24 липня 2024 року
м. Київ
справа №640/18230/22
адміністративне провадження №К/990/26359/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Кашпур О. В., Мацедонської В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024 у справі № 640/18230/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним і скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 06.10.2022 № 1019 Головного управління Національної поліції у м. Києві про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Дніпровського управління поліції, яким до оперуповноваженого сектору розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_1) застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого сектору розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з 07.10.2022;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у м. Києві виплатити ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з дня звільнення по дату прийняття судом рішення всі види грошового забезпечення (в тому числі премію), які були позивачу визначені на день звільнення;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з дня звільнення по дату прийняття судом рішення всі види грошового забезпечення (в тому числі премію), які були позивачу визначені на день звільнення.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024, у задоволенні позову відмовлено.
08.07.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024 у справі № 640/18230/22.
До касаційної скарги додана заява про поновлення строку на касаційне оскарження.
Так, позивач зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 25.06.2024 вперше подана ним касаційна скарга була повернута йому. Після урахування недоліків попередньої скарги ним касаційна скарга подається у максимально стислий строк.
Вдруге позивачем касаційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024 у справі № 640/18230/22 подано безпосередньо до Верховного Суду 08.07.2024.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Так, позивачем направлено повторну касаційну скаргу у розумний строк, що є належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження.
Отже, наявні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У цій справі суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставою, за якої рішення у справі незначної складності підлягають касаційному оскарженню, заявник зазначає підпункти «а», «б» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є посилання у касаційній скарзі на пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв'язку з частиною другою статі 353 КАС України.
Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження немає.
Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, Суд
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024 у справі № 640/18230/22.
Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024 у справі № 640/18230/22.
Витребувати з Київського окружного адміністративного суду матеріали справи № 640/18230/22.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
В.Е. Мацедонська
О.В. Кашпур ,
Судді Верховного Суду