Рішення від 08.04.2024 по справі 160/34558/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 року Справа № 160/34558/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

29.12.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 року та невиплати пенсії в проіндексованому розмірі з застосуванням коефіцієнту збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 року у повному розмірі;

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 року та невиплати пенсії в проіндексованому розмірі з застосуванням коефіцієнту збільшення 1,197 з 01.03.2023 року у повному розмірі;

- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 01.03.2022 року з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,14 у повному розмірі, з 01.03.2023 з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,197 у повному розмірі та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум, відповідно до вимог ч.2.ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», без обмеження пенсії максимальним розміром.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.01.2024 адміністративний позов було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: - уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами у відповідності до вимог КАС України та/або з поясненнями щодо підстав об'єднання в одне провадження заявлених позовних вимог, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі; - документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України, відповідно до уточнених позовних вимог.

Копію ухвали отримано позивачем особисто 20.02.2024, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія розписки. Тобто, строк для усунення недоліків до 01.03.2024.

23.02.2024 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої було додано квитанції про сплату судового збору від 22.02.2024 №13482 у розмірі 1073,60 грн та від 23.02.2024 №5587 у розмірі 1073,60 грн уточнений адміністративний позов, у якому позовні вимоги викладені наступним чином:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення індексації та невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 року в проіндексованому розмірі із 90% суми грошового забезпечення із застосуванням коефіцієнту збільшення у розмірі 1,14 та обмеження пенсії максимальним розміром;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 розрахованої у розмірі 90% суми грошового забезпечення на коефіцієнт збільшення 1,197 з 01.03.2023 року з урахуванням індексації з 01.03.2023 року на коефіцієнт збільшення 1,14, обмеження індексації 1500 гривнами та невиплати пенсії в проіндексованому розмірі з 01.03.2023 року у повному розмірі без обмеження пенсії максимальним розміром;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 , розрахованої у розмірі 90% від суми грошового забезпечення з 01.03.2022 року на коефіцієнт збільшення 1,14 у повному розмірі без обмеження пенсії максимальним розміром;

- зобов'язати Головне управління Пенсіонного фонду України в Дніпропетровській області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 , розрахованої у розмірі 90% від суми грошового забезпечення з 01.03.2023 на коефіцієнт збільшення 1,197 без обмеження індексації 1500 гривнами, з урахуванням суми індексації на коефіцієнт 1,14 з 01.03.2022 року у повному розмірі та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум відповідно до вимог ч.2.ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», без обмеження пенсії максимальним розміром.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до наказу голови Служби безпеки України ОСОБА_1 , генерал-майора Служби безпеки України, у березні 1998 року було звільнено з військової служби за станом здоров'я. Позивачеві була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.92 р. «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у розмірі 90% від суми грошового забезпечення, що підтверджується довідкою про перерахунок пенсії з 01 липня 2012 року. Рішенням суду від 12.02.2020 у справі №160/12489/19 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зобов'язано перерахувати мою пенсію у розмірі 90% від суми грошового забезпечення. На цей час позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як пенсіонер Служби безпеки України. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» установлено індексацію пенсій з 01 березня 2022 року, в тому числі і військовослужбовцям, із застосуванням коефіцієнту збільшення у розмірі 1,14. Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 з 01 березня 2023 року передбачена індексація пенсій, в тому числі і військовослужбовців на коефіцієнт 1,197 в межах максимального розміру пенсії, але не може перевищувати 1500 гривен. Пенсія позивача не була проіндексована і він отримує її у розмірі як і до індексації. 12.12.2023 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з проханням провести індексацію моєї пенсії відповідно до вище вказаних постанов КМУ. На його звернення отримав відповідь від 25.12.2023 року, де сказано, що пенсію проіндексовано, але перерахунок не призвів до збільшення розміру пенсійної виплати, так як вона обмежена максимальним розміром. Фактично відповідач відмовив позивачеві в індексації пенсії і він отримує пенсію не проіндексовану. Розрахунок свідчить, що індексація пенсії з 01.03.2023 року на коефіцієнт 1,197 обмежена максимальним розміром індексації 1500 гривен. Підсумок перерахунку пенсії становить 33650,69 гривен, але виплачується у розмірі 20930 гривен. Крім цього із розрахунку пенсії з автоматизованої системи стало відомо, що відповідач індексував мою пенсію із базової суми, розрахованої у розмірі 70%, а не 90% від суми грошового утримання. Позивач вважаю такі дії/бездіяльність відповідача протиправними, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 поновлено позивачеві строк звернення до суду з цим позовом; позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу 15-денний строк на подання відзиву на позов; витребувано від відповідача додаткові докази та встановлено строк для їх подання.

Про відкриття провадження у справі, позивача проінформовано засобами телефонного зв'язку за номером, вказаним у позовній заяві, про що свідчить наявна у матеріалах справи телефонограма від 14.03.2024. За даними КП «ДСС» копію ухвали про відкриття провадження за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслано одержувачу - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в його електронний кабінет 14.03.2024, а копія адміністративного та уточненого адміністративного позову - 29.12.2023 та 15.03.2024 відповідно, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву з урахуванням ч.6 ст.251 КАС України до 29.03.2024.

21.03.2024 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні з огляду на те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 у справі № 160/13410/20 проведено перерахунок пенсії з 11.02.2021 у розмірі 70% від грошового забезпечення 39602,60 грн, яке зазначено у довідці від 28.07.2020 за № 55/11/202- 188, наданої Управлінням Служби безпеки України у Дніпропетровській області. Оскільки внаслідок проведеного перерахунку пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 у справі № 160/13410/20 сума збільшення розміру пенсії під час її перегляду з 11.02.2021 перевищила 2000,00 грн, тому щомісячна доплата до пенсії з 01.07.2021 не встановлювалася. Статтею 43 Закону № 2262 передбачено, що розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Доплата пенсії на виконання рішення суду за період з 11.02.2021 по 31.03.2021 становить 3577,65 грн. Оскільки розмір пенсії Позивача на виконання зазначеного рішення суду обчислено у максимальному розмірі, визначеному статтею 43 Закону № 2262, на виконання Постанови № 118 пенсію було проіндексовано, але перерахунок не призвів до збільшення розміру пенсійної виплати. За повідомленням Державної служби статистики України показник зростання споживчих цін за 2022 рік становить 26,6%. Середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначена відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 01.02.2008 № 4-4 «Про затвердження Порядку визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховується для обчислення пенсії», становить: за 2019, 2020, 2021 роки - 10846,37 грн; за 2020, 2021, 2022 роки - 12236,71 грн. Показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках) обчислено за формулою: ЗСЗ = 12236,71 грн / 10846,37 грн х 100% - 100% = 12,82%. Коефіцієнт збільшення відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058 в 2023 році обчислено за формулою: К = (26,6% + 12,82%) х 50% / 100% +1 = 1,197. При цьому розмір щорічного збільшення, обчислений згідно із частиною другою статті 42 Закону № 1058, не може бути встановлений більш ніж в розмірі 12236,71 грн х 12,82% = 1568,75 грн. Відповідно до пункту 10 Постанови № 168 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500,00 гривень. Таким чином, для проведення індексації пенсії на суму, що перевищує 1500,00 грн, немає законних підстав. Оскільки розмір пенсії на виконання зазначеного рішення суду обчислено у максимальному розмірі, визначеному статтею 43 Закону № 2262, на виконання Постанови №168 пенсію було проіндексовано, але перерахунок не призвів до збільшення розміру пенсійної виплати. Станом на 01.12.2023 пенсія виплачується в розмірі 20930,00 грн. Враховуючи вищевикладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами ст.263 КАС України адміністративна справа мала бути розглянута до 05.04.2024, проте з урахуванням перебування головуючого судді Юхно І.В. у відпустці в період з 20.03.2024 по 05.04.2024 суд на підставі положень ч.6 ст.120 КАС України розглядає справу в перший робочий день з урахуванням вихідних днів - 08.04.2024.

Суд зазначає, що ані у встановлений судом строк, ані станом на 08.04.2024 від відповідача витребуваних судом доказів до суду не надходило.

За приписами частини 9 статті 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Проте, суд звертає увагу, що від відповідача станом на 08.04.2024 жодних повідомлень про неможливість подання витребуваних ухвалою від 06.03.2024 доказів до суду надано не було. Будь-яких заяв клопотань до матеріалів справи від відповідача також не надходило, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для продовження відповідачу процесуального строку, встановленого судом для подання витребуваних документів.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини та на підставі вищевказаних норм, суд ухвалив розглянути справу по суті за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, що підтверджується копіями протоколів за пенсійною справою № N/A 3815 - СБУ, яка міститься в матеріалах справи.

Згідно з перерахунком пенсії за вислугу років за пенсійною справою № N/A 3815 - СБУ від 28.11.2019 пенсію ОСОБА_1 з 01.07.2012 було розраховано у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення (вислуга років 32).

Окрім того, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 160/12489/19, яке набрало законної сили 14.03.2020, задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, а саме:

- визнано противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 90% від відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення;

- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії в розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» починаючи з 01.01.2018 року та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;

- в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року у справі № 160/13410/20, яке набрало законної сили 11.02.2021, задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме:

- визнано протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої довідки Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 28 липня 2020 року за №55/11/202-188 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення;

- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої довідки Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 28.07.2020р. №55/11/202-188 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення;

- в іншій частині позовних вимог відмовлено.

26.12.2023 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою (вх.№57334/С-0400-23), у якій просив провести індексацію пенсії відповідно чинного законодавства без обмеження максимального розміру з 01 березня 2022 року на коефіцієнт збільшення 1,14 відповідно до Постанови КМУ № 118 від 16.02.2022 року, а також з 01 березня 2023 на коефіцієнт збільшення 1,197 відповідно до постанови КМУ № 168 від 24.03.2023 року та здійснити виплату пенсії після індексації з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до вимог ч.2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Листом відділу розгляду звернень управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.12.2023 №65722-57334/С-01/8-0400/23 (копія міститься в матеріалах справи) на вищеозначене звернення повідомлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 у справі № 160/13410/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії відповідно до наданої довідки Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 28.07.2020 р. № 55/11/202-188 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 у справі № 160/13410/20 проведено перерахунок пенсії з 11.02.2021 у розмірі 70% від грошового забезпечення 39602,60 грн, яке зазначено у довідці від 28.07.2020 за № 55/11/202-188, наданої Управлінням Служби безпеки України в Дніпропетровській області. Оскільки в резолютивній частині зазначеного рішення суду відсутня дата, з якої слід здійснити перерахунок, рішення суду виконано з дня набрання законної сили, тобто з 11.02.2021. Оскільки зазначеним рішенням суду не зобов'язано виплачувати пенсію без обмеження її максимальним розміром, розмір пенсійної виплати на виконання рішення суду обчислено з урахуванням обмеження десятьма прожитковими мінімумами установлених для осіб, які втратили працездатність, як передбачено статтею 43 Закону № 2262. Доплата пенсії на виконання рішення суду за період з 11.02.2021 по 31.03.2021 становить 3577,65 грн. Оскільки розмір пенсії на виконання зазначеного рішення суду обчислено у максимальному розмірі, визначеному статтею 43 Закону № 2262, на виконання Постанови № 118 пенсію було проіндексовано, але перерахунок не призвів до збільшення розміру пенсійної виплати. Відповідно до пункту 10 Постанови № 168 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500,00 гривень. Таким чином, для проведення індексації пенсії на суму, що перевищує 1500,00 грн, немає законних підстав. Оскільки розмір пенсії на виконання зазначеного рішення суду обчислено у максимальному розмірі, визначеному статтею 43 Закону № 2262, на виконання Постанови № 168 пенсію було проіндексовано, але перерахунок не призвів до збільшення розміру пенсійної виплати. Станом на 01.12.2023 пенсія виплачується в розмірі 20930,00 грн.

Крім того, розрахунок пенсії за вислугу років по пенсійній справі № N/A 3815 - СБУ від 26.12.2023 підтверджує факт того, що з 01.12.2023 пенсія ОСОБА_1 , виплачується з розрахунку 70% грошового забезпечення (вислуга років 32) у розмірі 39602,60 грн, основний розмір пенсії: 27721,82 грн. З урахуванням індексації: 33102,87 грн., в т.ч. індексація базового ОСНП 2022 (27721,82 х 0,140) - 3881,05 грн; індексація базового ОСНП 2023 (22222,13 х 0,1970) - 1500,00 грн; індексація базового ОСНП 2024 (31602,87 х 0,0796) - 1500,00 грн. Вид підвищення або надбавки до пенсії: діти війни (з 01 по 31) - 66,43 грн, особливі заслуги (23%) ст.1 п.п.6-8 Закону (з 01 по 31) - 481,39 грн. Підсумок пенсії (з надбавками): 33650,69 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії: 20930,00 грн.

З наявної у матеріалах справи копії довідки ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про доходи від 02.01.2024 №8077 2600 2902 1619 судом встановлено, що у січні-березні 2021 розмір пенсії ОСОБА_1 становив 15512,30 грн щомісячно, у квітні-червні 2021 - 17690,00 грн, у липні-листопаді 2021 року - 18540,00 грн, у грудні 2021-червні 2022 року - 19340,00 грн, у липні-листопаді 2022 року - 20270,00 грн, у грудні 2022-липні 2023 року - 20930,00 грн відповідно.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо непроведення індексації та невиплати пенсії з 01.03.2022 року в проіндексованому розмірі із 90% суми грошового забезпечення на відповідний коефіцієнт збільшення, обмеження розміру індексації максимальним розміром та обмеження пенсії максимальним розміром, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною п'ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01 жовтня 2011 року.

Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас Законом № 3668-VI внесені зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, які викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 (далі - рішення КСУ № 7-рп/2016) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20 грудня 2016 року.

Конституційний Суд України у рішенні № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Таким чином, з 20 грудня 2016 року, з урахуванням положень рішення КСУ № 7-рп/2016, у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 06 листопада 2018 року у справі № 522/3093/17, від 31 січня 2019 року у справі № 638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі № 522/3049/17, від 14 травня 2019 року у справі № 591/2109/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/22798/17, від 30 жовтня 2020 року у справі № 522/16881/17 та від 17 травня 2021 року у справі № 343/870/17.

Поміж іншим, суд вказує, що положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у рішенні №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням рішення КСУ № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13 лютого 2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Подібний висновок також викладений у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 400/2085/19.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням рішення КСУ № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Вищенаведені висновки наведені Великою Палатою Верховного Суду, міститься у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 822/524/18 та висновки Верховного Суду, викладених у постановах від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17, від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі №522/3049/17, від 14 травня 2019 року у справі № 591/2109/17, від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі №522/22798/17, від 30 жовтня 2020 року у справі № 522/16881/17 та від 17 травня 2021 року у справі № 343/870/17, від 16 грудня 2021 року у справі № 400/2085/19.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд звертає увагу, що у листі пенсійного органу області від 27.12.2023 №65722-57334/С-01/8-0400/23, зокрема, вказано, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 у справі № 160/13410/20 проведено перерахунок пенсії з 11.02.2021 у розмірі 70% від грошового забезпечення 39602,60 грн, яке зазначено у довідці від 28.07.2020 за № 55/11/202-188, наданої Управлінням Служби безпеки України в Дніпропетровській області. Оскільки зазначеним рішенням суду не зобов'язано виплачувати пенсію без обмеження її максимальним розміром, розмір пенсійної виплати на виконання рішення суду обчислено з урахуванням обмеження десятьма прожитковими мінімумами установлених для осіб, які втратили працездатність, як передбачено статтею 43 Закону № 2262.

Водночас, згідно з наявною у матеріалах справи копією довідки про доходи від 02.01.2024 №8077 2600 2902 1619 пенсію ОСОБА_1 виплачено з обмеженням десятьма прожитковими мінімумами установлених для осіб, які втратили працездатність, з квітня 2021 року.

Тобто, матеріалами справи документально не підтверджуються застосування пенсійним органом обмеження розмір пенсійної виплати десятьма прожитковими мінімумами установлених для осіб, які втратили працездатність, у період з 11.02.2021 (дати, з якої здійснено перерахунок пенсії позивача, на виконання рішення суду від 11.01.2021 у справі № 160/13410/20 до 01.04.2021).

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що обмеження Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області максимального розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2021, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законами України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3668-VI) та «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII від 27.03.2014 (далі - Закон № 1166-VII) внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, якими встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Верховний Суд у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 зазначив, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка не зазнала змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII.

Судом встановлено, що звернення до суду з цим позовом фактично зумовлено, в тому числі й протиправною поведінкою Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області, яка полягає в ігноруванні відповідачем при проведенні перерахунку пенсії позивачу обставин, встановлених рішеннями суду в зазначених справах.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі №160/12489/19 встановлено наявність у позивача права на основний розмір пенсії в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення та відсутність підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується при призначенні пенсії.

Судом встановлено, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислюється при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вказану норму, право позивача на основний розмір пенсії в розмірі 90% сум грошового забезпечення підтверджене рішенням суду від 12.02.2020 у справі №160/12489/19, відтак не є предметом доказування при розгляді цієї справи.

З огляду на викладене, вказане в сукупності зумовлює висновок суду про протиправність дій відповідача, який зменшив з 11.02.2021 основний розмір перерахованої позивачу пенсії з 90% на 70% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.

Щодо позовних вимог стосовно непроведення пенсійним органом індексації пенсії ОСОБА_1 розрахованої у розмірі 90% суми грошового забезпечення на коефіцієнт збільшення 1,197 та на коефіцієнт збільшення 1,14 без обмеження розміру такої індексації максимальним розміром, суд звертає увагу на таке.

Стаття 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Ця норма є об'єктивним продовженням задекларованого в статті 1 Конституції України статусу України як соціальної та правової держави.

Громадяни мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, установлених законом (частина перша статті 46 Конституції України). В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

Так, пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.

Як вже зазначено, судом вище, спеціальні умови, норми і порядок пенсійного забезпечення за особливостями спеціального статусу громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII, визначені цим Законом, який має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Так, правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII, а індексації розміру пенсій - положення статті 64 Закону № 2262-XII.

На момент призначення позивачу пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ редакцією статті 64 Закону № 2262-ХІІ було визначено, що призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, пенсії підвищуються відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 вказаного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтями 4, 6 Закону № 1282-ХІІ є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Також ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування (частина перша статті 9 Закону № 1282-XII).

Отже, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід'ємною складовою сум при розрахунку пенсії, зокрема військовослужбовцям.

Обов'язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-ІІІ), у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону № 2017-ІІІ).

Підстави для проведення індексації визначено статтею 4 Закону № 1282-XII, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, за правилами пункту 4 якого частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У свою чергу, у зв'язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15.02.2022 було прийнято Закон України № 2040-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» (далі - Закон № 2040-IX), яким, зокрема статтю 64 Закону № 2262-XII та частину п'яту статті 2 Закону № 1282-XII було викладено в новій редакції.

Так, частиною п'ятою статті 2 Закону № 1282-XII в редакції Закону № 2040-IX визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У свою чергу, відповідно до статті 64 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 2040-IX, яка застосовується з 01.03.2022, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

При цьому, частиною другою статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) в редакції Закону № 2040-IX, яка застосовується з 01.03.2022, визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Порядком перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 (далі - Порядок № 124) визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, обчислені, зокрема з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Пунктом 4 Порядку № 124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:

ЗСЗ = Псзп (1): Псзп (2)х100% - 100%

де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Таким чином, повноваження щодо визначення розміру та порядку проведення індексації пенсії шляхом її перерахунку через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у межах бюджету Пенсійного фонду надано Кабінету Міністрів України на виконання вимог частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, у зв'язку із чим з 2019 року Порядком № 124, з метою визначення механізму проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески впроваджено, зокрема, формулу обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.

При цьому, згідно із абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Тобто, запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема, особам, пенсія яким призначена за Законом № 2262-ХІІ, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон №1282-XII пов'язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема, пенсій (грошові доходи населення підлягали індексації лише у межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення у разі перевищення величиною індексу споживчих цін порогу індексації, який установлювався в розмірі 103 відсотка).

В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - постанова № 118) з 01.03.2022 було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14;

у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Також, пунктом 2 постанови № 118 установлено, що з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Разом з цим, пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 2710-IX на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

При цьому, відповідно до підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.

У свою чергу пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 2710-IX установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону № 1058-IV та стаття 64 Закону № 2262-ХІІ застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 2710-IX Кабінет Міністрів України 24.02.2023 прийняв постанову № 168, пунктом 1 якої установлено, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.

Пунктом 2 постанови № 168 установлено, що з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови № 118 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Тож, з метою забезпечення у 2021- 2023 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України щороку у межах бюджету Пенсійного фонду України визначав розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема у 2021 році цей показник становив 1,11 згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», у 2022 році - 1,14 згідно з постановою № 118, у 2023 році - 1,197 згідно з постановою № 168.

При цьому, у 2023 році розміри пенсій, призначених згідно із статтями 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ перераховуються із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з у розмірі 1,197 згідно з постановою № 168, а також з урахуванням збільшеного у попередньому році на коефіцієнт 1,14 показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, передбаченого постановою № 118.

Так, за формулою обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначеної Порядком № 124 у 2023 році показник для забезпечення індексації пенсій, який здійснюється шляхом перерахунку раніше призначених пенсій через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, становив 19,71 % [показник зростання споживчих цін за попередній рік (26,6 %) + показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (12,82 %)]/2 (50 %, як зазначено в частині другій статті 42 Закону № 1058-IV).

У зв'язку із чим, у 2023 році Кабінет Міністрів України постановою № 168 визначив коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197, що відповідає формулі, визначеній Порядком № 124 та, відповідно, повністю узгоджується із частинною другою статті 42 Закону № 1058-IV, на виконання якої Уряду надано повноваження визначення розміру та порядку забезпечення індексації пенсії шляхом її перерахунку через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у межах бюджету Пенсійного фонду:

У свою чергу, пунктом 10 постанови № 168 установлено, що:

у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії;

розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Системний аналіз вищевказаних законодавчих приписів свідчить про те, що обмеження верхньої межі індексації здійснюється для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян, а також з урахуванням того, що в умовах дії воєнного стану видатки в першу чергу спрямовуються на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

При цьому, як положеннями статті 42 Закону №1058-IV, так і положеннями статті 64 Закону № 2262-ХІІ Уряду надано право визначати розмір, умови та порядок здійснення індексації пенсій.

З огляду на вищевикладене, позивач має право на підвищення на коефіцієнт збільшення та нарахування індексації до розміру його пенсії з 01.03.2022 на підставі постанови КМУ від 16.02.2022 №118 та з 01.03.2023 на підставі постанови КМУ від 24.02.2023 №168 відповідно.

При цьому, положеннями постанови № 168 визначено верхню межу розміру індексації пенсії у граничному розмірі 1500,00 грн, яку не може перевищувати сума індексації (підвищення) у разі здійснення на виконання пункту 2 цієї постанови.

Тобто, це означає, що якщо сума індексації пенсії в результаті проведеного перерахунку перевищує 1500, 00 грн, доплата до пенсії встановлюється у межах граничної суми - в розмірі 1500 грн.

При цьому, суд зазначає, що загальновідомим є факт введення указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України воєнного стану.

Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Отже, воєнний стан як особливий правовий режим вимагає вчинення уповноваженими суб'єктами стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на захист держави, здійснення яких водночас пов'язане з небезпекою для життя і здоров'я.

Повномасштабна війна та погіршення матеріального становища українців завдали суттєвих втрат добробуту мільйонів домогосподарств в Україні. Саме тому підтримка фінансової платоспроможності громадян, особливо пенсіонерів - тобто тих, для кого виплати від держави є часто єдиним джерелом доходів - є вкрай важливою для Уряду.

Саме з цією метою Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про здійснення індексації пенсій з 01.03.2023 з обмеженням верхньої межі індексації для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян.

Так, у ході судового розгляду справи судом встановлено, що з 01.03.2023 позивачу підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 постанови № 168, в межах граничної суми збільшення, а саме на 1500, 00 грн, у зв'язку із чим відсутні правові підстави вважати такі дії відповідача неправомірними, оскільки індексація пенсії позивача з 01.03.2023 проведена ГУ ПФУ із дотриманням вимог чинного законодавства.

Окрім того, позивачу під час проведення з 01.03.2023 підвищення (індексації) пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,197 згідно з постановою № 168, також враховано підвищення пенсії, передбачене постановою № 118, проведений із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,14, про що свідчить відповідний розрахунок пенсії за пенсійною справою.

Тобто, підвищення розміру пенсії позивача у 2023 році шляхом її індексації із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1,197 із обмеженням верхньої межі індексації розміром 1500,00 грн, із одночасним збереженням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови № 118 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у 2022 році, у розмірі 1,14, відповідає частині другій статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки у своїй сукупності він не є меншим за мінімальний розмір збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

До того ж, посилання позивача на відповідні висновки Верховного Суду та Конституційного Суду України не є релевантними, адже вони стосуються саме обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром на підставі частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, водночас в цьому випадку мова йде про визначення розміру індексації пенсії, що не є тотожним встановленню максимального розміру пенсії.

Водночас, суд враховує, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 у справі №320/8511/23 визнано протиправним та нечинним абзац другий пункту 10 постанови КМУ №168.

Проте, як визначено частиною другою статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Статтею 255 КАС України передбачено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд встановив, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 у справі №320/8511/23.

Таким чином, рішення суду у справі №320/8511/23, як на момент виникнення спірних відносин, так і на дату розгляду цієї справи у суді, не набрало законної сили. Тобто, положення абзацу другого пункту 10 постанови №168 наразі є чинними та мають враховуватись відповідачем.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову у цій частині, оскільки відповідачем з 01.03.2023 нараховано позивачу індексацію у розмірі 1500, 00 грн, що відповідає вимогам постанови № 168, тому суб'єктом владних повноважень в межах спірних правовідносин не було вчинено протиправних дій, а тому його поведінка не призвела до порушення прав та законних інтересів позивача.

Поряд із цим, у ході судового розгляду судом встановлено, що пенсійний орган внаслідок протиправного зменшення відсоткового розміру пенсії позивача з 90% до 70% грошового забезпечення провід індексацію пенсії позивача з 01.03.2022 на підставі постанови КМУ від 16.02.2022 №118 та з 01.03.2023 на підставі постанови КМУ від 24.02.2023 №168, виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення, що порушує права позивача на отримання такої індексації у належному розмірі.

Суд наголошує, що відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За приписами частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як роз'яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення», вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

При цьому, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Крім того, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Згідно з Рішенням ЄСПЛ по справі «Рисовський проти України» (Rysovskyy v. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та враховує положення «Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень», прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980, а саме суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Фактично, необхідною передумовою застосування частини 2 статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

На підставі вищезазначеного, суд вважає за необхідне для ефективного правового захисту прав позивача задовольнити частково заявлені в позовній заяві позовні вимоги, вийшовши за їх межі та скоригувавши їх на підставі ч.2 ст.9 КАС України, а саме:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 11.02.2021, на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про розмір грошового забезпечення від 28 липня 2020 року за №55/11/202-188, щодо зменшення основного розміру призначеної при звільненні пенсії за вислугу років з 90% на 70% відповідних сум грошового забезпечення;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 11.02.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, з урахуванням відповідних сум грошового забезпечення для перерахунку пенсії, зазначених у довідці Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про розмір грошового забезпечення від 28 липня 2020 року за №55/11/202-188, з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати з 01.04.2021 ОСОБА_1 пенсії, що обмежена максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2021 без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та з 01.03.2023 на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» відповідно, виходячи із 90% суми грошового забезпечення;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та з 01.03.2023 на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» відповідно, виходячи із 90% суми грошового забезпечення.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).

Таким чином, судовий збір у розмірі 2147,20 грн., сплачений позивачем при поданні адміністративного позову до суду відповідно до квитанцій від 27.12.2023 №27667 та від 22.02.2024 №1073,60 грн, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1878,80 грн.

Водночас, суд звертає увагу, що позивачем до суду також надано квитанцію про сплату судового збору від 23.02.2024 №5587 на суму 1073,60 грн, яка є надміру сплаченою сумою судового збору та може бути повернута відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір» на підставі відповідного клопотання позивача.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 11.02.2021, на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про розмір грошового забезпечення від 28 липня 2020 року за №55/11/202-188, щодо зменшення основного розміру призначеної при звільненні пенсії за вислугу років з 90% на 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 11.02.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, з урахуванням відповідних сум грошового забезпечення для перерахунку пенсії, зазначених у довідці Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про розмір грошового забезпечення від 28 липня 2020 року за №55/11/202-188, з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати з 01.04.2021 ОСОБА_1 пенсії, що обмежена максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2021 без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та з 01.03.2023 на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» відповідно, виходячи із 90% суми грошового забезпечення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та з 01.03.2023 на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» відповідно, виходячи із 90% суми грошового забезпечення.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1878,80 грн. (одна тисяча вісімсот сімдесят вісім гривень 80 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно

Попередній документ

120580719

Наступний документ

120580721

Інформація про рішення:

№ рішення:	120580720
№ справи:	160/34558/23
Дата рішення:	08.04.2024
Дата публікації:	26.07.2024
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто у апеляційній інстанції (28.08.2024)
Дата надходження:	29.12.2023
Предмет позову:	визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії