. Провести нарахування та виплату з 01.07.2021 року щомісячної доплати до пенсії у повному обсязі у розмірі 2 000,00 грн., без обмеження яке встановлюється у межах максимального розміру пенсії, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
3. Провести з 01.03.2022 року нарахування та виплату індексації (підвищення) до пенсії за вислугу років, без обмеження у межах максимального розміру пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від грошового забезпечення зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 06 травня 2021 року №33/24/С-116, із розрахунку (17 423,36 грн. *14%) - 2 439,27 грн.), у розмірі її фактичного нарахування у сумі -2 439,27 гри., в повному обсязі без будь яких обмежень;
2.4. Провести з 01.03.2023 року нарахування та виплату індексацїї(підвищення) до пенсії за вислугу років, проведеної відповідно до Постанови КМУ від 24.12.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», із грошового забезпечення у розмірі 90% зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 06 травня 2021 року №33/24/С-116, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197, із розрахунку (19862,63 *19,7%) - 3 912,94 грн.) - у сумі - 3 912,94 гривень, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без обмеження у межах максимального розміру пенсії, у тому числі без обмеження розміру збільшення в результаті підвищення пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1500 грн;
5. Провести з 01.03.2024 року нарахування та виплату індексації (підвищення) до пенсії за вислугу років, проведеної відповідно до Постанови КМУ від 23.12.2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», із грошового забезпечення у розмірі 90% зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 06 травня 2021 року №33/24/0116, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796, із розрахунку (17 423,36 + 2 439,27) = 19862,63 + 3 912,94 = 23775,57 грн. * 7,96%) = 1892,53 грн.) - у сумі - 1892,53 гривень, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без обмеження у межах максимального розміру пенсії, у тому числі без обмеження розміру збільшення в результаті підвищення пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1500 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області:
1. Здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.12.2019 року у розмірі 90% від грошового забезпечення зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 06 травня 2021 року №33/24/С-116, без обмеження граничного розміру пенсії десятьма мінімальними прожитковими мінімумами установлених для осіб які втратили працездатність, та виплачувати пенсію у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без будь яких обмежень;
2. Здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.07.2021 року щомісячну доплату до пенсії у повному обсязі у розмірі 2 000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», без обмеження яке встановлюється у межах максимального розміру пенсії з урахуванням виплачених сум;
3. Здійснити з 01.03.2022 року нарахування та виплату індексації (підвищення) до пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», у розмірі 90% від грошового забезпечення зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 06 травня 2021 року №33/24/С-116, із розрахунку (17 423,36 грн. *14%) = 2 439,27 грн.), у розмірі її фактичного нарахування у сумі -2 439,27 грн., без обмеження у межах максимального розміру пенсії, з урахуванням виплачених сум;
4. Здійснити з 01.03.2023 року нарахування та виплату індексації (підвищення) до пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , проведеної відповідно до Постанови КМУ від 24.12.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», із грошового забезпечення у розмірі 80% зазначеного у довідці наданої Міністерством внутрішніх справ України від 09.06.2021 року за №22/6-2497, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197, із розрахунку (19862,63 *19,7%) = 3 912,94 грн.) - у розмірі її фактичного нарахування у сумі - 3 912,94 гривень, в повному обсязі без обмеження у межах максимального розміру пенсії, у тому числі без обмеження розміру збільшення в результаті підвищення пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1500 грн.;
5. Здійснити з 01.03.2024 року нарахування та виплату індексації (підвищення) до пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , проведеної відповідно до Постанови КМУ від 23.12.2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», із грошового забезпечення у розмірі 90% зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 06 травня 2021 року №33/24/С-116, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796, із розрахунку (17 423,36 + 2 439,27) = 19862,63 + 3 912,94 = 23775,57 грн. * 7,96%) = 1892,53 грн.) - у розмірі її фактичного нарахування у сумі - 1892,53 гривень, в повному обсязі без обмеження у межах максимального розміру пенсії, у тому числі без обмеження розміру збільшення в результаті підвищення пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1500 грн.
Згідно з положеннями частини 8 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою-шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Суд вказує, що згідно з довідкою за підписом начальника відділу судової статистики, аналітичної роботи та інформаційно-технічного забезпечення суду від 24.04.2024 №647 за даними КП «ДСС» судді ОСОБА_2 у період з 20.05.2024 по 23.05.2024 надійшло на розгляд 243 судових справ. Крім того, застосування стабілізаційних та аварійних відключень світла, відсутність Інтернет зв'язку, що унеможливлювало доступ до КП «ДСС», кількість оголошених повітряних тривог на території міста Дніпра, а також перебування головуючого судді Юхно І.В. у відпустці з 29.05.2024 по 30.05.2024 та на лікарняному з 24.06.2024 по 28.06.2024, об'єктивно вплинули на дотримання судом строків вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд зазначає, що форма та зміст позовної заяви закріплені у статті 160 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
При цьому, зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі № 640/7310/19.
Водночас, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 №990/150/23 наголосила, що звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Тобто, зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
При цьому, частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суд наголошує, що у прохальній частині прозову позивач, зокрема, просить суд зобов'язати відповідача виплачувати пенсію «без будь яких обмежень» (без конкретизації яких саме обмежень), що унеможливлює встановлення судом предмету спору.
Поряд із цим, суд звертає увагу, що у прохальній частині, зокрема, заявлено вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 провести:
- перерахунок та виплату основного розміру пенсії за вислугу років з 01.12.2019 року у розмірі 90% від грошового забезпечення зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 06 травня 2021 року №33/24/С-116;
- нарахування та виплату з 01.07.2021 року щомісячної доплати до пенсії у повному обсязі у розмірі 2 000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Стосовно означених вимог, суд звертає увагу позивача на таке.
З КП «ДСС» та Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 №160/21926/21, яке набрало законної сили 24.02.2022, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, а саме:
- визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправною, щодо відмови у проведенні з 01 грудня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області (Сектор із соціально-гуманітарних питань) від 06 травня 2021 року №33/24-/С-116 про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського станом на 19 листопада 2019 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки виданої - Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області (Сектор із соціально-гуманітарних питань) від 06 травня 2021 року №33/24-/С-116 про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського станом на 19 листопада 2019 року, та провести виплати з урахуванням раніше сплачених сум, з 01 грудня 2019 року.
Крім того, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 №160/2506/23, яке набрало законної сили 28.07.2023, задоволено частково позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, а саме:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо заниження розміру пенсії у розмірі з 90% до 70% грошового забезпечення ОСОБА_1 при здійснені з 01.12.2019 перерахунку його пенсії за вислугу років, відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 у справі №160/21926/21, на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 06 травня 2021 року №33/24-/С-116;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 за вислугу років, відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 у справі №160/21926/21, на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 06 травня 2021 року №33/24-/С-116, у розмірі 90% грошового забезпечення відповідних сум, з урахуванням здійснених виплат;
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з місяця припинення такої доплати;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та провести виплату щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 , передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, у розмірі 2000,00 грн, починаючи з місяця припинення такої доплати, з урахуванням проведених виплат;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Тобто, означені судові рішення ухвалено на користь ОСОБА_1 з питання проведення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 на підставі оновленої довідки у розмірі 90% грошового забезпечення відповідних сум, а також нарахування та виплати щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до пенсії відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 №713 з місяця припинення такої доплати.
Водночас, суд наголошує, що згідно з частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частинами 2 та 4 статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі також - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а на підставі аналізу положень Закону № 1404-VIII дійшла висновку, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.
Згідно з положеннями частин 1 та 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язані з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03.04.2019 у справі № 820/4261/18 та від 09.07.2019 у справі №826/17587/18.
Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.
З огляду на вищенаведене, суд наголошує, що при розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
Така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а.
Зважаючи на викладене, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов. У зв'язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Наведений висновок узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 02.11.2021 у справі № 620/1528/19.
Вищенаведені обставини унеможливлюють встановлення судом предмету спору, його юрисдикційну належність, взаємопов'язаність позовних вимог між собою, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов з уточненими позовними вимогами згідно з вимогами КАС України, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі відповідно до їх кількості.
Поряд із цим, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
За положеннями частини 1 статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2024 року становить 3028 гривень.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 4 Закону №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.).
Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону №3674-VI передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При цьому, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як способу усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.11.2019 року (справа №640/21330/18) та від 05.06.2020 року (справа №280/5161/19).
Як вже зазначено судом вище, у позовній заяві позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 провести:
- перерахунок та виплату основного розміру пенсії за вислугу років з 01.12.2019 року у розмірі 90% від грошового забезпечення зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 06 травня 2021 року №33/24/С-116;
- «без обмеження граничного розміру пенсії десятьма мінімальними прожитковими мінімумами установлених для осіб які втратили працездатність»;
- нарахування та виплату з 01.07.2021 року щомісячної доплати до пенсії у повному обсязі у розмірі 2 000,00 грн.згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- з 01.03.2022 року нарахування та виплату індексації (підвищення) до пенсії за вислугу років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від грошового забезпечення зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 06 травня 2021 року №33/24/С-116, із розрахунку (17 423,36 грн. *14%) - 2 439,27 грн.), у розмірі її фактичного нарахування у сумі - 2 439,27 грн, в повному обсязі без будь яких обмежень;
- з 01.03.2023 року нарахування та виплату індексацїї (підвищення) до пенсії за вислугу років, проведеної відповідно до Постанови КМУ від 24.12.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», із грошового забезпечення у розмірі 90% зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 06 травня 2021 року №33/24/С-116, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197, із розрахунку (19862,63 *19,7%) - 3 912,94 грн.) - у сумі - 3 912,94 гривень, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі, у тому числі без обмеження розміру збільшення в результаті підвищення пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1500 грн;
- з 01.03.2024 року нарахування та виплату індексації (підвищення) до пенсії за вислугу років, проведеної відповідно до Постанови КМУ від 23.12.2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», із грошового забезпечення у розмірі 90% зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 06 травня 2021 року №33/24/0116, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796, із розрахунку (17 423,36 + 2 439,27) = 19862,63 + 3 912,94 = 23775,57 грн. * 7,96%) = 1892,53 грн.) - у сумі - 1892,53 гривень, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі, у тому числі без обмеження розміру збільшення в результаті підвищення пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1500 грн;
Тобто, прохальна частина позовної заяви містить шість вимог про оскарження дій суб'єкта владних повноважень, а вимоги про зобов'язання відповідача вчинити певні дії є похідними від означених вимог.
Суд звертає увагу, що до матеріалів адміністративного позову було надано електронну квитанцію від 19.05.2024 №3657-9201-1318-5548 про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн. Тобто, позивачем не виконано обов'язку щодо сплати судового збору у розмірі, встановленому чинним законодавством України.
При цьому, у тексті позовної заяви наявне посилання на те, що підставами звернення до суду за захистом законних прав та інтересів стали протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які виразилася у протиправних діях щодо обмеження моєї пенсії у межах максимального розміру пенсії, та обмеженні виплати її складових: - щомісячної доплати в сумі 2 000,00 грн., як зазначено в постанові Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»; індексації базового ОСНП 2022; індексації базового ОСНП 2023; - індексації базового ОСНП 2024. Тобто у позовній заяві у прохальній частині зазначена одна позовна вимога, щодо зобов'язання пенсійного органу нарахувати и виплатити з 01.12.2019 року мою пенсію, з обов'язковим врахуванням її невід'ємних складових (щомісячної доплати згідно Постанови №713, індексації базового ОСНП 2022, індексації базового ОСНП 2023, індексації базового ОСНП 2024) без обмеження у межах максимального розміру пенсії, тому судовий збір повинен складати 1211,20 грн.
Проте, з огляду на вищевикладені норми та обставини, суд вважає такі посилання позивача помилковими. При цьому, суд наголошує, що невизначеність позовних вимог та питання їх взаємопов'язаності між собою унеможливлює остаточний розрахунок судом судового збору.
За наведених обставин, суд вказує, що за кожну заявлену в уточненому адміністративному позові вимогу немайнового характеру позивачу необхідно сплатити судовий збір у 1211,20 грн відповідно до їх кількості за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Чечелівському районі міста Дніпра, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ(суду) 34824364.
Водночас, суд наголошує, що пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Питання застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у соціальних спорах було предметом розгляду Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №240/12017/19 (постанова від 31.03.2021), в якій Суд дійшов наступних висновків.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
При цьому, суд акцентує увагу, що відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Наведений висновок узгоджується з неодноразово викладеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема у постановах від 31.03.2021 по справі № 240/12017/19 та від 14.07.2021 у справі № 560/964/17.
Разом із цим, частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про достатність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, суд звертає увагу, що обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності обставин, на які посилається позивач у клопотанні про поновлення процесуального строку звернення до суду, покладається саме на позивача.
Суд наголошує, що позивач 20.05.2024 звернувся до суду шляхом направлення засобами поштового зв'язку з позовом, зокрема, щодо захисту своїх прав на отримання пенсії з 01.12.2019 без обмеження граничного розміру пенсії десятьма мінімальними прожитковими мінімумами установлених для осіб які втратили працездатність, а також індексації (підвищення) до пенсії за вислугу років з 01.03.2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з 01.03.2023 року відповідно до Постанови КМУ від 24.12.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» в повному обсязі.
Водночас, зміст наявного у матеріалах справи листа відділу розгляду звернень управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.04.2024 №24223-14813/Б-01/8-0400/24, наданого на заяву позивача від 22.03.2024 з питання пенсійного забезпечення свідчить про те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 у справі №160/2506/23 проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 у розмірі 90% від грошового забезпечення 19359,29 грн, яке зазначено у довідці від 06.05.2021 за № 33/24/С-116, наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області». Також на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 у справі № 160/2506/23 до пенсії встановлено щомісячну доплату, передбачену постановою Кабінетом Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», у розмірі 2000,00 грн. Доплата пенсії на виконання рішення суду за період з 01.12.2019 по 30.09.2023 становить 179704,41 грн. Одночасно повідомлено, що зазначеними рішеннями суду не було зобов'язано провести обчислення пенсії без обмеження максимальним розміром, тому розмір пенси та доплати на виконання рішення суду було обчислено з урахуванням обмеження, передбаченого статтею 43 Закону № 2262. З 01.03.2022 розмір пенсії перерахований з урахуванням вимог Постанови № 118 складав 19340,00 грн. Відповідно до пункту 10 Постанови № 168 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500,00 гривень. З 01.03.2023 розмір пенсії перерахований з урахуванням вимог Постанови №168 складав 20930,00 грн. Відповідно до пункту 3 Постанови № 185 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1 500 гривень. Враховуючи зазначене, з 01.03.2024 розмір пенсії було проіндексованого з урахуванням вимог Постанови № 185 у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, та він складає 23610,00 грн.
Тобто, з жовтня 2023 року позивач отримує перераховану на виконання рішення суду від 27.06.2023 у справі №160/2506/23 пенсію у розмірі 90% від грошового забезпечення 19359,29 грн, яке зазначено у довідці від 06.05.2021 за № 33/24/С-116, наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінетом Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». При цьому, з вказаної дати виплата пенсію позивачу проводилась з обмеженням максимальним розміром. Отже, про порушення свого права на отримання пенсії «без обмеження максимальним розміром» позивачу мало бути достеменно відомо з моменту отримання пенсії за жовтень 2023 року.
Водночас, суд наголошує, що про порушення своїх прав на отримання індексації пенсії з 01.03.2022 та 01.03.2023 позивач мав дізнатися після отримання пенсії за березень 2022 року та березень 2023 року відповідно.
Окрім того, суд наголошує, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом більше через 2 роки та 1 місяць та більше через 1 рік та 1 місяць з 01.03.2022 та з 01.03.2023 відповідно. Водночас, суд вважає за необхідне наголосити, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його клопотання не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки позивач мав дізнатися про порушення своїх прав після отримання пенсії за березень 2022 року та березень 2023 року відповідно.
Такий висновок відповідає правовій позиції Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка викладена в постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19.
З огляду на вищевикладене, суд констатує, що про факт нарахування чи ненарахування позивачу індексації пенсії з 01 березня 2022 року та з 01 березня 2023 року останньому не могло не бути відомо принаймні з квітня 2022 року та з квітня 2023 року, тобто з моменту отримання пенсії за березень 2022 року та березень 2023 року.
У свою чергу доказів вчинення будь-яких дій до березня 2024 року з метою з'ясування розміру пенсії та її складових позивачем не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску в частині позовних вимог, що перевищують встановлений ч.2 ст.122 КАС України шестимісячний строк звернення до дня подання позовної заяви до адміністративного суду.
Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:
- уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами відповідно до вимог КАС України, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі;
- документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України, відповідно до кількості уточнених позовних вимог;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску в частині позовних вимог, що перевищують встановлений ч.2 ст.122 КАС України шестимісячний строк звернення до дня подання позовної заяви до адміністративного суду.
Керуючись статтями 120-122, 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити, що за приписами частини 7 статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Юхно