1-кп/130/250/2024
130/1942/24
24.07.2024 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024020000000122 від 06.05.2024, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженець та проживаючого в АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , непрацюючого, одруженого, військовозобов'язаного, не судимого, паспорт НОМЕР_1 , за обвинуваченням у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 114-2 КК України,
також за участі прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 22 лютого 2022 року президент російської федерації направив до ради федерації звернення про використання збройних сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.
24 лютого 2022 року приблизно о 5 годині президент російської федерації оголосив рішення про повномасштабну військову агресію проти України.
У подальшому збройні сили РФ, які діяли за наказом політичного керівництва РФ і ЗС РФ, розпочали агресію із застосуванням зброї, незаконно вторглись на територію України через державний кордон України в Київській Херсонській, Харківській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській областях, здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частини території України, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків.
24 лютого 2022 року указом Президента Володимира Зеленського №64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
Усвідомлюючи вищевказані обставини та достовірно знаючи про заборону поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості громадянин України ОСОБА_3 , о 13:01 30.04.2024, перебуваючи с. Хотьківці Хмельницької області, діючи умисно, використовуючи власний мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A-52» здійснив відеофіксацію військової техніки Збройних Сил України - військового гелікоптера, та при цьому прокоментував відео вказавши місце відеозйомки - поблизу м. Старокостянтинів.
Того ж дня, продовжуючи протиправну діяльність, з метою доведення протиправного задуму до кінця, перебуваючи у м. Жмеринка ОСОБА_3 поширив записаний ним відеозапис шляхом публікації на власних акаунтах в соціальних мережах, а саме на сторінці « ОСОБА_6 » соціальної мережі «Facebook», сторінці «Auto_pride_zhmerenka» у соціальній мережі «Instagram» забезпечивши публічне поширення вказаних відомостей.
Відповідно до відомостей розміщених на офіційних сайтах, сторінках у соціальних мережах Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 та Служби безпеки України, інформація про переміщення військової техніки 30.04.2024 в районі АДРЕСА_3 не розміщувалася (не поширювалася) у відкритому доступі.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 містять склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-2 КК України - поширення інформації про направлення, переміщення озброєння територією України, якщо така інформація не розміщувалася (не поширювалася) у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 чи Службою безпеки України або в офіційних джерелах країн-партнерів, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.
31.06.2024 між прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.114-2 КК України. Сторони узгодили покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі семи тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 119000 грн. Крім того, згідно умов даної угоди обвинуваченому роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.
В підготовчому судовому засіданні прокурор угоду підтримав.
Обвинувачений підтримавши угоду повністю, визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.114-2 КК України за обставин викладених в обвинувальному акті, та пояснив, що він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, наслідки невиконання угоди, відтак просить затвердити угоду. Також пояснив суду, що має збереження, а відповідно має реальну можливість виконати покарання - сплативши штраф у розмірі 119000 грн.
Захисник ОСОБА_5 просив затвердити угоду, вказав, що це відповідає волі його підзахисного.
Відповідно до ч.1 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
У статті 472 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про визнання винуватості. Згідно вимог ст.474 КПК України якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язковою участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.
Так, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким, що в силу вимог ч. 1 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищенаведене, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника обвинуваченого, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, вивчивши обвинувальний акт, надані суду матеріали зібрані під час досудового розслідування, перевіривши угоду про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ч. 4 ст.469, ст.472 КПК України, з'ясувавши у обвинуваченого, що він розуміє викладені в ч. 4 ст.474 КПК України обставини, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним і, обвинувачений розуміє наслідки невиконання угоди, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості.
Ухвалюючи вирок, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа. Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а обставини, що обтяжують покарання обвинувачено судом не встановлено.
Також обвинувачений раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання характеризується позитивно, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває.
Згідно з ч. 1 ст.69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Враховуючи викладене, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, відсутності шкоди внаслідок його дій, а також те, що умови вищевказаної угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України, скасувавши заходи забезпечення застосовані ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 04.06.2024.
Процесуальні витрати відсутні.
Міра запобіжного заходу щодо обвинуваченого не обиралась.
Керуючись ст.ст. 314, 368, 373, 374, 475 КПК України, Суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 31.06.2024 між прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винуватим і призначити покарання за ч.1 ст.114-2 КК України, із застосуванням статті 69 КК України, у виді штрафу в розмірі семи тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 119000 (сто дев'ятнадцять тисяч) грн.
Заходи забезпечення застосовані ухвалою Вінницького міського суду від 04.06.2024, у виді накладення арешту на речові докази - скасувати.
Речові докази: мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A-52» ІМЕІ НОМЕР_2 , ІМЕІ НОМЕР_3 , який зберігається в кімнаті речових доказів УСБУ у Вінницькій області - конфіскувати в дохід держави.
Вирок суду, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1